ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2013 р. Справа № 914/3041/13
За позовом: Фізичної особи-підприємця Федець Олега Володимировича, м. Львів
до: Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області
про: стягнення 53 552,14 грн. заборгованості за Договором поставки № 17/11 від 03.01.2011 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Коваль Н.Г. - адвокат (довіреність б/н від 19.07.2013 року)
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Федець Олега Володимировича до Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 53 552,14 грн. заборгованості за Договором поставки № 17/11 від 03.01.2011 року.
Ухвалою суду від 09.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.09.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки № 17/11 від 03.01.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 53 552,14 грн., з яких: 48 452,29 грн. - основний борг, 3 775,56 грн. - пеня, 1 324,29 грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 09.08.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 09.08.2013 року не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, причин нявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901408312119.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
03.01.2011 року між ФОП Федець Олегом Володимировичем (Продавець) та Приватним торгівельно-посередницьким підприємством фірмою «Едельвейс» (Покупець) укладено Договір поставки № 17/11 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався у відповідності до заявок Покупця передати у його власність Продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти замовлену Продукцію та своєчасно сплатити її.
Згідно з п.1.2. Договору Продавець передає покупцю Продукцію в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в накладних, які після підписання Покупцем є невід'ємною частиною цього Договору.
У відповідності до п.п. 4.1., 4.2. Договору вартість кожної партії Продукції визначається у накладних, які після підписання Покупцем є невід'ємною частиною Договору. Ціни на Продукцію погоджуються Сторонами на момент узгодження заявки Покупця та зазначаються в накладній Продавця. Ціна на отриману Покупцем партію Продукції зміні не підлягає.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що доказом передачі партії Продукції у власність Покупця є накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи Покупця та його печаткою або штампом, а також довіреність на отримання партії Продукції.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що оплата Продукції Покупцем здійснюється за ціною і в сумі, зазначеними у п.п.4.1, 4.2 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
На виконання умов Договору на підставі накладних № БЛМр-00071 від 16.03.2012 року на суму 3 545,17 грн., № БЛМр-00097 від 26.03.2012 року на суму 3 590,40 грн., № БЛАп-00004 від 03.04.2012 року на суму 2 905,55 грн., № БЛАп-00006 від 03.04.2012 року на суму 1 670,10 грн., № БЛАп-00034 від 19.04.2012 року на суму 4 934,11 грн., № БЛАп-00056 від 23.04.2012 року на суму 1 778,87 грн., № БЛМа-00029 від 16.05.2012 року на суму 5 254,12 грн., № БЛМа-00030 від 16.05.2012 року на суму 2 677,44 грн., № БЛИн-00018 від 11.06.2012 року на суму 1 938,20 грн., № БЛИн-00019 від 11.06.2012 року на суму 3 155,76 грн., № БЛИн-00070 від 25.06.2012 року на суму 3 259,50 грн., № БЛИн-00071 від 25.06.2012 року на суму 1 930,79 грн., № БЛАв-00008 від 06.08.2012 року на суму 2 685,00 грн., № БЛАв-00009 від 06.08.2012 року на суму 1 327,64 грн., № БЛДк-00033 від 20.12.2012 року на суму 3 245,51 грн., № БЛДк-00034 від 20.12.2012 року на суму 2 674,34 грн., № БЛЯн-00046 від 30.01.2013 року на суму 1 468,88 грн., № БЛЯн-00045 від 30.01.2013 року на суму 1 410,91 грн., позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 49 452,29 грн.
Як вбачається з банківської виписки від 22.05.2013 року відповідачем проведена часткова оплата поставленої продукції у розмірі 1 000,00 грн.
Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 48 452,29 грн. основного боргу, 3 775,56 грн. пені, 1 324,29 грн. 3 % річних.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.5.3. Договору розрахунки за Продукцію здійснюються з наданням відстрочки платежу 60 календарних днів з дати підписання Покупцем накладної на отримання партії Продукції. А пунктом 5.4. Договору встановлено, що датою отримання Продавцем безготівкових грошових коштів в оплату отриманої партії Продукції є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 17/11 від 03.01.2011 року, а саме щодо поставки відповідачеві товару на загальну суму 49 452,29 грн.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.8.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати отриманої Продукції Покупець сплачує Продавцю, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки. Продавець вправі не здійснювати поставку наступних партій Продукції до здійснення Продавцем оплати попередньо поставленої партії Продукції, строк оплати якої вже настав.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.
З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 53 552,14 грн. заборгованості за Договором поставки № 17/11 від 03.01.2011 року, з яких: 48 452,29 грн. - основний борг, 3 775,56 грн. - пеня, 1 324,29 грн. - 3 % річних.
Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем 4 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В якості підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви долучено копії Договору про надання правової допомоги № 003/13 (пн.) від 19.07.2013 року, акту виконаних робіт № 001/13 (пн.) від 01.08.2013 року, платіжного доручення № 680 про сплату витрат на правову допомогу, а також копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреності на представництво інтересів позивача.
Беручи до уваги коефіцієнт складності справи та обсяг наданих адвокатських послуг, частоту участі представника в судовому засіданні, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5; р/р 2600005596001 в ЛФ ПАТ Банк «Київська Русь», МФО 385543; код ЄДРПОУ 13808034) на користь Фізичної особи-підприємця Федець Олега Володимировича (79049, м. Львів, вул. Вернадського, 14/33; р/р 2600901924456 в відділенні № 12 ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325665; індивідуальний податковий номер 2345408772) 48 452,29 грн. основної заборгованості за Договором поставки № 17/11 від 03.01.2011 року, 3 775,56 грн. пені, 1 324,29 грн. 3 % річних, 2 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Судове рішення № 33715662, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/3041/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: