Постанова № 33715403, 17.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. Справа №805/9582/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:20

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Макіївка)

до

Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (м. Макіївка)

про

скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 14.06.2013 року №000028/05-18-22-4/23994081.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 особисто,

представника відповідача: ОСОБА_3 за дов. №29/2005/05-18-10-03 від 31.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 14.06.2013 року №000028/05-18-22-4/23994081 на суму 6 800,00 грн.,прийнятого заступником голови комісії з проведення реорганізації Макіївської ОДПІ, заступником начальника інспекції,просив на час судового розгляду справи вжити заходи щодо забезпечення адміністративного позову, шляхом забезпечення адміністративного позову зупинення дії рішення та просив витребувати матеріали адміністративної справи у адміністративній комісії Макіївської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4. Зазначав, що 14 червня 2013 року Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби складено рішення про застосування фінансових санкцій за продаж неповнолітній особі пива на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» розмірі 6800,00 грн. Наголошував, що продавець ОСОБА_4 поза межі своїх трудових обов'язків продала пиво, що належало іншому суб'єкту господарської діяльності, а тому просив скасувати зазначене рішення.

В судовому засіданні 08.08.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000028/05-18-22-4/23994081 від 14.06.2013 року, прийнятого заступником голови комісії з проведення реорганізації Макіївської ОДПІ заступника начальника інспекції ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн. як до суб'єкта господарювання відповідно до ст.15-3, абз. 9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Просив задовольнити позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року замінено неналежного відповідача Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби на належного Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Представник відповідача проти позову заперечував надавши суду письмові заперечення в яких зазначала, що 06.04.2013 року від Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України у Донецькій області до Макіївської ОДПІ Донецької області ДПС надійшов лист від 01.04.2013 року №344/7/21-0229 з адміністративними матеріалами стосовно притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_4, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання. В ході розгляду адміністративних матеріалів було встановлено, що 17.07.2012 року ОСОБА_4 - працівник ФОП ОСОБА_1 продала пиво з відділу іншого суб'єкту господарювання, особі, що не досягла 18 років. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне .

Позивач, ОСОБА_1 зареєстрован в якості юридичної особи - підприємця 11.04.2001 року за ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області. Як платник єдиного податку, перебуває на обліку в Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, про що видано свідоцтво платника єдиного податку серія НОМЕР_3, дата переходу на спрощену систему 01.01.2012 року(а.с. 11-13).

Згідно Договору дарування від 15.05.2001 року позивачем прийнято в дар приміщення магазину НОМЕР_2, що знаходиться у АДРЕСА_1,загальною площею 232,3 кв. метри.

03.11.2006 року позивачу Макіївською міською радою надано дозвіл СМ № 166 на розміщення магазину за змішаною спеціалізацією в приміщенні за адресою АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності ( а.с. 14).

01.01.2012 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладений договір оренди №1, за яким, позивач, ОСОБА_1 надає ФОП ОСОБА_6 в оренду нежитлове приміщення загальною площею 22 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 з метою здійснення підприємницької діяльності останньою. Макіївською міською радою надано узгодження(дозвіл) СМ № 52 на розміщення об'єктів торгівлі, а саме магазину, ФОП ОСОБА_7, розташованого за адресою м-н Центральний,94 м. Макіївка для здійснення змішаної торгівельної діяльності(а.с. 15-17).

07.10.2005 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_4 укладено безстроковий трудовий договір,щодо виконання останньою обов'язків продавця. З пояснень наданих позивачем в судовому засіданні договір є розірваним на цей час. У зазначеному договорі не зазначений обов'язок ОСОБА_4 виконувати обов'язки продавця на інших відділах та магазинах, розташованих в приміщенні, що належить позивачу, тобто продавати товар, що належить іншому суб'єкту господарської діяльності.

На підставі адміністративних матеріалів, а саме Протоколу ДО №041788 від 17.07.2012 року, складеного працівниками ВКМСД Центрально-міського РВ Макіївського МУ, у відношенні продавця ОСОБА_4 якою скоєно порушення частини 2 статті 156 КУпАП, а саме здійснено продаж неповнолітній особі пива. Постановою за справою про адміністративне правопорушення від 17.07.2012 року встановлено адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП.

07.08.2012 року адміністративною комісією Макіївської міської ради прийнята Постанова, якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 510,00 грн. На час розгляду справи, зі слів позивача, накладений штраф ОСОБА_4 сплачено. При встановлені факту скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_4 комісією не з'ясовано реальні обставини справи, враховуючи той факт,що свою діяльність з реалізації продовольчих товарів за вказаною адресою здійснювало декілька суб'єктів підприємницької діяльності, тобто не вказано, конкретно якому суб'єкту господарювання належала реалізована неповнолітній особі продукція - пиво. Вказані факти не знайшли свого підтвердження і в складеному протоколі про скоєне адміністративне правопорушення від 17.07.2012 року, ні в Постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 17.07.2012 року. Тобто, вбачається формальний підхід при з'ясуванні певних обставин.

Рішенням про застосування фінансових санкцій №000028/05-18-22-4/НОМЕР_1 від 14.06.2013 року до ФОП ОСОБА_1 за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.за здійснення продажу пива особі, яка не досягла 18 років.

З наданих у судовому засіданні пояснень представником відповідача вбачається,що фактично перевірка господарської діяльністі ФОП ОСОБА_1 податковим органом не здійснювалась, відомості щодо проведення операцій з реалізації позивачем в своєму магазині алкогольної продукції у податкового органа відсутні. Рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі отриманих адміністративних матеріалів. У рішенні встановлено здійснення продажу пива «Айс» особі, яка недосягла 18 років в магазині «Ніка»,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Факт того, що магазині за вказаною адресою здійснювали свою господарську діяльність декілька суб'єктів господарювання податковим органом при прийняті вказаного рішення не враховано.

Відповідно фіскального чеку ФОП ОСОБА_6 від 17.07.2012 року реалізовано пиво 17.07.2012 року о 14:32, що підтверджує факт реалізації товару,що належав ФОП ОСОБА_6. (а.с. 54).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

За приписами п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790, рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Тобто, відповідач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на винесення рішення про накладення фінансових санкцій прямо передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно абзацем 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Крім того механізм застосування фінансових санкцій,передбачених статтею 17 вищевказаного Закону визначений Порядком застосування фінансових санкцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790.

Як вбачається з наведених приписів законодавець не визначив до якого саме суб'єкта господарювання повинні бути застосовані фінансові санкції, але відповідно до п. 3 вищеназваного Порядку встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Суд підкреслює, що обов'язковість наявності вини суб'єкта підприємницької діяльності є головною умовою для застосування фінансових санкцій до суб'єкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із фіскального чеку ФОП ОСОБА_7 від 17.07.2012 року пиво продано саме цим суб'єктом господарювання, що не заперечується відповідачем. Тобто, при вказаному порушенні саме цей суб'єкт господарювання отримав вигоду, а не ФОП ОСОБА_1 Ліцензіі на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами позивач не отримував, що також не заперечується і податковим органом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, аналізуючи надані суду документи у їх сукупності, пояснення учасників судового процесу, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, належними та допустимими доказами беззаперечний факт продажу пива, яке б належало саме позивачу, як суб'єкту господарської діяльності, особі, що не досягла 18 років, суд приходить до висновку , що факт вчинення саме позивачем порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не доведено. З урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене прийняте органом державної податкової служби Рішення про застосування фінансових санкцій не можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення №000028/05-18-22-4/239940811 від 14.06.2013 року - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення №000028/05-18-22-4/239940811 від 14.06.2013 року Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6 800,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 120 (сто двадцять) гривні 00 копійки.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 вересня 2013 року.

Повний текст постанови складений 23 вересня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.