Постанова № 3372883, 18.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18.03.2009 р.                                                                                 № 2а-921/09/2670

17:12

За позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Київелектропобутмонтаж»

про стягнення заборгованості у розмірі 2059,53 грн. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Київелектропобутмонтаж» про стягнення 2059,53 грн., з яких: заборгованість зі збору за право використання місцевої символіки 316,07 грн., заборгованість з податку на додану вартість 1232,83 грн., заборгованість по комунальному податку 510,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, в зв’язку з чим заявлена сума боргу підлягає до стягненню в порядку пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без участі його представника не надав.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

за даними облікової картки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Київелектропобутмонтаж»станом на день розгляду справи за останнім рахується заборгованість у розмірі 2059,53 грн., з якої: заборгованість зі збору за право використання місцевої символіки 316,07 грн., заборгованість з податку на додану вартість 1232,83 грн., заборгованість по комунальному податку 510,63 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено що податкова заборгованість виникла на підставі наступного.

Щодо збору за право використання місцевої символіки.

У зв’язку з неподанням відповідачем розрахунків по збору за І та IV квартали 2005 року та І квартал 2006 року, відповідачем проведено невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків, за результатами якої складено акт від 07.06.2006 № 2876/15-402. В зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, складено акт від 18.07.2006 № 573/15-4 про неможливість вручення акта перевірки. На підставі акта від 07.06.2006 № 2876/15-402 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2006 № 0012071504/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким відповідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 визначено відповідачі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.

В зв'язку з тим, що зазначене рішення повернулось без вручення адресатові, відповідачем складено акт від 25.07.2006 № 580/15-306 про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення.

В зв’язку з тим, що у відповідача була переплата у розмірі 193,93 грн., заборгованість зі збору за право на використання місцевої символіки становить 316,07 грн.

Щодо комунального податку.

У зв’язку з неподанням відповідачем розрахунків по збору за І та IV квартали 2005 року та І квартал 2006 року, відповідачем проведено невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків, за результатами якої складено акт від 07.06.2006 № 2876/15-402. В зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, складено акт від 18.07.2006 № 573/15-4 про неможливість вручення акта перевірки. На підставі акта від 07.06.2006 № 2876/15-402 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2006 № 001504/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким відповідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 визначено відповідачеві штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.

В зв'язку з тим, що зазначене рішення повернулось без вручення адресатові, відповідачем складено акт від 25.07.2006 № 580/15-306 про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення.

В зв’язку з тим, що у відповідача була переплата у розмірі 1,87 грн., заборгованість з комунального податку становить 508,13грн.

В зв’язку з несплатою визначених платежів, відповідачем виставлено першу податкову вимогу від 11.08.2006 № 1/3366 на суму 824,20 грн. та другу податкову вимогу від 28.09,2006 № 2/4053 на суму 824,20 грн.

Щодо податку на додану вартість.

Відповідачем не подано декларації з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2005 року та січень - вересень 2006 року, в зв'язку з чим відповідачем проведено невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатом якої складено акт від 10.11.2006 № 4836/15-218. В зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, складено акт від 05.12.2006 "№ 1117-15-2 про неможливість вручення акта перевірки.

На підставі вказаного ату прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2006 № 0112671502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено відповідачеві штрафні санкції у розмірі 2040.00 грн., в зв’язку з неможливістю вручення якого позивачем складено акт від 21.12.2006 № 697 про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до облікової картки, станом на 04.01.2007 у відповідача існувала переплата на суму 807,17 грн., нараховано штрафних санкцій 2040,00 грн., отже недоїмка становить 1232,83 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III(Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 4.1.4. Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 5.2.1. Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пункту 5.2.2. Закону № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до 5.3.1. Закону № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи доказів сплати визначених позивачем штрафних санкцій за не подачу податкових декларацій із заявлених платежів у встановлені Законом № 2181 строки відповідачем не надано. Отже, заявлена сума податкових зобов’язань вважається узгодженою. Протягом встановленого Законом № 2181 строку сума податкового зобов’язання відповідачем не погашена. Доказів про зворотнє відповідачем не надано. В зв’язку з цим, в силу норм Закону № 2181 зазначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість набуло статусу податкового боргу.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із заявлених податків та зборів визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог в цій частині та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань із заявлених платежів.

Отже, відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 2059,53 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтаттею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Київелектропобутмонтаж»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 32247499) до Державного бюджету України заборгованість зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 316 (триста шістнадцять) грн. 07 коп., заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1232 (тисяча двісті тридцять дві) грн. 83 коп., заборгованість по комунальному податку у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 63 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                         О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.03.2009.