Рішення № 3372429, 06.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.09 р. Справа № 38/1

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства “ТОНУС-М” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк

про стягнення 310 335,57 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Шустров Є.Ф. за дов. №б\н від 03.04.2009р.

від відповідача: не з”явився

У судовому засіданні оголошувалася

перерва з 02.04.2009р до 06.04.2009р. згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство “ТОНУС-М” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №ДГ-0000008 від 25.01.2007р. у розмірі 239 639,80 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 60695,77 грн., суми витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., а всього 310 335,69 грн.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, належне йому рухоме та нерухоме майно в межах розміру позовних вимог 310 335,57 грн.

20.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 13.01.2009р. № 14/4-20/93, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 23602109) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83059, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Складська,3В, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у представленому суду відзиві від 09.02.2009р.позовні вимоги відхилив, посилаючись на наступне

Згідно п.1.2 договору № ДГ-0000008 від 25.01.2007р. видаткові накладні є невід”ємною частиною цього договору та підміняють специфікації. Позивач наполягає на тому, що поставив відповідачу товар на суму 1 297 877 грн., але направлені на адресу відповідача копії накладних свідчать про постачання товару лише на суму 275 730 грн., крім того, вказані накладні не мають посилання саме на договір №ДГ-0000008 від 25.01.2007р.

Крім того, відповідач не визнає ані суму пені, ані штрафних санкцій. Позивачем не додано суду доказів існування суми боргу за договором, якій є підставою позову та не додано доказів, що постачання товару за вказаними у позовній заяві накладними було зроблено саме за цим договором.

ТОВ “Донфармхолдінг” заперечує проти заяви щодо забезпечення позову.

Відповідач повідомив, що за період з 01.01.2008р. по 09.02.2009р. він на користь позивача перерахував грошей на загальну суму 1 073 944,80 грн., при цьому надав реєстр платежів.

На підставі наведеного відповідач просить суд у позові відмовити.

23.02.2009р. сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

Ухвалою від 23.02.209р. суд продовжив строк вирішення спору до 05.04.2009р.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою уточненою, в якій наполягає на стягненні з відповідача суми заборгованості за договором купівлі-продажу № ДГ-0000008 від 25.01.2007р. у розмірі 220 000,00 грн., суми індексу інфляції 18631,87, 3% річних у сумі 3300,05 грн., суми штрафу за ухилення від оплати продукції 12 781,99 грн., пені за несвоєчасну оплату товару 25 981,86 грн., суми витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., а всього 290 695,27 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву уточнену від 23.02.2009р., в якому просить суд відмовити в позовних вимогах, в якому зокрема, зазначив про те, що усі видаткові накладні є невід”ємною частиною договору, розгляд позовних вимог позивача не можливий без наявності усіх складових частин договору. Для визнання суми заборгованості, на думку відповідача, потрібен аналіз усіх видаткових накладних та платежів, для цього позивач повинен надати розрахунок суми боргу з урахуванням усіх постачань, вказати яким чином він закривав накладні та надати докази, що ці постачання дійсно відбулися.

Розрахунок пені зроблено з порушенням норм діючого законодавства, а саме ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідач заперечує проти нарахування штрафу, вказуючи про те, що позивач не вказує, яким саме законом передбачено нарахування вказаної штрафної санкції, та яке саме відношення має Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, у той час коли видаткові накладні свідчать про постачання товарів медичного призначення.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам. Предмет договору про надання юридичних послуг не може бути віднесений до складу судових витрат у розумінні статті 44 ГПК України.

Позивач звернувся до суду із запереченнями на відзив відповідача, в яких повідомив, що видаткові накладні не мають посилання на договір № ДГ-0000008 від 25.01.2007р., але між сторонами будь-які інші договори, в тому числі договори купівлі-продажу або поставки відсутні, що з боку позивача підтверджено довідкою. Позивач зазначив, що всі видаткові накладні виписані під час дії договору №ДГ-0000008. Крім того, під час судового розгляду відповідач перерахував частину боргу у сумі 19 639,80 грн.

02.04.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву (уточнення), який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи, в якому зауважив про таке.

Позивач неодноразово вказує, що в період дії договору він поставив товару на загальну суму 1 297877 грн., водночас у своїх уточненнях в таблиці, він вказує зовсім іншу суму постачання, а саме 1 463305 грн.

До теперішнього часу позивачем не доведено наявність суми боргу у вказаному розмірі саме за спірними накладними.

Усі розрахунки зроблені без врахування сум платежів та повернень товару.

Додані до матеріалів справи видаткові накладні не мають посилання до спірного договору.

02.04.2009р. позивач звернувся до суду із клопотанням про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати боргу за укладеним договором та направлення відповідачу актів звірки, яке судом розглянуто, залучено до матеріалів справи та задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін звернулися до суду із клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007р. між Приватним підприємством “ТОНУС-М” (за договором – продавець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу товару № ДГ-0000008, згідно п.1.1 якого продавець зобов”язується передати у власність покупця товар (медикаменти, вироби медичного призначення) в асортименті та у кількості, вказаних у накладних, а покупець зобов”язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену накладною грошову суму (ціну).

Пунктом 1.2 встановлено, що накладні є невід”ємною частиною договору та замінюють специфікації до нього.

Пунктом 3.2.4 встановлено, що відповідач зобов”язаний сплатити товар у строк, встановлений договором.

Пунктом 5.1 договору передбачений порядок розрахунків, а саме: гроші за проданий товар перераховуються на розрахунковий рахунок продавця на протязі 60 календарних днів з моменту отримання товару та необхідних супроводжувальних документів на склад покупця.

Пунктом 7.3договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу невиплаченої суми.

Строк дії договору передбачений п.10.1 - з 25.01.2007р. до 25.01.2010р.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Позивач наполягає на тому, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар за період з 01.01.2007р по 29.10.2008р. на суму 1 297 877,00 грн.

В той же час з наведеної таблиці (позовні заява уточнена від 18.03.2009р.) вбачається, що поставлено було товару на суму 1 463 305,00 грн., а оплачено 1 243 305,00 грн.

Отже позивач вважає, що за відповідачем рахується заборгованість за укладеним договором у сумі 220 000грн., яку просить стягнути з відповідача.

У підтвердження позовних вимог позивач посилається на наступні накладні №РН-0000005 від 14.01.2008р. на суму 104 959,20 грн., №РН-0000008 від 18.04.2008р. на суму 5 342,80 грн., № РН-0000004 від 04.07.2008р. на суму 21 648,00 грн., №РН-000000 від 08.07.2008р. на суму 134 760,00 грн., № РН-0000016 від 17.09.2008р. на сум 9020,00 грн., а всього на суму 275 730 грн.

На адресу відповідача була направлена претензія № 1 від 17.11.2008р., відповідь на яку отримана не була, але відповідач 19.11.2008р. перерахував на рахунок позивача 16 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 28347 від 19.11.2008р. у призначенні платежу зазначено: “Оплата за медикаменти згідно договору 160 від 30.04.2004р.”

Позивач посилається на акти звірки, підписані сторонами за період з 01.01.2007р до 06.05.2008р. та з 01.01.2008р. по 17.12.2008р., з яких не вбачається, що вони відносяться до укладеного договору № ДГ-0000008 від 25.01.2007р., оскільки не містять посилання на нього.

Крім того, позивач з урахуванням позовних вимог уточнених, наполягає на стягненні з відповідача інфляційних у розмірі 18 631,87 грн., 3% річних у сумі 3300,05 грн., суми штрафу за ухилення від оплати продукції 12 781,99 грн., пені за несвоєчасну оплату товару 25 981,86 грн. та суми витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу товару № ДГ-0000008 від 25.01.2007р., видаткові накладні, довіреності, договір про надання юридичних послуг від 11.12.2008р., позовну заяву уточнену від 18.03.2009р., заперечення на відзив від 23.02.2009р., клопотання від 02.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 09.02.2009р., відзив на позовну заяву уточнення від 23.02.2009р., відзив на позовну заяву (уточнення) від 02.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Видаткові накладні №РН-0000005 від 14.01.2008р. на суму 104 959,20 грн., №РН-0000008 від 18.04.2008р. на суму 5 342,80 грн., № РН-0000004 від 04.07.2008р. на суму 21 648,00 грн., №РН-000000 від 08.07.2008р. на суму 134 760,00 грн., № РН-0000016 від 17.09.2008р. на сум 9020,00 грн., на які посилається позивач, не містять посилання на договір купівлі-продажу товару № ДГ-0000008 від 25.01.2007р., а відтак не можуть бути прийняті судом як належні докази у підтвердження заявлених вимог.

Крім того, видаткова накладна №РН-0000016 від 17.09.2008р. не містить підпису відповідача. Податкова накладна № 16 від 17.09.2008р. до цієї накладної містить посилання на умови поставки: “накладна №РН-0000016 від 17.09.2008р.”

Між тим слід зазначити, що вказані накладні мають посилання на умови платежу у вигляді попередньої оплати, в той час як укладеним договором встановлений строк оплати ( п. 5.1 договору).

Представлені позивачем докази часткової оплати відповідачем отриманого товару свідчать про те, що оплата відповідачем здійснювалася, але за іншим договором та накладними (договір 160 від 30.04.2004р. ( платіжні доручення № 28347 від 19.11.2008р., № 3204 від 11.09.2008р., № 27466 від 12.09.2008р., № 33 від 16.09.2008р.).

Посилання позивача на акти звірки за період з 01.01.2007р. по 06.05.2008р. та з 01.01.2008р. по 17.12.2008. суд не може прийняти до уваги, як докази у підтвердження визнання відповідачем заборгованості за укладеним договором, оскільки вони не містять посилання на нього, крім того, вказаний договір укладений 25.01.2007р., а в акті звірки вказаний період з 01.01.2007р.

Одночасно, слід зазначити, що акти звірки розрахунків є тільки документом, за яким звіряється бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджуються первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів відповідними доказами, що за відповідачем рахується заборгованість за договором купівлі-продажу товару № ДГ-0000008 від 25.01.2007р. у сумі 220 000 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 18 631,87 грн., 3% річних у сумі 3300,05 грн., суми штрафу за ухилення від оплати продукції 12 781,99 грн., пені за несвоєчасну оплату товару 25 981,86 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від основної вимоги.

Вимоги позивача стосовно стягнення витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн. за договором про надання юридичних послуг № б/н від 11.12.2008р., суд вважає безпідставними та відмовляє у їх задоволенні з посиланням на таке.

Чинним законодавством, а саме ст. 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат та встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплату послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

З укладеного договору про надання юридичних послуг № б/н від 11.12.2008р. вбачається, що він укладений між фізичною особою СПД Янковським І.А. та ПП “ТОНУС-М”. СПД ФО Янковський І.А. доказів у підтвердження того, що він є адвокатом суду не надав.

До інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Отже, інші витрати, пов’язані з розглядом справи не входять до складу цих витрат, а відтак задоволенню не підлягають.

Вимогу позивача щодо забезпечення позову суд відхиляє, оскільки вона не підтверджена відповідними доказами.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Приватного підприємства “ТОНУС-М” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 220 000 грн. за договором купівлі-продажу №ДГ-0000008 від 25.01.2007р., інфляційних у розмірі 18 631,87 грн., 3% річних у сумі 3300,05 грн., суми штрафу за ухилення від оплати продукції 12 781,99 грн., пені за несвоєчасну оплату товару 25 981,86 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 06.04.2009року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі