Ухвала суду № 33716903, 17.09.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С.С.,

секретаря судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

11 березня 2013 року до Рівненського міського суду надійшов позов ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02 липня 2007 року між ВАТ "Родовід банк" (зміну найменування Банку на ПАТ "Родовід банк" зареєстровано 17 червня 2009 року) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 144\АЄ-012.07.2 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1. та 2.1. кредитного договору Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 28075 доларів США, терміном по 02 липня 2014 року включно, з цільовим використанням кредитних коштів - купівля автомобіля згідно з договором № 163-ш-к купівлі-продажу автомобіля від 27 червня 2007 року та сплатою позичальником 7,7% річних за користування кредитними коштами. Крім того, позичальник зобов'язувався здійснювати щомісячну плату за обслуговування кредиту в розмірі 0, 25% від суми виданого кредиту.

02 липня 2007 року між банком та позичальником в забезпечення кредитного договору було укладено договір застави транспортного засобу № 144\АЄ-012.07.2 (надалі договір застави). Предметом застави є автомобіль марки "шкода", модель "Октавія А5", рік випуску 2007, колір бежевий, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позичальнику на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 27 червня 2007 року РЕВ6 МРВ м. Кузнецовськ ВДАІ УМВС України в Рівненській області.

02 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 (далі - поручитель) було укладено договір поруки. Також 02 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1. вказаних, договір поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання позичальником усіх своїх зобов'язань за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02 липня 2007 року та __________________

Провадження № 22ц-787/1462/2013 Головуючий у суді 1 інстанції: Кучина Н.Г.

Доповідач : Демянчук С.В.

додатковими угодами до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії. Банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, позичальнику було видано через касу банку готівкою кредитні кошти в розмірі 28075 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 970_18 від 02 липня 2007 року та меморіальним ордером № 970_18 від 02.07.2007 року.

Зазначали, що позичальник свої зобов'язання перед банком не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, що становить 31112,65 доларів США та 103037, 01 грн..

Просили суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 31112,65 долари США та 103 037,01 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 31112,65 долари США та 103037, 01 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Родовід Банк" судовий збір в сумі 3441 грн..

В задоволенні позовних вимог ПАТ „Родовід Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення кредитної заборгованості в розмірі 31112,65 доларів США та 103037,01 грн. відмовлено у зв'язку з безпідставністю вимог.

Вважаючи дане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 незаконним, ПАТ „Родовід Банк" подало апеляційну скаргу.

Рішення суду оскаржується в частині відмови про солідарне стягнення боргу. Обставини укладення кредитного договору, сума, яка підлягає до стягнення, та стягнення визначеного боргу з самого позичальника - не оспорюються.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ „Родовід Банк" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело в свою чергу до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Вказують, що відповідачі фактично визнають факт укладення кредитного договору № 144/АЄ-012.07.2 від 02 липни 2007 року, договорів застави та поруки, а також одержання кредитних коштів. Не заперечують і наявність заборгованості за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02 липня 2007 року і відсутні заперечення зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представника щодо правильності чи обґрунтованості зазначених нарахувань.

Зазначають, що судом першої інстанції встановлено дві суттєві обставини у справі: 1) лист-вимога 10.4-11-6.6/23493 від 24 листопада 2009 року направлений ОСОБА_1 не може вважатися належною вимогою про дострокове повернення кредитних коштів, оскільки оформлена і відправлена у порушення вимог кредитного договору; 2) відсутні будь-які докази вручення листа-вимоги ОСОБА_1, а тому строк повернення кредитних коштів, зокрема після спливу 30 днів з дати отримання вимоги, не настав.

Звідси, твердження відповідача про те, що банк скористався належним йому правом, що передбачено п. 5.2 кредитного договору щодо дострокового стягнення усієї заборгованості по договору шляхом направлення листа-вимоги позичальнику не відповідає дійсності та спростовується рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2011 року, що набрало законної сили.

Тому просили скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 31112,65 доларів США та 103037, 01 грн. кредитної заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 31112,65 доларів США та 103037, 01 грн. кредитної заборгованості задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник ПАТ „Родовід Банк", підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів та просив її задовольнити.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В поданих заявах ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять розгляд справи провести в їх відсутність.

ОСОБА_2 в поданій заяві вказала, що апеляційну скаргу вважає необгрунтованою, тому просить її відхилити. Підтримує свої пояснення, які вона виклала письмово суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Межами апеляційного оскарження є відмова в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ „Родовід Банк", стягнувши лише з позичальника ОСОБА_1 на користь ПАТ „Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 31112,65 долари США та 103037, 01 грн., при цьому, відмовивши в солідарному стягненню заборгованості за кредитним договором з поручителями, виходив зі встановлених обставин того, що оскільки строк повернення ОСОБА_1 кредитних коштів в повному обсязі отриманого кредиту, сплати процентів та неустойки за цим кредитним договором наступив 04 січня 2010 року (через тридцять днів після вручення вимоги), а , оскільки ПАТ „Родовід Банк" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 04 січня 2010 року, до поручителів відповідної вимоги не пред'явив, в силу ч.4 ст.559 ЦК України порука, надана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з договорами № 144/АЄ-012/1.07.2, № 144/АЄ-012/2.07.2 від 02.07.07 р. у забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 припинилась 05 липня 2010 року . Натомість, позивачем до поручителів пред'явлено вимогу про стягнення кредитної заборгованості ОСОБА_1 лише 08 лютого 2013 року, тобто після припинення поруки.

На підтвердження таких висновків в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до п. 4.1 договору поруки № 144/АЄ-012/1.07.2 та № 144\АЄ -012\2.07.2 від 02.07.07 р., укладеними банком з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р. Цей договір припиняється припиненням дії кредитного договору № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07., а також у випадках, передбачених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Отже, у зв'язку з не зазначенням у спірних договорах поруки строку припинення поручителями зобов'язань за договором поруки, їх порука за цими договорами припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить відповідної вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2013 року позивачем поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимоги № 32-22 та № 32-23 про погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р.( а.с. 23, 24). З вимоги вбачається, що починаючи з 11 січня 2009 року ОСОБА_1 не виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитом.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 5.2 кредитного договору № 144/АЄ-012,07.2 від 02.07.07 р„ укладеного ПАТ „Родовід Банк" з ОСОБА_1, передбачено, що банк має право у разі недотримання позичальником умов цього договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних, кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, як законом, так і вищезазначеним кредитним договором передбачено, що строк настання у позичальника ОСОБА_1 обов'язку дострокового повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, настає з моменту направлення Банком позичальнику відповідної вимоги, що є правом позивача, передбаченим кредитним договором та встановленим законом.

Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до рішенням Кузнецовського міського суду від 01 вересня 2011 року була встановлена дата виникнення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р., та дата дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Так, вищезазначеним судовим рішенням встановлено, що заборгованість у ОСОБА_1 перед позивачем по сплаті щомісячних платежів за спірним кредитним договором виникла у січні 2009 року. Зазначена обставина підтверджується і доданим до даної позовної заяви банком розрахунком, з якого вбачається, що позивачем нараховано пеню у зв'язку з порушенням строків виконання ОСОБА_1 зобов'язань за даним кредитним договором з 13.01.09 р. ( а.с. 40-44)

Таким чином, відповідно до п.5.2 кредитного договору № І44/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р., право вимагати дострокового погашення ОСОБА_1 та поручителями всієї суми наданого кредиту виникло у Банку у січні 2009 року.

Разом з цим, рішенням Кузнецовського міського суду від 01 вересня 2011 року встановлено також, що даним правом банк скористався, направивши ОСОБА_1 кілька вимог про погашення кредитної заборгованості, в тому числі і лист № 10.4-11-6.6/23493 від 24.11.09 р. з пропозицією протягом 30 днів з моменту його отримання достроково повернути суму кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитом, суму нарахованої пені. З поштового повідомлення, дану вимогу вручено 05.12.09 р.

Станом на 24 листопада 2009 року банк, скориставшись правом, передбаченим п.5.2 кредитного договору № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р., направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредитних коштів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення коштів по спірному договору кредиту поручителів з боржником, відповідають, як наданим доказам так і вимогам Закону.

Зокрема, відповідно до правової позиції, викладеною Верховним Судом України, в силу ст.360-7 ЦПК України обов'язковою для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з таким рішенням Верховного Суду України, у постанові від 21 травня 2012 року, суд зазначив, що умова договору поруки про припинення поруки після повного виконаний позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. Порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 Постанови № 5 віл 30.03.12 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначив, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виоовання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами; тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, оскільки, обов'язок достроково повернути одержаний кредит, сплатити нараховані за ним проценти, відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору № 144/АЄ-012.07.2 від 02.07.07 р., в силу п.5.2 даного кредитного договору та ст.1050 ЦК України настає з моменту направлення банком позичальнику відповідної вимоги, тому строк повернення ОСОБА_1 кредитних коштів в повному обсязі отриманого кредиту, сплати процентів та неустойки за цим кредитним договором наступив 04 січня 2010 року . Банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання до поручителів відповідної вимоги не пред'явив, тому в силу ч.4 ст.559 ЦК України порука, надана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за спірним кредитним договором припинилась 05 липня 2010 року. Однак, до моменту припинення поруки банк своїм правом пред'явлення вимоги про солідарне зобов'язання не скористався, тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителів.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, представник позивача суду не надав.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку представник позивача висновки суду в апеляційному суді не спростував.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 303, 304, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід банк" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.О. Гордійчук

С.С. Шимків