Рішення № 33715693, 18.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 р. Справа № 914/3218/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Юрків М.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, м.Червоноград, Львівська область

про стягнення 4 527 844,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мицько Р.М. - заступник начальника відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК "Газ України" (довіреність від 14.12.2012р. № 273/10).

від відповідача: Ролюк В.П. - виконуючий обов'язки директора (розпорядження міського голови №12/п від 29.09.2011р.); Сковронський Т.С. - юрисконсульт (довіреність №1349 від 04.09.2013р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про стягнення 4 527 844,13 грн., з яких 3 696 088,78 грн. основний борг, 414 953,45 грн. пеня, 131 156,90 грн. інфляційні нарахування та 285 645,00 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 22.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.09.2013р. Ухвалою суду від 04.09.2013р. розгляд справи відкладено на 18.09.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю просив його задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Зокрема стягнути з відповідача 4 527 844,13 грн., з яких 3 696 088,78 грн. основний борг, 414 953,45 грн. пеня, 131 156,90 грн. інфляційні нарахування та 285 645,00 грн. три проценти річних за несвоєчасне виконання останнім умов договору.

Представник відповідача подав клопотання вх. №38338/13 від 18.09.2013р. в якому просить долучити до матеріалів справи копію постанови ВПВР УДС України про арешт коштів КП "Червоноградтеплокомуненерго" від 12.04.2013р. - ВП №34582186.

В судовому засіданні представники відповідача позов визнали та просили зменшити розмір пені на 50% з підстав наведених у відзиві вих. №1346 від 02.09.2013р. (вх. №35449/13 від 02.09.2013р.). Зокрема зазначили, що порушення умов договору №22/11-БО-1113/6 купівлі-продажу природного газу в частині строків оплати за спожитий природний газ зі сторони КП "Червоноградтеплокомуненерго" було зумовлене виконанням відповідачем вимог Закону України "Про теплопостачання" ціна за теплову енергію була встановлена нижча за її собівартість. Затверджені тарифи НКРЕ України не покривають витрат на вироблення тепла, відтак виникла різниця в тарифах на послуги теплопостачання. Зазначили, що заборгованість виникла у зв"язку з низькою платоспроможністю споживачів послуг КП "Червоноградтеплокомуненерго" та відсутністю регресного відшкодування завданих збитків. Наголосили на тому, що КП "Червоноградтеплокомуненерго" працює на одно ставкових сезонних тарифах і в між опалювальний період поступають незначні кошти, в основному це сплата заборгованості за теплопостачання боржниками.

Представник позивача заперечив проти зменшення пені на 50%, зазначивши, що фінансове становище, яким відповідач обґрунтовує підстави для зменшення пені є результатом його господарської діяльності, відповідальність за яку несе він сам. За порушення виконання договірних зобов"язань наступає відповідальність, в тому числі й сплата пені, яку правомірно просить стягнути позивач.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

23.12.2010р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством "Червоноградтеплокомуненерго" Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (покупець) було укладено договір №22/11-БО-1113/6 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі - договір), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2. цього договору.

Згідно п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

До вказаного договору між сторонами було підписано додаток № 1 від 23.12.2010р., 28.01.2011р. підписано додаткову угоду№2, а 31.03.2011р. - додаткову угоду №3.

На виконання умов договору ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" поставила протягом січня-квітня 2011р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 22 618 152,23 грн., згідно підписаних між сторонами актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №22/11-БО-1113/6 про закупівлю природного газу за державні кошти від 23.12.2010р. виконав частково, сплативши 18 922 063,45 грн.

Відтак, станом на 14.08.2013р. (дата подання позовної заяви), основний борг становить 3 696 088,78 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.3.1. договору, у зв'язку із порушенням покупцем умов п.4.1. цього договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 414 953,45 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 131 156,90 грн. інфляційних нарахувань та 285 645,00 грн. 3% річних.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 4 527 844,13 грн., з яких 3 696 088,78 грн. основний борг, 414 953,45 грн. пеня, 131 156,90 грн. інфляційні нарахування та 285 645,00 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.1. договору купівлі-продажу розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Факт поставки відповідачу газу на загальну суму 22 618 152,23 грн. підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2011р. та не заперечується відповідачем.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №22/11-БО-1113/6 про закупівлю природного газу за державні кошти від 23.12.2010р. виконав частково, сплативши 18 922 063,45 грн.

Відтак, станом на 14.08.2013р. (дата подання позовної заяви), основний борг становить 3 696 088,78 грн.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 696 088,78 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі, водночас просили суд при прийнятті рішення зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 50%.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Перевіривши повноваження представника відповідача згідно виданого йому доручення №1349 від 04.09.2013р. на наявність права визнавати позов, враховуючи, що визнання позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 131 156,90 грн. інфляційних нарахувань та 285 645,00 грн. трьох процентів річних підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення 414 953,45 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що причиною прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання є недостатність коштів, яка зумовлена невідповідністю фактичної вартості теплової енергії (що виробляється підприємством) тарифам, затвердженим органом місцевого самоврядування, беручи до уваги, статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, враховуючи, що розмір нарахованої позивачем пені становить надмірно велику суму, а також те, що стягнення з відповідача вказаної суми у повному обсязі може негативно позначитися на подальшій господарській діяльності, враховуючи співвідношення пред»явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення відповідачем договірного зобов"язання, використовуючи своє право надане ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст. 551 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 50%, що становить 207 476,72 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку підставності позову до задоволенні частково.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №519 від 14.08.2013р. - 68 820,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 627-629, 655, 663 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232, 233 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 78, 83, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Бічна Промислова, 29; п/р №26030301495 ВОБ №7856 Червоноградське відділення; МФО 385112; код ЄДРПОУ 23966248) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; р/р №26002007367001 в Київській ФПАТКБ «Південкомбанк» м.Київ; МФО 320876; ЄДРПОУ 31301827) 3 696 088,78 грн. основного боргу, 207 476,72 грн. пені, 285 645,00 грн. три проценти річних, 131 156,90 грн. інфляційних нарахувань та 68 820,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 23.09.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.