Рішення № 3372478, 02.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.09 р. Справа № 40/2

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління статистики в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про стягнення 29 988 грн. 86 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача Сміт В.В. – юрисконсульт

від третьої особи: не з’явився

З метою усунення рівності та змагальності учасників судового процесу, відповідно до ухвали керівництва суду, строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ” про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 16 291 грн. 55 коп. згідно договору оренди державного нерухомого майна № 1608/д від 30.09.05р. та повернення до державної власності нежитлового приміщення за актом прийому-передачі.

Неприбуття у судове засідання представників позивача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

До прийняття рішення по справі позивач збільшив розмір своїх позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки, у зв’язку з чим вона за період з 21.09.08р. по 24.02.09р. дорівнює 29 988 грн. 86 коп.

Під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України. Такі вимоги були заявлені у позовній заяві, а тому збільшення позивних вимог у цій частині позову не суперечить закону та не порушує охоронювані законом інтереси інших осіб, і прийнято судом.

Відповідач позовні вимоги не визнав по викладеним у відзиві доводам, а саме, що з представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Головним управлінням статистики у Запорізькій області велись переговори та була отримана усна згода, щодо продовження строку дії договору до моменту знаходження Орендарем нового приміщення. Також представник відповідача повідомив про те, що на момент подачі позову з товариства з обмеженою відповідальністю справлялась орендна плата за користування майном, яка в ознаку домовленостей Орендарю не поверталась. Крім того, для мирного врегулювання справи відповідач готовий підписати акти здачі-приймання при їх наданні позивачем.

Однак доказів вирішення спору в досудовому порядку, представник відповідача не надав та усно погодився вимогами зазначеними у позові.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги, доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 30.09.05р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, далі Орендар, було укладено договір оренди №1608/д нерухомого майна – нежитлових приміщень на другому поверсі прибудови до адміністративного будинку (літера А-3 приміщення з №109-1 по №109-5 включно, сходова клітина №109-6) загальною площею 146,6 кв. м, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області, далі – Балансоутримувач.

Тобто, відповідно до пункту 1.1 укладеного договору сторонами визначено його предмет та цільове призначення по використанню майна, а саме воно надається з метою використання 83,5 кв. м. – під офіс, 63,1кв. м – для здійснення оптової торгівельної діяльності непродовольчими товарами.

Факт передачі спірного майна підтверджено актом прийому – передачі нерухомості від 30.09.05р., що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1 договору.

Строк дії договору визначено сторонами у пункті 10.1 і діє він з 30.09.05р. по 25.09.06р. з правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобов’язаний за актом прийому-передачі повернути об’єкт оренди Орендодавцю.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що листом №11-13-03500 від 02.09.08р. Орендодавець повідомив Орендаря про припинення дії договору оренди №1608/д від 30.09.05р.

Згідно листа №11-01-05358 від 13.11.08р. позивач повідомив відповідача про необхідність перерахування неустойки за договором оренди №1608/д від 30.09.05р. та повернення майна за актом приймання-передачі.

Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобов’язаний негайно повернути орендодавцеві об’єкт оренди.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Приписи частини другої статті 782 ЦК України вказують, що у разі одержання відмови наймодавця від договору оренди (найму) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони. Відмову від договору слід відрізняти від розірвання договору. Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Таким чином, у зв’язку з наявністю заперечень позивача на продовження строку дії договору оренди він припинив свою дію – 20.09.08р.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв’язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідач не виконує обов’язок щодо повернення речі за умовами, передбаченими договором та законом, позовні вимоги щодо стягнення з нього неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за період прострочення з 21.09.08р. по 24.02.09р. в сумі 29 988 грн. 86 коп. обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Листом №11-01-05358 від 13.11.08р. позивач повідомив відповідача про припинення договору та повернення майна.

Згідно пункту 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

За приписами пункту 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору і з цього моменту договір найму припиняється. До наступного часу спірне майно не повернуто на адресу позивача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо повернення до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області нежитлові приміщення на другому поверсі прибудови до адміністративного будинку (літера А-3 приміщення з №109-1 по №109-5 включно, сходова клітина №109-6) загальною площею по внутрішньому обміру 146,6 кв. м, відповідно до плану другого поверху та експлуатації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, за актом прийому-передачі, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою представника відповідача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 759, 764, 782, ч. 2 ст. 785 ЦК України, 283, 285, 286, 291 ГК України, ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, 83060, м. Донецьк, Куйбишевський р-н, вул. Куйбишева, 143Г, ід. код 13539835, на користь:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, в особі державного бюджету Жовтневого району м. Запоріжжя, р/р 31115093700003, код бюджетної класифікації 22080200, УДК України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 29 988 грн. 86 коп., видавши наказ;

- держбюджету України державне мито в сумі 299 грн. 89 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька.

3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, 83060, м. Донецьк, Куйбишевський р-н, вул. Куйбишева, 143Г, ід. код 13539835 повернути на користь:

- державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, нежитлові приміщення на другому поверсі прибудови до адміністративного будинку (літера А-3 приміщення з №109-1 по №109-5 включно, сходова клітина №109-6) загальною площею по внутрішньому обміру 146,6 кв. м, відповідно до плану другого поверху та експлуатації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, за актом прийому-передачі, видавши наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя