Рішення № 33725124, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

>01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98FONT>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15127/13

18.09.13р.

за позовом: Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло», м.Київ, ЄДРПОУ 03360905

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз», м.Київ, ЄДРПОУ 34186137

про стягнення 12 931,97 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз», м.Київ про стягнення заборгованості в розмірі 12 931,97ass="fs181"> грн., у тому числі, основного боргу в сумі 4 087, 20 грн., пені в розмірі 8 230,51 грн., 3% річних в сумі 338,24 грн., інфляційних збитків в розмірі 276,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №428 від 31.12.2009р. про надання послуг з обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення в частині здійснення оплати наданих послуг у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач в судові засідання 04.09.2013р. та 18.09.2013р. не з'явився, представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

FONT >При цьому, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 04209, м.Київ, Оболонський район, вул.Павла Дибенка, буд.7. Будь-яких інших адрес Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» матеріали справи не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу про порушення провадження від 07.08.2013р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи, наявність на ухвалі від 07.08.2013р. відмітки про відправлення її на адресу учасників судового процесу, а також наявний в матеріалах справи поштовий реєстр від 09.08.2013р., господарський суд вважає встановленим факт належного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, а також про дату, час та місце розгляду справи.

В судове засідання 18.09.2013р. позивач та відповідач не з'явились, представника не направили.

Разом з цим, згідно з позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Таким чином, враховуючи, що позивач був присутній в судовому засіданні 04.09.2013р. господарський суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про час і місце наступного судового засідання.

Одночасно, конверт з ухвалою суду від 04.09.2013р., що було скеровано на адресу відповідача, повернуто з позначкою «фірма вибула».

За приписами п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучена до матеріалів справи та засвідчена самим судом копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що ухвала господарського суду від 04.09.2013р. направлялась на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи наявність на процесуальному документі штампу канцелярії господарського суду про відправку останньої учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи. /FONT>

T >З огляду на неявку позивача та відповідача в судове засідання, господарський суд зазначає, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Разом з цим, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

5">Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.ONT>

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що позивач та відповідач в судове засідання не з’явились і не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 31.12.2009р. між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» було укладено договір №428 про надання послуг з обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

Суд приймає до уваги договір №428 від 31.12.2009р., як належну підставу у розумінні ст.11 Цивільного кодексу України для виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов’язків щодо постачання товару.

Згідно з п.1.1 договору №428 від 31.12.2009р. його предметом є надання послуг та виконання робіт з технічного обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору об’єктом обслуговування за даним договором є залізобетонні опори, повітряні мережі, світильники з ртутними лампами ДРЛ-400 у кількості 12 штук за адресою: м.Київ, вул.Павла Дибенко,7.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору обслуговування об’єкту здійснюється шляхом проведення профілактичних оглядів, заміні перегорілих ламп, проведення поточного ремонту, ліквідації пошкоджень.

Одночасно, п.5.1 вказаного правочину встановлено, що договір набирає чинності з 01.01.2010р. та діє до 31.03.2010р., а п.5.2 передбачено, що сторони мають право продовжити дію цього договору по закінченню терміну його дії за їх письмовою згодою.

Додатковою угодою №1 від 23.03.2010р. до договору №428 від 31.12.2009р. про надання послуг з обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення сторони продовжили термін дії договору до 30.06.2010р.

246">30.04.2010р. сторони уклали додаткову угоду №2 термін, якою дії договору №428 від 31.12.2009р. продовжили до 30.09.2010р.

З наявної в матеріалах справи, додаткової угоди №3 від 01.10.2010р. до договору вбачається, що сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2010р.

Таким чином, господарським судом встановлено, що спірна заборгованість виникла в межах строку дії договору №428 від 31.12.2009р.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підтвердження надання послуг позивачем до матеріалів справи надано акти приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №428/07 від 30.07.2010р. на суму 1 008 грн., №428/05 від 30.09.2010р. на суму 1 008 грн., №428/10 від 29.10.2010р. на суму 1 035,60 грн., №428/12 від 31.12.2010р. на суму 1 035,60 грн., на загальну суму 4 087, 20 грн.

З матеріалів справи, вбачається, що вказані акти були підписані сторонами без зауважень та заперечень щодо належного виконання Комунальним підприємством «Київміськсвітло» прийнятих на себе за договором №428 від 31.12.2009р. зобов'язань.

Таким чином, господарський суд встановив, що шляхом підписання вказаних актів замовником було прийнято відповідний обсяг наданих виконавцем послуг, у зв’язку з чим у відповідача виник обов’язок сплатити позивачу вартість таких послуг в сумі 4 087, 20 грн.

24.03.2011р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» було скеровано претензію №550-09/11 від 15.03.2011р. з вимогою сплатити заборгованість за договором №428 від 31.12.2009р. Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов’язок щодо своєчасної оплати в повному обсязі наданих Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло» послуг, не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено, зокрема, вимогу про стягнення основного боргу за липень, вересень, жовтень, грудень 2010р. в сумі 4 087,20 грн.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.2 договору №428 від 31.12.2009р. врегульовано порядок оплати за договором, а саме оплата за обслуговування здійснюється за кожний поточний місяць окремо, згідно рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, у строк протягом п’яти робочих днів з моменту підписання замовником акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Додатковою угодою №1 від 23.03.2010р. до договору №428 від 31.12.2009р. про надання послуг з обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення сторони виклали п.2.1 договору в наступній редакції: «Вартість послуг за один місяць обслуговування складає 746, 04 грн., у тому числі 20% ПДВ – 124 гривні 34 коп. Загальна сума даного договору складає 4 476, 24, у тому числі ПДВ – 746 грн. 04 коп.».

30.04.2010р. сторони уклали додаткову угоду №2, якою знов змінили п.2.1 договору та встановили, що оплата за обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення замовника здійснюється в розмірі місячного платежу, розрахованого виходячи з вартості обслуговування одного об’єкту зовнішнього освітлення замовника. Вартість послуг за даним договором за один місяць обслуговування складає 1008 грн. Загальна сума даного договору розраховується виходячи з вартості обслуговування мереж зовнішнього освітлення за січень-квітень 2010р. за тарифами, які з 01.05.2010р. втратили чинність та вартості обслуговування за травень-вересень 2010р. за новими тарифами і складає 8024, 16 грн.

З наявної в матеріалах справи, додаткової угоди №3 від 01.10.2010р. до вказаного правочину вбачається, що вартість послуг за один місяць за договором збільшена до 1035, 60 грн., а загальна сума договору розраховується виходячи з вартості обслуговування мереж зовнішнього освітлення за січень-квітень 2010р. за тарифами, які з 01.05.2010р. втратили чинність, вартості обслуговування за травень-вересень 2010р. за тарифами, які з 01.10.2010р. втратили чинність та вартості обслуговування за жовтень-грудень 2010р. за новими тарифами і складає 11 130, 96 грн.

За змістом п.3.1 договору №428 від 31.12.2009р. відповідач зобов’язався вчасно оплачувати обслуговування за договором.

Таким чином, судом встановлено, що обов’язок відповідача оплатити надані на підставі договору №428 від 31.12.2009р. послуги за актами №428/07 від 30.07.2010р., №428/05 від 30.09.2010р., №428/10 від 29.10.2010р., №428/12 від 31.12.2010р. настав.

При цьому, відсутність рахунків-фактур, згідно яких здійснюється оплата за надані послуги, не нівелює обов’язку відповідача провести оплату таких послуг, надання яких підтверджується вищевказаними актами.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 07.08.2013р., 04.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» було зобов’язано надати належні докази виконання своїх грошових зобов’язань за договором №428 від 31.12.2009р.

Проте, відповідач в судове засідання не з'явився та будь-яких доказів погашення боргу у розмірі 4 087,20 грн. відповідно до актів надання послуг №428/07 від 30.07.2010р., №428/05 від 30.09.2010р., №428/10 від 29.10.2010р., №428/12 від 31.12.2010р. не надав.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов’язання за договором №428 від 31.12.2009р. виконав належним чином, зауважень щодо якості наданих послуг та виконаних робіт від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором зобов’язання в частині своєчасної оплати, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» заборгованості за надані послуги в розмірі 4 087,20 грн., підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 8 230,51 грн., 3% річних в розмірі 338,24 грн., інфляційних збитків в сумі 276,02 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.4 договору №428 від 31.12.2009р. за порушення зобов’язань згідно договору сторони сплачують пеню в розмірі 0,2% від суми договору за кожен день прострочки виконання забов’язання, але не нижче облікової ставки НБУ.

Позивачем було нараховано пеню у наступному розмірі: за актом №428/07 від 30.07.2010р. за період з 07.08.2010р. по 26.07.2013р. в сумі 2187,36 грн., за актом №428/05 від 30.09.2010р. за період з 07.10.2010р. по 26.07.2013р. в розмірі 2064,38 грн., за актом №428/10 від 29.10.2010р. за період з 06.11.2010р. по 26.07.2013р. в сумі 2058,77 грн., за актом №428/12 від 31.12.2010р. за період з 12.01.2011р. по 26.07.2013р. в розмірі 1920 грн.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом укладеного між сторонами правочину іншого строку нарахування штрафних санкцій не передбачено. Відповідачем заперечень з цього приводу не надано.

Таким чином, нарахування позивачем пені за строк більший, ніж за 6 місяців суперечить діючому законодавству. Крім того, позивачем помилково визначено період нарахування пені за актом №428/05 від 30.09.2010р., оскільки право на нарахування штрафних санкцій за вказаним актом виникло 08.10.2010р.

З огляду на вищенаведене, після проведення судом власного розрахунку суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, встановлено, що Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Київміськсвітло» має право на отримання пені за актом №428/07 від 30.07.2010р. за період з 07.08.2010р. по 07.02.2011р. в сумі 372,96 грн., за актом №428/05 від 30.09.2010р. за період з 08.10.2010р. по 08.04.2011р. в розмірі 368,93 грн., за актом №428/10 від 29.10.2010р. за період з 06.11.2010р. по 06.05.2011р. в сумі 376,96 грн., за актом №428/12 від 31.12.2010р. за період з 12.01.2011р. по 12.07.2012р. в розмірі 376,96 грн., що загалом складає 1495,81 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню на визначену вище суму.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за актами №428/07 від 30.07.2010р. за період з 07.08.2010р. по 26.07.2013р., №428/05 від 30.09.2010р. за період з 07.10.2013р. по 26.07.2013р., №428/10 від 29.10.2010р. за період з 06.11.2010р. по 26.07.2013р., №428/12 від 31.12.2010р. за період з 12.01.2011р. по 26.07.2013р. нараховано 3% відсотки річних та інфляційні збитки.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що розрахунок розміру 3% річних, що було проведено позивачем з допущенням помилки, оскільки як зазначалось вище право на нарахування 3% річних за актом за актом №428/05 від 30.09.2010р. виникло 08.10.2010р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також судом встановлено,що позивачем було допущено помилку під час проведення розрахунків інфляційних збитків, а саме використано не вірний сукупній індекс інфляції. За розрахунками суду інфляційні збитки підлягають стягненню в сумі 272, 01 грн.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги повністю доведені позивачем , виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем заборгованості за договором №428 від 31.12.2009р., та з огляду на допущені позивачем при розрахунку суми пені, 3% річних та інфляційних збитків вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі основного боргу в сумі 4 087, 20 грн. пені в сумі 1495,81 грн., трьох відсотків річних в розмірі 338, 15 грн., інфляційних збитків в сумі 272, 01 грн.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз, м.Київ. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Хауз» (04209, м.Київ, Оболонський район, вул.Павла Дибенка, буд.7, ЄДРПОУ 34186137) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м.Києва «Київміськсвітло» (03680, м.Київ, Солом’янський район, вул.Машинобудівна, буд.40, ЄДРПОУ 03360905) основний борг в сумі 4 087, 20 грн., пеню в розмірі 1495,81 грн., три відсотки річних в сумі 338, 15 грн., інфляційні збитки в розмірі 272, 01 грн., а також судовий збір в сумі 823,95 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя М.О.Любченко