Постанова № 3372843, 24.03.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

24.03.09 Справа № 2/168-3338

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Якімець Г.Г.

Мурська Х.В.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», м.Київ в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», м.Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2009р.

у справі № 2/168-3338

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», м.Київ в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», м.Тернопіль

до відповідача Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», с.Нагірянка Чортківського району Тернопільської області

про стягнення 157326,11 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Мулик П.М.

відповідача: Пшибила О.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2009р. у справі № 2/168-3338 відмовлено в позові АКБ «Укрсоцбанк»до ДП «Ягільницький кінний завод»про стягнення 157326,11 грн. відсотків за користування кредитом, нарахованих та не сплачених відповідачем після порушення провадження у справі про банкрутство останнього.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване нормами ст.ст. 256, 257, 261, 263, 264, 267, п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України та зокрема тим, що згідно з умовами договору № 31 від 26.09.1997р. банк надав відповідачеві кредит в сумі 463000 грн. строком на чотири місяці з 19.09.1997р. по 20.01.1998р., а отже, сторони в договорі встановили строк повернення (виконання) кредиту 20.01.1998р.; таким чином, банк після 20.01.1998р. дізнався про порушення свого права (не повернення кредиту) за зобов'язанням з визначеним строком виконання, з якого і починає збігати строк позовної давності та спливає 20.01.2001р.; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, є підставою для відмови в позові.

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник, позивач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставин справи, порушення норм матеріального права, позовні вимоги задоволити, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»у відповідності до умов кредитного договору № 31 від 26.09.1997р. надав Чортківському міжгосподарському підприємству «Нагірянське», правонаступником якого є ДП «Ягільницький кінний завод»кредит в розмірі 463000 грн. зі сплатою 40 процентів річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 20.01.1998р.

Згідно з угодою про зміну кредитного договору № 31 від 26.09.1997р., укладеної 21.12.1999р. між АКБ «Укрсоцбанк»та ДП «Ягільницький кінний завод», за користування кредитними коштами з 21.12.1999р. встановлена плата в розмірі 35 процентів річних.

19.01.2006р. АКБ «Укрсоцбанк»в особі Тернопільської обласної філії до Господарського суду Тернопільської області подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод», з вимогами по відсотках за користування кредитом в розмірі 384917,91 грн. Відсотки у заяві нараховано та заявлено станом по 31.12.2005р.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.01.2006р. у справі № 10/Б-711 порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод».

18.04.2006р. АКБ «Укрсоцбанк»в особі Тернопільської обласної філії до Господарського суду Тернопільської області подано заяву про визнання додаткових вимог у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод».

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2006р. у справі № 10/Б-711 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод»та визнано грошові вимоги АКБ «Укрсоцбанк»в сумі 554621,62 грн. боргу (черговість задоволення вимог - четверта) та 220654,23 грн. пені та індексу інфляції (черговість задоволення вимог - шоста). Заявлені банком вимоги у справі про банкрутство ДП «Ягільницький кінний завод»задоволені судом в повному обсязі.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори - це кредитори по вимогах до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, поточні кредитори - це кредитори, вимоги, яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство погашаються в межах судових процедур банкрутства (ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів стосується лише вимог кредиторів, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство (ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

У відповідності до п.8.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду № 04-5/1193 від 04.06.2004р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги поточних кредиторів, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відмовив в позові в зв'язку з пропущенням строків позовної давності з покликанням на п.5 ст.261 ЦК України, згідно з яким за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Суд першої інстанції дійшов висновку, що банк втратив право на отримання відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 24.01.2006р. по 31.10.2008р. в зв'язку з пропущення строку позовної давності по пред'явленню вимоги по їх стягненню. Однак таке твердження є помилковим, оскільки згідно з ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином або згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі, на підставах, встановлених договором або законом. Згідно п.7.6 Кредитного договору № 31 від 26.09.1997р., строк дії договору встановлено з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним, тобто зобов'язання по кредитному договору не припинено, та зберігає чинність для сторін кредитного договору. Оскільки на момент пред'явлення позову кредит не було погашено в повному обсязі, позичальник відповідно був зобов'язаний сплачувати відсотки за користування ним.

Помилковим є також висновок суду першої інстанції про те, що в зв'язку з тим, що кредитним договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит до 20.01.1998р., то відповідно з цього дня почався перебіг загальних строків позовної давності, який сплив 20.01.2001р., оскільки предметом позову є відсотки за користування кредитом, нараховані в період з 24.01.2006р. по 31.10.2008р., тобто в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст.256 ЦК України, а не вимога про сплату тіла кредиту, строк повернення якого згідно з договором настав 20.01.1998р. Оскільки відсотки по кредиту за своєю юридичною суттю є платою за користування кредитом та сплачуються щомісячно, відсотки, нараховані у 2006-2008рр., не могли бути пред'явлені до оплати у 2001р.

Крім того, у відповідності до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. Тобто, відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом до повного погашення кредиту. Даний обов'язок закріплений п.7.6 Кредитного договору № 31 від 26.09.1997р.

Правомірність пред'явлення позову по нарахованих відсотках підтверджується також п.7 Інформаційного листа № 01-8/480 від 20.04.2001р. Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»(зі змінами від 07.05.2001р., 19.05.2003р.), де на питання: «Чи підлягають нарахуванню і сплаті відсотки за користування кредитом після закінчення строку, на який було надано кредит», Вищий арбітражний суд надав наступні роз'яснення:

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства.

Згідно із статтею 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким слід вважати виконання з додержанням визначених законодавством чи договором певних умов, якими щодо кредитних договорів є зокрема повернення, строковість та платність (пункт 9 Положення Національного банку України про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995р. № 246). Якщо таких умов або хоча б однієї з них не додержано, то сам лише факт закінчення строку, на який було надано кредит, не може розцінюватись як підстава для припинення нарахування і сплати відсотків за користування кредитом, оскільки такі відсотки за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом з урахуванням загальних строків позовної давності.

Відтак, позов про стягнення з відповідача 157326,11 грн. відсотків за користування кредитом в сумі 162136,75 грн. з 24.01.2006р. по 31.10.2008р. згідно з умовами кредитного договору № 31 від 26.09.1997р. є підставним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду –скасуванню з підстав невідповідності висновків, у ньому викладених, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», м.Київ в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», м.Тернопіль задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2009р. у справі № 2/168-3338.

Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства «Ягільницький кінний завод», с.Нагірянка Чортківського району Тернопільської області (с.Нагірнянка Чортківського району Тернопільської області, код 00855925, МФО 338017, рах.2600830012886 в ТОФ АКБ «Укрсоцбанк») на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(м.Київ, вул.Ковпака, 29) в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»(м.Тернопіль, вул.Качали, 5, код 09338019, МФО 338017, рах.29092770990014 в ТОФ АКБ «Укрсоцбанк») –157326,11 грн. відсотків за користування кредитом, 1573,27 грн. у відшкодування сплаченого державного мита за подання позову та 118 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ відповідно до ст.116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Якімець Г.Г.

Суддя Мурська Х.В.