Ухвала суду № 33729226, 23.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

9101/57931/2012 AME="MEMBPOSITION2" CONTENT="2"> они (ID): TAGNAME(MEMBTYPE) --> BOSOBATYPE) --> а = U --> (для фізичних) - НЕ ПІДТРИМУЄТЬСЯ --> MEMBTYPE) --> ач = P --> -- обвинувач = B --> -- цивільний позивач = C --> ""> ] Тип відповідача (ID): TAGNAME(MEMBVIDPOVIDACHTYPE) --> й = D --> інша особа = I --> TA NAME="MEMBSHORT3" CONTENT="Відповідач 1"> 9] Код провайдера ЕЦП TAGNAME(CRYPTPROVIDER) --> on" CONTENT="Document"> ted" CONTENT="04.06.2013 16:39:41"> function OnLoad() { } function OnError() { } @page SectionA { margin-left: 20 mm; margin-right: 10 mm; margin-top: 10 mm; margin-bottom: 10 mm; mso-paper-source: 0; } DIV.Section { page: SectionA; } BODY, FONT { @charset "Windows-1251"; cursor: text; font-family: Times New Roman; font-size: 12 pt; } FONT.fs130 { font-family: Facefont SSH; font-size: 24 pt; } FONT.fs128 { font-family: Facefont SSH; font-size: 48 pt; } FONT.fs78 { font-size: 14 pt; font-weight: bold; } FONT.fs77 { font-size: 14 pt; font-weight: bold; } FONT.fs88 { font-weight: bold; } FONT.fs87 { font-weight: bold; } FONT.fs86 { font-weight: bold; } FONT.fs85 { font-weight: bold; } FONT.fs84 { font-weight: bold; } FONT.fs83 { font-weight: bold; } FONT.fs82 { font-weight: bold; } FONT.fs81 { font-weight: bold; } FONT.fs62 { font-weight: bold; } FONT.fs80 { font-weight: bold; } FONT.fs60 { font-weight: bold; } P { font-family: Times New Roman; font-size: 12 pt; text-align: left; margin-top: 0 mm; margin-bottom: 0 mm; white-space: normal; word-spacing: normal; word-wrap: normal; } TABLE P { width: auto; } P.ps13 { text-align: center; } P.ps3 { text-align: center; } P.ps1 { text-align: center; line-height: 200 %; } P.ps12 { text-align: right; } P.ps11 { text-indent: 10 mm; } P.ps6 { text-align: justify; text-indent: 13 mm; } P.ps9 { text-align: center; text-indent: 13 mm; } P.ps0 { text-align: justify; text-indent: 13 mm; } P.ps8 { text-align: center; } TABLE { border-color: black; border-style: none; margin-top: 0 px; margin-bottom: 0 px; margin-left: 10 px; margin-right: 10 px; background-color: white; table-layout: fixed; } TABLE.tsfirst { margin-top: 10 px; } TABLE.tslast { margin-bottom: 10 px; } TD { border-color: black; border-style: solid; border-top-width: 1 px; border-bottom-width: 1 px; border-left-width: 1 px; border-right-width: 1 px; margin: 0 px; padding-top: 1 px; padding-bottom: 1 px; padding-left: 5 px; padding-right: 5 px;); width: fixed; } TD.tds3 { border-left-width: 0.088194 mm; border-right-width: 0.088194 mm; border-top-width: 0.088194 mm; border-bottom-width: 0.088194 mm; border-left-color: White; border-right-color: White; border-top-color: White; border-bottom-color: White; padding-left: 1 mm; padding-right: 1 mm; } YLE> Y>

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р.

справа № 0870/124/12

T >Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Олефіренко Н.А. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа? на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі №0870/124/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа? до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Константа? (далі за текстом – ТОВ „Константа?) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі за текстом - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 року №0001961702-/17952.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2011 року посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя складено акт №216/1702/13622097 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Константа? з питань правильності нарахування та перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період з 01.07.2008 року по 31.10.2011 року.

В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до акта перевірки, позивачем не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів) у сумі 16909,01 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001961702/17952 від 23.12.2011 року, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21136,26 грн., з яких сума основного платежу - 16909,01 грн., сума фінансових санкцій - 4227,25 грн.

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені цим Кодексом для платників податків

Пунктом 14.1.180 статті 14 Податкового кодексу встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У відповідності до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)

Відповідно до підпункту 167.1 статті 167 Податкового Кодексу, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Абзацем 2 пункта 57.1 статті 57 цього Кодексу встановлено, що податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно значеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахування підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пункт 168.1 статті 165 Податкового кодексу доповнено підпунктом 168.1 відповідно до Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України? № 3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Отже, до набрання чинності підпунктом 168.1.5 Податкового кодексу, яким встановлено строки сплати податку з доходів фізичних осіб у разі нарахування та невиплати доходу, у позивача існував податковий обов’язок зі сплати цього податку, який виник при нарахуванні заробітної плати працівникам позивача. Після набрання чинності відповідними змінами до Податкового кодексу виник строк сплати податку з доходів фізичних осіб, протягом якого такий податковий обов’язок мав бути виконаний. Цей строк сплинув відповідно 30.08.2011 року - щодо податкових зобов’язань за наслідками січня - липня 2011 року; 30.09.2011 року - щодо податкових зобов’язань за наслідками серпня 2011 pоку; 30.10.2011 року - щодо податкових зобов’язань за наслідками вересня 2011 року.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу, ненарахування, (неутримання та/або несплата і неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, ще виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом? мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Враховуючи те, що строк виконання податкових зобов’язань настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов’язань не поширюється.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. За невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Константа? – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі №0870/124/12 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров