Постанова № 33724438, 26.09.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/13124/2012

Провадження № 2-а/344/163/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25 » вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Деренько З.М., Александрович Ю.І. представника відповідача Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська - Тріща Р.З., представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - Когута М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати рішення про переведення статусу підвальних приміщень по АДРЕСА_1 з допоміжних в нежитлові; зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати п.11 свого рішення від 24.06.2008р. та п.1.11 свого рішення №445 від 19.07.2011р. про надання в оренду підвального приміщення; визнання нечинним договору оренди № ДО-3240 від 24.06.2008р.; зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська надати дозвіл на виділення приміщення в підвальному приміщенні для позивача задля збереження там її інвалідного візка; визнання бездіяльності Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради такою, що порушує права позивача згідно до Закону України «Про звернення громадян» та стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Івано-Франківський міський суд, як до адміністративного суду, з вказаним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, в якому з урахуванням усіх уточнень до позовної заяви просив суд про зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати рішення про переведення статусу підвальних приміщень по АДРЕСА_1 з допоміжних в нежитлові; зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати п.11 свого рішення №243 від 24.06.2008р. та п.1.11 свого рішення №445 від 19.07.2011р. про надання в оренду підвального приміщення; визнання нечинним договору оренди № ДО-3240 від 24.06.2008р.; зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська надати дозвіл на виділення приміщення в підвальному приміщенні для позивача задля збереження там її інвалідного візка; визнання бездіяльності Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради такою, що порушує права позивача згідно до Закону України «Про звернення громадян» та стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач вказала, що є інвалідом першої групи за загальним захворюванням (а.с.10) та в зв'язку з чим неодноразово зверталася на прийом до міського голови з проханням про виділення підвального приміщення для зберігання інвалідного візка, однак вчасно відповіді на свої звернення не отримала, а тому таке вважає бездіяльністю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а з отриманих в подальшому відповідей, які були надані на її звернення їй стало відомо, що вільні підвальні приміщення в будинку де вона проживає відсутні, оскільки між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та фізичною особою ОСОБА_9 (переможцем конкурсу) укладено договір оренди вказаних підвальних приміщень, а тому відсутня можливість виділити частину приміщення для зберігання інвалідного візка позивача (а.с.6-8). При цьому Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звертався до орендаря ОСОБА_9 з проханням розглянути можливість виділення приміщення розміром 10,0 м.кв. для розміщення інвалідного візка, однак відповіді не було отримано, а тому ОСОБА_8 надана відповідь про неможливість задоволення її клопотання (а.с.14-16). Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, з метою захисту своїх прав позивач звернулася в суд із вказаним позовом.

Ухвалою суду до участі в справі долучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Департамент житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Не погоджуючись із поданим позовом представник відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на думку сторони, позовні вимоги, заявлені стороною позивача слід розглядати за правилами цивільного судочинства (а.с.56-57).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та уточненнях до неї та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Департаменту житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

У відповідності до вимог ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» принцип законності визнано одним із основних принципів при здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті /вчинені/ вони:

- на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/;

- безсторонньо /неупереджено/;

- добросовісно;

- розсудливо;

-з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, на досягнення яких спрямоване це рішення /дія/;

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цими вимогами повинні керуватися і органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи при здійсненні владних управлінських функцій. Відповідно до вимог ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із вимогами п.п.2 п.а) ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих комітетів органів сільських, селищних міських рад належать облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальній власності.

Вiдповiдно до ч.1 ст.8 КАС Укрaїни суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованiстъ дiяльностi держави.

Судом з'ясовано, що між відповідачем Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та фізичною особою ОСОБА_9 24.06.2008р. було укладено договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 103-107), при цьому згідно до протоколу №05/КК-08 від 24.06.2008р. засідання конкурсної комісії по визначенню переможця комерційного конкурсу на право укладення договору оренди нежитлових приміщень, розташованих в підвалі будинку за адресою: вул. Військових ветеранів, 6-А вказано, що переможцем комерційного конкурсу став підприємець ОСОБА_9 (а.с.108-109). Згідно до акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих в підвалі будинку за адресою: вул. Військових ветеранів, 6-А від 30.06.2008р. заступник голови Фонду комунальної власності передав, а підприємець ОСОБА_9 прийняв від імені орендаря вказані нежитлові приміщення, в яких відсутні система опалення, водопровідна система та каналізація, а система освітлення - звичайна (а.с.110).

Судом було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_8- ОСОБА_1 та зобов'язано комісійно в складі представника Фонду комунальної власності, представника Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, представника КП « Дирекція замовника» ( балансоутримувача) та будинкового голову будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_10 провести обстеження підвального приміщення будинку № 6-А що по вул. Військових ветеранів в м. Івано- Франківську та скласти акт у відповідності до договору оренди № ДО-3240 від 24.06.2008р. на предмет використання даного приміщення за цільовим призначенням та знаходження в даному підвальному приміщенні інженерно-технічних комунікацій, необхідних для обслуговування будинку.

У відповідності до акту від 05.04.2013р. (а.с.100) вказано, що в підвальних приміщеннях знаходяться інженерно-технічні комунікації, необхідні для обслуговування будинку: системи холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, система центрального опалення, елеваторний вузол та електрощитова (а.с.100-102).

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради 05.06.2013р. за №978/01-15/487 направив ОСОБА_9 повідомлення про відмову від договору оренди та звільнення нежитлових приміщень (а.с.153), а відповідно до прийому-передачі об'єкта оренди від орендаря до орендодавця нежитлових приміщень, розташованих в підвалі будинку за адресою: вул. Військових ветеранів, 6-А (а.с.154) фізична особа ОСОБА_9 передав, а заступник голови Фонду комунальної власності прийняв указані нежитлові приміщення.

При цьому листом від 22.07.2013р. за №К654/п заступник директора Департаменту житлово-комунальної політики повідомив ОСОБА_8 про те, що КП «Дирекція замовника» не заперечує щодо використання приміщення, яке розташоване при вході в підвал під сходовим маршем другого під'їзду та є вільним (а.с. 157), а перший заступник міського голови листом від 09.08.2013р. за №К/434/7 додатково повідомив ОСОБА_8 про те, що підвальні приміщення, які раніше перебували в оренді у підприємця ОСОБА_9, є вільними, а тому наявна змога подати заяву про надання в користування ОСОБА_8 частини цих приміщень (а.с.146).

З наведеного вище вбачається, що стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати п.11 свого рішення №243 від 24.06.2008р. та п.1.11 рішення №445 від 19.07.2011р. про надання в оренду підвального приміщення та визнання нечинним договору оренди № ДО-3240 від 24.06.2008р. та зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська надати дозвіл на виділення примішення в підвальному приміщенні для позивача задля збереження там її інвалідного візка між сторонами відсутній спір, а тому у суду немає підстав ані для задоволення позовних вимог в цій частині, ані для закриття провадження у справі, як клопотала сторона відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скасувати рішення про переведення статусу підвальних приміщень по АДРЕСА_1 з допоміжних в нежитлові, то на підтвердження цієї вимоги позивачем не надано жодного належного доказу про факт існування такого рішення, а також не зазначено яке саме рішення, за яким номером та від якої дати сторона просить скасувати, а представлені в підтвердження докази вказують на те, що існування такого рішення є припущенням сторони позивача, а тому вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог щодо визнання бездіяльності Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради такою, що порушує права позивача згідно до Закону України «Про звернення громадян», то суд вказує наступне.

Листом від 02.08.2012р. за №5963-03 прокуратура м. Івано-Франківська повідомлено ОСОБА_8 про те, що її звернення з приводу не надання відповідей Івано-Франківською міською радою розглянуто та вказано, що ряд відповідей надано з порушенням норм Закону України «Про звернення громадян», в зв'язку з чим внесено відповідне подання міському голові (а.с.46).

Листом 12.09.2012р. за №4255/01-09/07 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради на виконання подання прокуратури м. Івано-Франківська повідомив, що зроблено відповідні висновки та першим заступником міського голови З.Фітелем видано розпорядження від 10.09.2012р. за №795-к про депреміювання працівників відділу звернень громадян виконкому міської ради (а.с. 114-115).

За таких обставин факт порушення вимог законодавства про звернення громадян з боку відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради мав місце бути, а тому відносно похідної позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Позивач просить про солідарне стягнення з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. за заподіяні моральні страждання.

Відповідно до роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

П. 10-1 даної постанови вказує, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб. Така шкода за наявності необхідних підстав може бути відшкодована на підставі ст. 440 1 ЦК чи іншого законодавства.

Факт порушення вимог законодавства про звернення громадян з боку відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні доведений та підтверджений, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в цій частині підлягають до часткового задоволення. Натомість не знайшов свого підтвердження факт заподіяння моральної шкоди позивачу з боку відповідача Фонду Комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, а отже вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди з даного відповідача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вказує, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Цей же закон зазначає, що діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб. А ч.5 ст. 4 закону з'ясовує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню прав інвалідів щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами.

Оскільки позивач була змушена тривалий час безрезультатно звертатися до органів виконавчої влади, внаслідок чого зазнала додаткових моральних страждань, враховуючи те, що позивач є людиною з обмеженими можливостями, які виражаються у соціальній недостатності, внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги, то суд з метою захисту порушеного права вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради внаслідок надання останім відповіді на звернення ОСОБА_8 за №К/185/7, К/185/8, К/185/9 з порушенням встановлених термінів слід задовольнити частково, стягнувши з вказаного відповідача на користь позивача 1500,00 грн. моральної шкоди. При цьому суд вважає розмір компенсації у сумі 1500,00 грн. справедливим відшкодуванням, яке є співмірним характеру та обсягу переживань морального характеру, що поніс позивач.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 19, 56 Конституції України, ст. 4,24, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та керуючись ст. ст. 2,6,17,69, 71,72,105,158-163,167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради по наданню відповіді на звернення ОСОБА_8 за №К/185/7, К/185/8, К/185/9 з порушенням термінів їх виконання, такою що порушує права ОСОБА_8 згідно до Закону України «Про звернення громадян».

Стягнути з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 04054346 ( м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21) на користь ОСОБА_8, (проживає в АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1) -1500,00 (одну тисячу п'ятсот ) грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10-ти днів з дня її оголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

(Повний текст постанови виготовлений 26.09.2013р.).

Суддя О.В.Шамотайло