Рішення № 33725182, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15926/13 23.09.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15926/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ,

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ,

про стягнення 4 890 грн. страхового відшкодування в порядку регресу і 41,26 грн. пені,

за участю представників сторін:

позивача - Ханіна О.В. (довіреність від 09.09.2013 № 02/365-451);

відповідача - не з'явився.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТзДВ «СК «Альфа-Гарант») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта») 4 890 грн. шкоди (страхового відшкодування) в порядку регресу та 41,26 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» на підставі договору добровільного страхування на транспорті від 29.01.2013 № 06-CR\02-207-00193 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) приватному підприємству «Універсал Авто Україна» (далі - ПП «Універсал Авто Україна»), як ремонтному підприємству виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «Honda Civic», державний реєстраційний номер AA9333СР (далі - «Honda»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер AA8660MC (далі - «Mitsubishi»), станом на 05.03.2013 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта» (поліс № АВ/3982950; у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 4 890 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва 21.08.2013 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 23.09.2012, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3982950.

06.09.2013 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АВ/3982950 було застраховано цивільно-правову відповідальність Мірошниченка Володимира Миколайовича як власника транспортного засобу «Mitsubishi».

20.09.2013 через канцелярію суду від ВАТ «НАСК «Оранта» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог в частині нарахування пені у сумі 41 грн. 26 коп., посилаючись на те, що спеціальне законодавство, що регулює спірні правовідносини, не передбачає стягнення неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, а будь-які договірні відносини між сторонами відсутні.

Представник позивача 20.09.2013 через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.09.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.01.2013 ТзДВ «СК «Альфа-Гарант та Жуковою Іриною Миколаївною укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки «Honda», на випадок настання подій, перелік яких наведено в Договорі; строк дії Договору - з 30.01.2013 до 29.01.2014.

05.03.2013 у місті Києві на проспекті Правди 19-А сталася ДТП за участю автомобіля «Honda» та автомобіля «Mitsubishi» під керуванням Мірошниченка В.М., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2013 у справі № 758/3314/13-п Мірошниченка В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн.

05.03.2013 Жукова І.М. як страхувальник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Honda» звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок станції технічного обслуговування ПП «Універсал Авто Україна».

Відповідно до звіту від 26.03.2013 № 2734 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda Civic», складеного оцінювачем Стрільцем Артемом Віталійовичем, вартість відновлювального ремонту склала 5 629,02 грн.

На підставі страхового акта від 05.04.2013 № СТ/13/0125 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив станції технічного обслуговування, яка здійснювала ремонт зазначеного автомобіля, 4 890 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 05.04.2013 № 510.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Мірошниченка В.М. встановлена у судовому порядку (постанова Подільського районного суду міста Києва від 28.03.2013 у справі № 758/3314/13-п), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Mitsubishi» повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mitsubishi» як страхувальника на момент ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта» (поліс № АВ/3982950, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 510 грн.).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній станом на 10.02.2010, передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в межах ліміту, встановленого полісом № АВ/3982950, з вирахуванням суми франшизи, тобто у сумі 4 380 грн. (4 890 грн. - 510 грн. франшизи = 4 380 грн.).

Разом з тим, позивачем також заявлено стягнення 41 грн. 26 коп. пені.

Відповідно до статті 547 та пункту 1 частини другої статті 551 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та сторонами не доведено укладання сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені); розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних регресних правовідносинах також не встановлено.

Водночас згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Проте, в зазначеній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, а тому положення названого пункту 37.2 не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі, оскільки останні (сторони) є страховиками.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2012 у справі № 4/17-3520-2011.

З огляду на зазначене господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 41 грн. 26 коп. пені не підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) 4 380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. страхового відшкодування в порядку регресу і 1 528 (одну тисячу п'ятсот двадцять вісім) грн. 17 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2013.

Суддя О. Марченко