Рішення № 33715631, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12421/13 12.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві «Фірма «Технокомплекс»До Приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»Простягнення 16 907,15 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Поштар Т.П.- за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про стягнення 16 907,15 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 02.07.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалами суду від 23.07.2013р. та 20.08.2013р. про відкладення розгляду справи не подав. Водночас, ухвали суду від 02.07.2013р., від 23.07.2013р. та 20.08.2013р. направлені на адресу відповідача - Приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» : 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-а. Дані ухвали суду від 02.07.2013р., від 23.07.2013р. та від 20.08.2013р. були вручені уповноваженому Приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» за довіреністю „Ткач".

Тому повернення ухвал господарського суду від 02.07.2013р., 23.07.2013р. та 20.08.2013р. з зазначенням: „вручені уповноваженому Приватного акціонерного товариства Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» за довіреністю „Ткач" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2013р. близько 16 год. 20 хв. у м. Обухів по вул. Жовтневій, Київської області внаслідок ДТП автомобіль ТОВ по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві «Фірми «Технокомплекс» (Позивача) ЗАЗ TF55YO, державний реєстраційний номер А1 3926 СТ зазнав технічних пошкоджень.

Суду доведено, що винуватим у ДТП 09.02.2013р. було визнано Суткового Івана Васильовича. Даний факт підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 19.02.2013р. по справі № 3-302/13.

Відповідальність заподіювача шкоди - Суткового Івана Васильовича згідно полісу від 10.08.2012р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ №6819318 була застраховано в ПрАТ «Народна фінансова-страхова компанія «ДОБРОБУТ» ( Відповідач).

Пошкоджений автомобіль 3A3TF55YO зареєстровано згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.11.2011р. серії САК 2705077, реєстраційний номер АІ 3926СТ. На місці ДТП працівниками ДАІ було складено та видано довідку про пошкодження автомобіля (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи), в якій було вказано номер кузова транспортного засобу, який відповідає номеру кузова, що зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Суду доведено, що оскільки відповідальність заподіювача шкоди - Суткового Івана Васильовича згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у Відповідача, Позивачем 09.02.2013р. до Відповідача було подано заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних у даному випадку документів. Доказом цього є зазначена заява, яка була написана в одному примірнику і знаходиться у Відповідача в матеріалах справи про врегулювання страхового випадку (номер страхової події -823).

При настанні страхового випадку страховик, тобто в даному випадку ПрАТ «Народна фінансова-страхова компанія «ДОБРОБУТ», відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

16.02.2013р. незалежним експертом СПД Горобець Ю.М. було складено звіт про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 16 907,15 грн.

Матеріали справи свідчать, що на вимогу ст. 33 вищевказаного Закону ТОВ «Фірми «Технокомплекс» (Позивачем) було повідомлено про страховий випадок, який був зареєстрований за номером 823, та було виконані всі обов'язки, передбачені Законом. Так, відповідно до ст. 35 Закону Позивачем було подано заяву про страхову відшкодування, зі всіма документами, які вимагалися. Повторно Позивач звертався до Відповідача 13.04.2013р., 08.06.2013р. 11.06.2013р.

Після розгляду отриманих документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик повинен бути прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення та зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Як зазначає Позивач, жодного повідомлення від Відповідача Позивач не отримував.

Виплата страхового відшкодування мала бути здійснена протягом одного місяця з дня отримання Страховиком визначених у ст.35 Закону документів.

Відповідно до ст. 990. Цивільного Кодексу України Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У відповідності до п. З ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

08.06.2013р. Позивач повторно направив заяву про страхове відшкодування із відповідними додатками до неї, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.06.2013р.

11.06.2013р. Позивач направив вимогу про виплату страхового відшкодування за вихідним номером 165 рекомендованою кореспонденцією та пакет необхідних у такому випадку документів. Лист із документами Відповідач отримав 12.06.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

На час звернення Позивача до суду ані письмового повідомлення, ані страхового відшкодування останній не отримав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Поліс №АВ/6819318 укладено на умовах першого типу. Відповідно до 4.15.1 ст.15 Закону за першим типом застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Отже, цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну під час керування Сутковим Іваном Васильовичем автомобілем АЗЛК, дер. номерний знак - 0263 КХ станом на 09.02.2013р. (дата ДТП) було застраховано.

Вина водія підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 19.02.2013р. по справі №3-302/13. Оскільки вина застрахованої особи визнана судом, то ДТП, що сталося 09.02.2013р., відповідно до ст. 8 Закону є страховим випадком, внаслідок якого у Відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивач зазначає, що через бездіяльність страховика Позивач змушений був звернутися до суб'єкта оціночної діяльності - СПД Горобець Ю.М. для визначення розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, що було пошкоджено внаслідок ДТП 09.02.2013р.

Згідно до висновку про розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, встановлено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 16907,15 грн. Розрахунок фізичного зносу колісного транспортного засобу здійснено відповідно до Методики товарознавчої експертизи і оцінки транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п.5 Полісу №АВ/6819318 розмір франшизи дорівнює нулю.

Згідно до ч. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону -МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування, за наявності документів, зазначених в статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніше ніж як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Враховуючи, що заява про страхове відшкодування була подана Позивачем 09.02.2013р., відповідач був зобов'язаний не пізніше як до 10 травня 2013р. прийняти рішення про здійснення сплати страхового відшкодування та виплатити його, чи відмовити у здійсненні сплати страхового відшкодування, про що повідомити заявника відповідно до ч. 36.2 ст.36 Закону.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття Відповідачем рішення про здійснення сплати страхового відшкодування та виплати його, відсутні докази відмови в здійсненні сплати страхового відшкодування, відсутні докази повідомлення заявника (Позивача), відповідно до ч. 36.2 ст.36 Закону.

Враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимога Позивача до Відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 16 907,15 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по судового збору покладаються на Відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного - Ігорівська, 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю по розробці та веденню робіт в промисловості та будівництві «Фірма «Технокомплекс» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 19117325) 16 907,15грн. суми страхового відшкодування, 1720грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 23.09.2013р.