Постанова № 33725689, 26.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 р. Справа № 804/11037/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Мирошник А.Г., Марьяненко О.М. Стадник Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства "Укрторгобладнення" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

16.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0001072202 від 07.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Приватним підприємством «Деметра», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними та актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Позивач зазначає, що порушення ПП «Деметра» податкової дисципліни та не знаходження останнього за податковою адресою не є підставами для відмови у праві на податковий кредит.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ПП «Деметра», з наступних причин:

- ПП «Деметра» не знаходиться за податковою адресою;

- ПП «Деметка» не надано контролюючим органам первинних документів;

- позивачем не надано відповідачу доказів перевезення товарів від ПП «Деметра» до позивача.

- контролюючими органами встановлено нереальність господарських операцій між ПП «Деметра» та його контрагентами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 16.07.2013 року по 22.07.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Деметра» за грудень 2011 року, липень 2012 року та грудень 2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 276/222/20239298 від 25.07.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину позивача з ПП «Деметра» на настання правових наслідків.

Даний висновок відповідача обгрунтовано наступним: ПП «Деметра» не знаходиться за податковою адресою; ПП «Деметка» не надано контролюючим органам первинних документів; позивачем не надано відповідачу доказів перевезення товарів від ПП «Деметра» до позивача. контролюючими органами встановлено нереальність господарських операцій між ПП «Деметра» та його контрагентами.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0001072202 від 07.08.2013 року, яким нараховано грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 74 166,67 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 18 541,67 грн., на загальну суму 92 708,34 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 276/222/20239298 від 25.07.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ПП «Деметра», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ПП «Деметра» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ПП «Деметра» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ПП «Деметра» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ПП «Деметра».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке вчинено ПП «Деметра» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження останнього за своєю податковою адресою,

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ПП «Деметра».

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Деметра» укладено Договори поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року та Договір поставки № ДГ-03/12-12 від 03.12.2012 року, у відповідності до умов яких ПП «Деметра» зобов'язувалась поставити позивачу товар, а позивач зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки товару ПП «Деметра» позивачу за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року підтверджується видатковими накладними № РН-000756 від 13.12.2011 року, № РН-0000156 від 26.07.2012 року.

Факт поставки товару ПП «Деметра» позивачу за Договором поставки № ДГ-03/12-12 від 03.12.2012 року підтверджується видатковими накладними № РН-0000230 від 27.12.2012 року та № РН-0000232 від 28.12.2012 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ПП «Деметра» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Позивач розрахувався з ПП «Деметра» у повному обсязі за поставлений товар, що зазначено у Акті № 276/222/20239298 від 25.07.2013 року та підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ПП «Деметра» не анульовано.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ПП «Деметра» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ПП «Деметра» зареєстровано як юридична особа.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ПП «Деметра» було юридичною особою.

Судом встановлено, що товар за Договором поставки № ДГ-03/12-12 від 03.12.2012 року перевозився позивачу, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № РН-000068 та № РН-0000073, копії яких наявні у матеріалах справи. Транспортний засіб, який вказаний у товарно-транспортних накладних належить на праві власності позивачу, що підтверджується копією свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке знаходиться у матеріалах справи. Водій вказаний у товарно-транспортних накладних працює у позивача, з підтверджується копією наказу № 26 від 25.10.2011 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Одночасно судом встановлено, що у позивача діє комісія для введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації, що підтверджується копією наказу позивача № 8 від 03.01.2011 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачем видано накази № 36 від 26.12.2012 року та № 37 від 27.12.2012 року про введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації, якими зобов'язано комісію для введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації ввести до експлуатації товари отримані позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № ДГ-03/12-12 від 03.12.2012 року.

У матеріалах справи знаходяться акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № ВЭ-000030 від 27.12.2012 року та № ВЭ-0000222 від 28.12.2012 року, якими прийнято в експлуатацію товар отриманий позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № ДГ-03/12-12 від 03.12.2012 року та прийнято його на баланс позивача.

Судом встановлено, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року.

Судом встановлено, що позивачем видано накази № 43 від 13.12.2011 року та № 28 від 26.07.2012 року про введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації, якими зобов'язано комісію для введення в експлуатацію основних засобів та визначення строку їх експлуатації ввести до експлуатації товари отримані позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року.

У матеріалах справи знаходяться акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № ВЭ-0000441 від 13.12.2011 року та № ВЭ-0000011 від 26.07.2012 року, якими прийнято в експлуатацію товар отриманий позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року та прийнято його на баланс позивача.

У матеріалах справи знаходяться також знаходяться письмові пояснення ПП «Деметра» щодо передання позивачу товару за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року, а також пояснення водія позивача ОСОБА_6 щодо його транспортування.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № ВЭ-0000441 від 13.12.2011 року та № ВЭ-0000011 від 26.07.2012 року, якими прийнято в експлуатацію товар отриманий позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року та прийнято його на баланс позивача, пояснення ПП «Деметра» та водія позивача, є тими самими іншими документами в розумінні листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку», якими підтверджується отримання товару позивачем від ПП «Деметра» за Договором поставки № 05/10-11 від 05.10.2011 року.

На підставі викладеного судом встановлено рух активів від ПП «Деметра» до позивача.

У зв'язку з викладеним податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0001072202 від 07.08.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0001072202 від 07.08.2013 року Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційного приватного підприємства "Укрторгобладнання" судовий збір у розмірі 927,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 26.09.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін