Постанова № 33726819, 04.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р. Справа №2а/0570/15068/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровській В.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Шеремета В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ «Допас» про визнання неправомірними дій та часткове скасування податкових повідомлень - рішень -

встановив:

Фізична особа ОСОБА_3 звернулась з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Відкрите акціонерне товариство «Допас» про визнання неправомірними дії щодо порушень встановлених актами перевірки, часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3740 грн. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач зазначає, що про спірні податкові повідомлення - рішення йому стало відомо 08 вересня 2009 року зі стенду, який розташований в приміщенні відповідача. З донарахованих сум позивач згоден лише з сумою 164,5 грн. яка була включена до податкового кредиту в той період, коли не мав право на таке включення. Протягом встановленого терміну позивачем було подано скаргу, в рамках розгляду якої було призначено позапланову перевірку діяльності позивача, але при проведенні позапланової перевірки не були враховані зауваження, на які він посилався в якості обґрунтування своїх заперечень. В ході перевірки було встановлено що за наслідками роботи за 3 квартал 2006 року було позивачем було перевищено встановлений обсяг виручки 500000 грн. і тому було необхідно перейти на загальну систему оподаткування. Висновки про перевищення були зроблені тільки на підставі довідки ВАТ «Допас», але пізніш ВАТ «Допас» визнав свою помилку в переданих даних. В новому акті перевірки немає згадки про листи, тобто перевіряючи не врахували зауваження не дослідили матеріали, яка могла би підтвердити, або спростувати ці відомості. Крім того за наслідками повторної перевірки було збільшено донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 3788 грн., позивач заперечує в сумі 3740 грн., оскільки не була зареєстрована як платник ПДВ, тому і не повинна була подавати звіти з цього податку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав надав заперечення у яких зазначив, що у ході проведення плановою перевірки позивача було встановлено порушення ст.1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у 3 кварталі 2006 року допущене перевищення граничної суми виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), яка передбачена статтею 1 вказаного Указу та не здійснений перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду. Відповідно до п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, що не надала заяву в орган державної податкової служби стосовно реєстрації у якості платника податку на додану вартість, несе відповідальність за не нарахування та несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.10 по справі № 2а-4242/10/0570 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.10 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.10 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.10, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.10.12 касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2010 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2010 року по справі № 2а-4242/10/0570 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено первинні документи, що підтверджують достовірність та повноту даних, викладених в акті перевірки, на підставі висновків якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому, судами не з'ясовано з наданням відповідних розрахунків, у яких обсягах вчинялись ті чи інші господарські операції та, як наслідок, не надано належної правової оцінки дотримання позивачем чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Ухвалою від 17.12.12 судом було витребувано з ВАТ «Допас» та УПМ ДПС у Донецькій області первинні документи, що були вилучені. ВАТ «Допас» документи так і не були надані. УПН ДПС у Донецькій області було надано відповідь від 25.01.13 №873/10/09-13 про неможливість надання документів у зв'язку з їх відсутністю. Лише з супровідним листом від 13.06.13 відповідачем було надано первинні документи, що були вилучені УПМ ДПС у Донецькій області, але не в повному обсязі, що визнається відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 (т.1 а.с. 129).

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки від 15.06.2009 року за № 638-17-313-2-2915401069. (т.1 а.с.14).

Під час апеляційного оскарження висновків акту перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень, відповідачем було проведено повторну документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства позивача за той же період. За наслідками перевірки складено акт від 30.10.09 №1335/17-313-2/НОМЕР_1 (т.1 а.с. 48).

Під час перевірки було встановлено порушення ст.13, ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92«Про прибутковий податок з громадян», п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003 року№889- ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 119422,86 грн., у тому числі 2006 рік в сумі 16013,14 грн., 2007 рік в сумі 61363,07 грн., 2008 рік в сумі 42046,65 грн.;

п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п. 9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 289862 грн., завищення податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 247 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, за результатами апеляційного узгодження в порядку Закону України №2181-ІІІ, відповідачем по справі прийняті наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

-№0000631742/1 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено загальну суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289830 грн. ПДВ, 145038,5 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення - рішення оскаржується в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. (у т.ч. 289665 грн. основний платіж, 144956 грн. - фінансові санкції) (т.1 а.с.8 );

-№0000981742/0 від 06.11.2009 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 3788 грн. (у т.ч. 32 грн. ПДВ, 3756 грн. фінансові санкції). Позивачем вказане податкове повідомлення рішення оскаржується в частині донарахування фінансових санкцій в сумі 3740 грн. (т.1 а.с.9).

В акті перевірки зазначено, що перевірка обсягу виручки від надання послуг та продажі товарів, валового доходу за перевіряємий період проводилась по книзі обліку доходів і витрат ф.10, випискам банку, відомостям з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, звітам позивача, первинним документам, довідки від 27.02.09 №305/23-3/03113785 ДПА у Ворошиловському районі м. Донецька, копіям первинних документів від підприємства ВАТ «Допас», а саме платіжним відомостям на видачу 90% від реалізації квитків Красноармійської автостанції, Путиловського автовокзалу м. Донецька, видатковим ордерам, договорам на перевезення пасажирів, відповіді Ясинуватської ОДПІ від 15.10.09 №11271/7/23-313, актам звірки суб'єктів підприємницької діяльності з позивачем.

Висновки відповідача про перевищення позивачем обсягу виручки від надання послуг та продажу товарів було зроблено на підставі довідки від 27.02.09 №305/23-3/03113785 ДПА у Ворошиловському районі м. Донецька та первинних документів ВАТ «Допас», відповідно до яких обсяг виручки за 9 місяців 2006 року 511099,70 грн., в той час як позивачем у звітності було заявлено 382262,00 грн..

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що в перевіряємому періоді, з 01.10.2006 року по 22.07.2008 року, позивач працювала за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, сплачувала єдиний податок.

Відповідно до звітів позивача, як суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку у першому кварталі 2006 року обсяг виручки складав 144063 грн. у другому кварталі 2006 року - 245809 грн. третьому кварталі 2006 року - 382262 грн. (т.1 а.с. 138, 133,132).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджуються для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім встановлених Указом вимог.

Статтею 5 вказаного Указу Президента України передбачено, що в разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Згідно пп. 2.3.1, п. 2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР ) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Таким чином, з 4 кварталу 2006 року позивач повинен був перебувати на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість. Фактично позивачем надано заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість та зареєстровано платником податку на додану вартість 23.07.2008 року.

Згідно п. 6.1, ст.6 Закону № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 9.4. ст.9 Закону № 168/97, ВР, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, у разі перевищення позивачем протягом звітного року граничного обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, відповідачем було б правомірно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Первинні документи, які були використані під час проведення перевірки позивача, як на час проведення перевірки так і на час судового розгляду знаходились у відповідача, та надані суду не в повному обсязі, тобто відповідач відмовився від свого обов'язку доказувати правомірність свого рішення, та позбавив суд можливості перевірити правильність висновків акту перевірки.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведено, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання неправомірними дії щодо порушень встановлених актами перевірки, суд зазначає, що встановлювати порушення та складати акти перевірки входить до повноважень відповідача, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ «Допас» про визнання неправомірними дії щодо порушень встановлених актами перевірки часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн. та про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981742/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3740 грн. задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.11.2009 року № 0000631742/1 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 434621 грн., у тому числі 289665 грн. - основний платіж, 144956 грн. - фінансові санкції.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000981742/0 від 06.11.2009 року в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ (фінансові санкції) в сумі 3740 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04 вересня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 09 вересня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.