Постанова № 337291, 26.12.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 р. 10:15 Справа № АС-42/537-06

вх. № 11885/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.

представників сторін :

позивача - Соколова Т.П. (дов.)

відповідача - Заварза С.А. (дов.)

по справі за позовом ФГ "Лан", с. Григоросово Лозівського району Харківської області

до Лозівської ОДПІ Харківської області, м. Лозова Харківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.08.05р. №000561700/0 та №0001102310/0, як такі що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи з 19.07.2005 по 01.08.2005 року фахівцями Лозівської ОДПІ була здійснена комплексна планова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.05.2005р., в результаті чого складено акт перевірки №106/23-104 від 01.08.2005р., на підставі висновків якого і були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 000561700/0 та №0001102310/0.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000561700/0 позивачу збільшені податкові зоборв"язання по податку з доходів фізичних осіб на 3217,77грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6435,54грн, а всього до сплати нараховано 9653,31 грн. за невірне нарахування доходу за орендну земельної частки (паю).

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001102310/0 до позивача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 14406,0грн., в зв*язку з відпуском готової продукції по ціні нижче, ніж фактичні витрати на її виготовлення (вирощування).

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що позивач при проведенні розрахунків за оренду земельних паїв за 2004 рік порушив Указ Президента України №92 від 02.02.2002р. з подальшими змінами від 13.09.2002р. за № 830/2002 в частині визначення розміру орендної плати в сумі не менше 1,5% вартості земельної частки та п.3.4. ст.З Закону України "Про податок з фізичних осіб", нарахувавши у липні 2004р. доход для виплати за оренду земельної частки (паю) в цінах собівартості продукції власного виробництва за 2002р., а оскільки розрахунок проводився у січні 2005р., то і відповідно до Постанови КМУ від 23.04.99р. №672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову" позивач повинен був взяти за базу собівартість продукції за 2004р.

Позивач не згоден з такими звинуваченнями тому, що він при нарахуванні орендної плати, користувався спеціальним нормативним актом - Постановою КМУ від 23.04.99р. №672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову". Відповідно до даної постанови перерахунок проводиться, виходячи з собівартості визначеної договором продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік.

Про те, що саме такий порядок застосовується при розрахунках за оренду земельного паю йде мова і в листі ДПА України від 30.01.2003р. № 1607/7/17-0517, який надісланий для використання у практичній роботі структурними підрозділами, які підпорядковані державним податковим органам. Додатком до цього листа є "Перелік роз'яснень стосовно оподаткування фізичних осіб, розроблений ГУ оподаткування фізичних осіб та ГУ громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи". В цьому переліку є роз'яснення стосовно визначення сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб з метою оподаткування де сказано наступне: " У разі поєднання орендної плати у натуральній формі або шляхом надання послуг перерахунок у грошову форму з метою включення до сукупного оподатковуваного доходу її одержувачів та обкладання прибутковим податком з громадян здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ №672 від 23.04.99р., згідно з якою перерахунок натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельного паю у грошову проводиться, виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік".

Попереднім роком по відношенню до 2004р. є рік 2003р., але як вказує позивач, він не мав змоги взяти за базову собівартість продукції, що склалася у 2003р., бо в 2003р. у нього виникли форс-мажорні обставини внаслідок стихійного лиха, яке спричинило загибель посівів. Підтвердженням вищевикладеного є висновок ТПП України №12202/05-4 від 12 вересня 2003р., який було надано перевіряючим, тому він за основу взяв собівартість 2002 року.

Стосовно донарахування штрафних санкцій з ПДВ відповідач зазначає, що спірне рішення було винесено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.99 №271 "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ, щодо операцій з продажу товарів (робіт,послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" (із змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ № 488 від 11.04.2002р., яка набрала чинності з 18.04.2002р.), та визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ - штрафна санкція - 14406,00 грн., яка складається із суми 5836грн., на яку зменшено податковий кредит по ПДВ відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) та суми 8570 грн.- заниження податкового зобов'язання по ПДВ по спеціальній декларації за січень 2005 року в порушення ст.9 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004р. № 2285-ІУ, де встановлено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається до ціни товарів(робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно даних первинного обліку по рах.27 "Готова продукція", собівартість якої склалася за 2004 рік підприємством було видано пшеницю, ячмінь, соняшник, цукор, кукурузу в рахунок орендної плати в січні 2005 року по ціні нижче, ніж фактичні витрати на їх виготовлення (вирощування).

Позивач не заперечує проти підстав донарахування штрафних санкцій з ПДВ в розмірі 5836,0грн., що донарахований внаслідок невірно заповнених податкових накладних, а в обгрунтування своїх позовних вимог стосовно решти суми донарахувань в розмірі 8570,0грн. зазначає, що вся, вказана в акті перевірки продукція була видана в рахунок орендної плати за земельні паї. Продукція видавалась по мірі її збирання в 2004р., однак проведена по бухгалтерському обліку була лише в січні 2005р.

Собівартість продукції урожаю 2004р. була визначена після видачі продукції в оплату оренди земельних паїв, в лютому 2005р. тому базою для оподаткування ПДВ була взята собівартість, того ж таки (попереднього) 2002р. Саме постанова КМУ №672 від 23.04.1999р. встановлює загальний порядок перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову. Дана постанова застосовується для всіх випадків визначення грошового виміру орендної плати за земельний пай у разі застосування натуральної та відробіткової форм плати.

Отже, на думку позивача, він не порушив правила визначення бази оподаткування ПДВ і до нього не повинні застосовуваться штрафні (фінансові) санкції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Позивач протягом 2004р. проводив розрахунки за оренду земельних паїв вирощеним врожаєм цього ж року, але по бухгалтерському обліку таку видачу провів лише в січні 2005р.

При нарахуванні орендної плати позивач користувався спеціальним нормативним документом - Постановою КМУ від 23.04.99р. №672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову", згідно вимог якої перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік, відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 452.

Суд зазначає, що вказана Постанова не містить посилань щодо застосування фактичної собівартості продукції у разі виникнення форс-мажорних обставин, а прямо зазначає, що повинен братись за увагу собівартість продукції за минулий рік, а не минулі роки, тому позивач невірно в даному випадку застосував у своїх розрахунках собівартість вирощеної продукції за 2002 рік, та повинен був застосовувати собівартість продукції за 2003рік.

Разом з тим відповідач також невірно застосував у своїх розрахунках собівартість вирощеної продукції за 2004 рік, посилаючись на те, що видача такої продукції проводилась у січні 2005 року, а тому відповідно до Постанови КМУ №672 попередній до 2005р. і є 2004р., оскільки позивач проводив розрахунок за оренду земельних паїв за 2004р. продукцією, яка була вирощена у 2004р., тому відповідач також повинен був застосовувати у своїх розрахунках собівартість вирощеної підприємством продукції у 2003р.

Суд не приймає посилання відповідача як на підставу донарахування штрафних санкцій з ПДВ ст.9 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004р., де встановлено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), а тому ним і було розраховано собівартість продукції, яка саме і видавалась в рахунок орендної плати за земельні паї, оскільки вказана норма закону є загальною та вказує тільки на той факт, що база оподаткування вартості товарів визначається із їх договорної вартості, але не нижче чим їх собівартість. Але враховуючи, що в даному випадку розрахунок проводився сільгосппродукцією власного виробництва, яка має свою специфіку виробництва в сільському господарстві, то для визначення бази оподаткування по розрахунку собівартості продукції повинна застосовуватись спеціальна норма, а саме Постанова КМУ №672 яка зазначає, що перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік, відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 452.

Про це ж зазначено і в листі ДПА України від 30.01.03р. №1607/7/17-0517, що у разі поєднання орендної плати у натуральній формі або шляхом надання послуг перерахунок у грошову форму з метою включення до сукупного оподатковуваного доходу її одержувачів та обкладання прибутковим податком з громадян здійснюється відповідно до вимог постанови Кабміну України від 23.04.99 р. N 672 "Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову", згідно з якою перерахунок обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову проводиться виходячи з фактичної собівартості визначених договором видів продукції, робіт (послуг), яка склалася в господарстві за минулий рік.

Таким чином, відповідач неправомірно застосував у своїх розрахунках собівартість вирощеної продукції за 2004 рік, тоді як повинен був застосовувати собівартість за 2003 рік, в зв*язку з чим донараховані позивачу суми податкових зобов*язань не відповідають дійсності, а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб підлягають скасуванню в повному обсязі, а по ПДВ в сумі 8570,0грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1000,0грн. витрат за надання юридичних послуг суд зазначає, що з договору про надання юридичних послуг №48/1 від 28.08.06р., укладеного між позивачем та СПД-ФО Соколовою Т.П., вбачається, що він носить загальний характер по захисту Соколовою Т.П. інтересів позивача у господарських судах України усіх рівнів по судовим справам про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, та не зазначено про конкретний спір, а тому суд вважає, що витрати по такому договору є збитками підприємства та не відносяться до конкретного спору, в зв*язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області №000561700/0 від 03.08.2005р.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області №0001102310/0 від 03.08.2005р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 8570,0грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь С (Ф)Г "Лан", код 22668709, державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 28.12.2006р.

Суддя Яризько В.О.