Постанова № 33720603, 10.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року о 15 год. 20 хв.

Справа № 808/5139/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пелеху С.І.

за участю представників

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст», с. Менчикури Веселівського району Запорізької області

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» (далі – позивач, ТОВ «Ентузіаст») до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі – відповідач, Мелітопольська ОДПІ Запорізької області ДПС), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2013 №0000042308, згідно якого відносно позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6431,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фахівцями відповідача 23.01.2013 було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазину, розташованого за адресою: село Менчикури, вул. Щорса, 52, Веселівського району Запорізької області, - з питань дотримання порядку здійснення розразхункових операцій, іедення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки працівниками податкового органу 31.01.2013 було складено Акт за №0017/08/00/22/30996552. Позивач наголошує, що Акт було складено безпосередньо в приміщенні податковго органу в м. Мелітополь, без участі представників платника податків, другий примірник акту не вручався позивачу. Згідно вказаного акту були виявлені порушення: надлишок товарно-матеральних цінностей за місцем реалізації на загальну суму 3215,45 грн.; невідповідність (нестача) сумиготівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, зазначеної в денному звіті РРО в сумі 119,70 грн. На підставі вказаного акту перевірки стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042308 від 13.02.2013, яким відповідачем відносно позивача затосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6431,90 грн. Позивач вважає, що податковий орган без достатніх підстав застосував штрафну фінансову санкцію та виніс вищезазначене податкове повідомлення-рішення. Позивач, посилаючись на норми податкового кодексу, вказує, що враховуючи, що фактична перевірка проводилась та фактично була закінчена 23.01.2013 то і акт перевірки мав бути складений саме в зазначений день, а не 31.01.2013. Крім того, як зазначає позивач, податковим органом допущено порушення порядку складання акту в частині наявності на ньому підписів особи, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законного представника. Також позивач посилаючись на ст. 20 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» звертає увагу, що умовою застосування вищазазначеної санкції є не тільки встановлення необлікованого товару в торгівельному об’єкті, але і факту його реалізації. Факт здійснення реалізації необлікованого товару матеріалами фактичної перевірки не встановлений. Також позивач наголошує, що наявність надлишку товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації на загальну суму 3215,45 грн. не знаходить належного підтвердження матеріалами перевірки. Таким чином, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 10.09.2013 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на адміністративний позов від відповідача також не надходило.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Фахівцями Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – магазин, що розташований за адресою: Веселівський район, село Менчикури, вул. Щорса, 40, - суб’єкта господарської діяльності ТОВ «Ентузіаст» (код ЄДРПОУ 30996552).

За результатами перевірки 31.03.2013 складено Акт фактичної перевірки №0017/08/00/22/30996552, №0027/08/32/22/30996552 (далі – Акт фактичної перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.12, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розхрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті фактичної перевірки зазначено, що «…сума готівкових коштів: на місці проведення розрахунків 370,90 грн., яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) 250,30 грн, …невідповідність на 119,70 грн…2) Облік товарних запасів за місцем реалізації ведеться з порушенням, проводився продаж товарів в необлікованому в установленому законом порядку (п.12. ст. 3 ЗУ №265/45-ВР) відповідно до відомості вибірковою перевіркою встановлено суму надлишку товару 3215,45 грн.(а.с.46)…».

На підставі Акту фактичної перевірки відповідачем 13.02.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042308, яким до позивача було застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6431,90 грн.

ТОВ «Ентузіаст» подало до Державної податкової служби у Запорізькій області первинну скаргу (від 04.03.2013) на податкове повідомлення-рішення №0000042308.

Рішенням Державної податкової служби у Запорізькій області від 09.04.2013 №1542/10/10-10-420 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000042308 залишено без змін, а скарга – без задоволення.

ТОВ «Ентузіаст» подало до Державної податкової служби України повторну скаргу (від 16.04.2013) на податкове повідомлення-рішення №0000042308.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №2054/6/99-99-10-01-15 від 07.05.2013 податкове повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000042308 та рішення №2054/6/99-99-10-01-15 від 07.05.2013 залишені без змін, а скарга – без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2013 №0000042308 позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок проведення розрахунків, закріплений в наступних пунктах статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі – Закон України №265/95-ВР), де зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг серед іншого:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 6 Закону України №265/95-ВР, облік товарних запасів фізичною особою – підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) – у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Стаття 20 Закону України №265/95-ВР визначає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон України №996-XIV), цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України №996-XIV, бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону України №996-XIV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів; підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Суд зазначає, що норма статті 3 Закону України №265/95-ВР не визначає вимог до ведення обліку товарів, а являється відсилочною. При чому, в Акті факти перевірки контролюючим органом не наведено жодних посилань на порушення позивачем порядку обліку товарних запасів, визначених Законом України №996-XIV або ж Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, відповідно до якого придбані (отримані) або вироблені записи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Крім того, в Акті фактичної перевірки відсутні посилання відповідача на первинну бухгалтерську документацію ТОВ «Ентузіаст», тому суд приходить до висновку, що податковим органом вона не досліджувалась. Отже, матеріали перевірки не дають можливості з’ясувати яким чином відповідачем було встановлено ціну реалізації товару, яка була базою для обчислення штрафних санкцій, спосіб встановлення фактів реалізації не облікованих товарів, а також не дають можливості з’ясувати, яким чином відповідачем встановлено невідповідність готівкових коштів.

Суд також звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду справи не надано заперечень на позовну заяву, пояснень або документів, що спростовують твердження позивача.

Крім того, представник відповідача в судові засідання не з’являвся, жодних пояснень або заперечень з приводу адміністративного позову не надавав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу та протиправність спірного рішення, яке підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач проти позову не заперечив, не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 13.02.2013 №0000042308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентузіаст» судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара