Постанова № 3372668, 24.02.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2009 № 8/195

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Куровського С.В.

За участю представників:

від ЗАТ «Трансмост» Шевчук Д.В. – за дов. № 405/33 від 16.05.2008

від Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Основа-Солсиф» Барановська О.В. – за дов. № 105 від 19.02.2008

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільне Українсько-Французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.12.2008

у справі № 8/195 (Катрич В.С.)

за позовом Закрите акціонерне товариство "Трансмост"

до Спільне Українсько-Французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Солсиф"

про стягнення 300666,52 грн.

за зустрічним позовом Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»

до Закритого акціонерного товариства «Трансмост»

про стягнення 80 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 300 666,52 грн. заборгованості за договором підряду № 06/06-07 від 06.05.2007, в тому числі 206 941,59 грн. основного боргу, 34 969,65 грн. пені, 53 057,45 грн. інфляції, 5 697,83 грн. 3% річних, крім того, 3 006,66 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою про відшкодування 80 000,00 грн. збитків – витрат на виконання земельних робіт до проектної позначки, завданих позивачем за первісним позовом, як наслідок усунення недоліків, допущених у роботі останнім при виконанні договору підряду № 06/06-07 від 06.05.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 первісний позов Закритого акціонерного товариства «Трансмост» до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» задоволено частково.

В частині вимог щодо стягнення 206 971,59 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Стягнуто з Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» на користь Закритого акціонерного товариства «Трансмост» 28 413,78 грн. пені, 40 841,16 грн. збитків від інфляції, 4 751,35 грн. 3% річних, 2 059,48 грн. державного мита та 80,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 8/195 мотивовано тим, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом відсутня, а тому провадження у справі в частині стягнення 206 941,59 грн. заборгованості за договором підряду № 06/06-07 від 06.05.2007 та додатковими угодами до договору припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором підряду, тому з нього на підставі статті 549 Цивільного кодексу України та пункту 13.2. Договору стягнено 28 413,78 грн. пені. Нарахована позивачем пеня в інший частині судом не задоволена, оскільки станом на 02.12.2007 заборгованість відповідача перед позивачем існувала у розмірі 2 053 850,27 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача стягнуто 40 841,16 грн. збитків від інфляції та 4 751,35 грн. 3% річних. Так як позивачем за зустрічним позовом не підтверджено документально те, що відповідачем за зустрічним позовом були виконані роботи за жовтень 2007 року з відхиленнями від проектної документації, стандартів, будівельних норм та правил, а також без дотримання технічних умов та вказані позивачем за зустрічним позовом недоліки не відображені у жодному документі, а саме: довідках про вартість виконаних робіт за жовтень 2007 року, листопад 2007 року, актах виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, листопад 2007 року, акті огляду прихованих робіт від 01.11.2007 року та журналі виконання робіт, суд у задоволенні вимог за зустрічним позовом відмовив повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 8/195, Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить змінити вищезазначене рішення в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 28 413,78 грн. пені, 40 841,16 грн. збитків від інфляції, 4 751,35 грн. 3% річних та на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити суму штрафних санкцій на 50 %, а саме на 14 206,89 грн. пені, 20 420,58 грн. збитків від інфляції, 2 375,67 грн. 3% річних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не звернув уваги на обставини, що мають значення для справи, а саме на добровільне погашення відповідачем боргу у повному обсязі, а також складну економічну ситуацію, що склалася наразі у нашій країні, а отже рішення є неправильним, підлягає зміні та повному з’ясуванню обставин.

Представник Закритого акціонерного товариства «Трансмост» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити рішення першої інстанції без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

06.05.2007 між Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (відповідач за первісним позовом) та Закритим акціонерним товариством «Трансмост» (позивач за первісним позовом) був укладений договір підряду № 06/06-07 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом доручив, а позивач за первісним позовом зобов’язався власними або залученими силами та засобами, з власних матеріалів виконати у відповідності до правил, та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, відповідач за первісним позовом зобов’язується надати позивачу за первісним позовом будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену у встановленому порядку проектну документацію, надавати фронт робіт, своєчасно прийняти закінчений комплекс робіт та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, роботи за договором виконуються згідно Додатку № 1 – Сумісний графік виконання та плати робіт, який є невід’ємною частиною договору.

Орієнтована договірна ціна робіт складає 5 564 160,00 грн., в тому числі ПДВ 927 360,00 грн. Щомісячна вартість виконаних робіт обраховується на підставі фактично виконаних обсягів робіт за погодженими сторонами цінами одиниці виду робіт (пункти 4.1., 4.2. Договору).

Згідно статті 5 Договору оплата виконаних робіт за Договором проводиться у національній валюті України шляхом здійснення відповідачем за первісним позовом безготівкових платежів на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом у наступному порядку: кожний понеділок календарної неділі «Підрядник» сплачує «Субпідряднику» аванс в розмірі 100 відсотків від вартості запропонованих до виконання робіт на відповідний період згідно сумісного графіка виконання та оплати робіт, який є невід'ємною частиною даного договору; сума, сплачена «Підрядником», коригується щомісячно після виконання робіт на підставі актів. Доплати за фактично виконані роботи здійснюються «Підрядником» протягом 3-х днів з моменту підписання актів, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов Договору, позивачем за первісним позовом, за період з червня по листопад 2007 року, були виконані роботи на загальну суму 25 782 135,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних сторонами довідок про вартість виконаних підрядних (типова форма № КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В).

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» типовими формами первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Враховуючи вищевикладене, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форм № КБ-2в і КБ-3, які належним чином оформлені обома учасниками підрядних відносин та підписані представниками сторін.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за виконані позивачем роботи за Договором, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору в сумі 206 941,59 грн. з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року та акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року були здійснені корегування, а саме були зняті послуги екскаватора на суму 75 000,00 грн. та загальна вартість робіт в листопаді 2007 року визначена в сумі 1 081 941,54 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія податкової накладної від 30.11.2007, порядковий номер № 214 на суму 1 081 941,54 грн., з якої вбачається, що суми ПДВ нараховані (сплачені) в зв'язку з поставкою товарів (послуг), зазначених у цій накладній, визначені правильно, відповідають сумі податкових зобов'язань продавця і включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти роботи та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що роботи з надання послуг екскаватора на суму 75 000,00 грн. позивачем за первісним позовом не надавались відповідачу за первісним позовом.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 75 000,00 грн. заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки на день звернення позивача за первісним позовом до суду не існувало порушення його права щодо отримання від відповідача за первісним позовом 75 000,00 грн. за надані послуги екскаватора, на підставі договору підряду № 06/06-07 від 06.05.2007.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач за первісним позовом свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу за первісним позовом, за виконані підрядні роботи 25 579 622,19 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Крім того, в рахунок погашення заборгованості за Договором, відповідачем за первісним позовом було поставлено позивачу за первісним позовом бетон на суму 70 571,82 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.10.2007 (копія у матеріалах справи).

Таким чином, відповідач за первісним позовом сплатив позивачу за первісним позовом 25 650 194,01 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань заборгованість перед позивачем за первісним позовом на дату подачі позовної заяви складала 131 941,59 грн.

У матеріалах справи наявне платіжне доручення № 4600, з якого вбачається, що відповідач за первісним позовом 03.07.2008 сплатив на користь позивача за первісним позовом 131 941,59 грн. заборгованості.

Оскільки, після звернення позивача за первісним позовом з позовом до суду (згідно штампу відділу діловодства, позовна заява надійшла до Господарського суду міста Києва 11.06.2008) відповідачем за первісним позовом у добровільному порядку сплачено суму основного боргу на користь позивача за первісним позовом, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 131 941,59 грн. основного боргу підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом сплатив заборгованість після звернення позивача за первісним позовом з позовною заявою до суду, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача за первісним позовом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 13.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання «Підрядником» своїх фінансових зобов'язань за даним договором, «Підрядник» сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичної суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача за первісним позовом щодо несвоєчасної сплати грошових коштів за виконані роботи, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в повному обсязі, що складає 28 413,78 грн., вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 40 841,16 грн. індексу інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі, та вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 4 751,35 грн.

Відповідач не оспорював правильність нарахування штрафних санкцій.

Заперечення відповідача за первісним позовом, викладені в апеляційні скарзі щодо не зменшення судом першої інстанції розміру неустойки (штрафу, пені) з підстав добровільного погашення відповідачем боргу у повному обсязі, а також складної економічної ситуації, що склалась у країні, та враховуючи, що відповідач за первісним позовом при укладанні Договору з позивачем за первісним позовом, розраховував здійснювати оплату за виконані роботи за рахунок виплати, отриманих останнім від інших суб’єктів господарювання, відповідно до укладених договорів підряду, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарських суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Як зазначено у роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів не вбачає, що загальні посилання відповідача на складну економічну ситуацію, що склалася у країні, а також на те, що відповідач за первісним позовом при укладанні Договору з позивачем за первісним позовом, розраховував здійснювати оплату за виконані роботи за рахунок виплати, отриманих останнім від інших суб’єктів господарювання, відповідно до укладених договорів підряду, є винятковими випадками на підставі яких господарських суд, мав би право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені).

До прийняття рішення зі спору Спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» було подано зустрічну позовну заяву про відшкодування 80 000,00 грн. збитків – витрат на викання земельних робіт до проектної позначки, завданих позивачем за первісним позовом, як наслідок усунення недоліків, допущених у роботі останнім при виконанні договору підряду № 06/06-07 від 06.05.2007.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити у зв’язку з їх недоведеністю, оскільки у матеріалах справи відсутня мотивована відмова позивача за зустрічним позовом у прийнятті робіт, а довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року підписані без будь-яких зауважень та застережень. Виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт за жовтень 2007 року у відповідності з проектною документацією, стандартами, будівельними нормами, правилами та технічними умовами і у відповідності до вимог їх прийняття, підтверджується актом огляду прихованих робіт від 01.11.2007, підписаним представником позивача за зустрічним позовом Тіщенко В.В.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до пункту 8.1.6. Договору позивач за зустрічним позовом зобов’язується своєчасно письмово інформувати відповідача за зустрічним позовом про виявлені недоліки в його роботах, шляхом внесення зауважень до «Журналу виконання робіт».

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії загального журналу робіт, остання не містить зауважень, внесених позивачем за зустрічним позовом щодо виявлених недоліків у роботі відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні. Апеляційна скарга Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, пунктом 1-1 статті 80, статтями 101, 103, 104 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 8/195 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 8/195 змінити.

Позов Закритого акціонерного товариства «Трансмост» до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» задовольнити частково.

Припинити провадження у справі № 8/195 в частині стягнення 131 941,59 грн. основного боргу.

Стягнути з Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (03150, м. Київ, вул. Ковпака,17, рахунок 26001000369000 в АТ «Каліон банк Україна», МФО 300379, код 20057315), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариств «Трансмост» (58000, м.Чернівці, вул. Гагаріна, буд.4, рахунок 26001017110222 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 356271, код 14262749) 28 413 (двадцять вісім тисяч чотириста тринадцять) грн. 78 коп. пені, 40 841 (сорок тисяч вісімсот сорок одна) грн. 16 коп. збитків від інфляції, 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 35 коп. трьох відсотків річних, 2 059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп. державного мита, 80 (вісімдесят) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 75 000,00 грн. відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2008 у справі № 8/195 залишити без змін.

Матеріали справи № 8/195 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Михальська Ю.Б.

Куровський С.В

06.03.09 (відправлено)