Ухвала суду № 33712215, 19.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 815/3204/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект - Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект - Україна» (надалі - ТОВ «ГТ Проект - Україна», позивач), звернувшись 19 квітня 2013 року із позовом до Одеського окружного адміністративного суду просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ) від 10 квітня 2013 року:

- № 0001032250, яким підприємству нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 39 144 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 24 465 грн.;

- № 0001042250, яким підприємству нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 48 930 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 24 465 грн.;

В обґрунтування позову товариство зазначило про те, що висновок податкового органу про порушення ним п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), яке призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі - ПДВ), а також про порушення вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1ст.139 ПК України яке призвело до безпідставного включення до складу валових витрат суми витрат по постачальнику «Одеська будівельна компанія» є безпідставним та не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року позов задоволено.

Суд, скасував, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси вище перелічені податкові повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень при проведенні податкової перевірки застосовував законодавство, яке не діяло на момент спірних правовідносин, а також зроблені ним висновки про відсутність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Одеська будівельна компанія» не підкріплені належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішення справи по суті, безпідставно не було взято до уваги, що аналіз податкової звітності контрагента позивача - ПП «Одеська будівельна компанія» свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі було дотримано вимог даної статті.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «ГТ Проект - Україна» та ПП «Одеська будівельна компанія» була укладена угода на купівлю піску для господарських потреб.

На виконання вказаної угоди позивачем була отримана видаткова накладна, податкова накладна, товаро - транспортна накладна, рахунок - фактура та здійснена оплата.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси у березні 2013 року була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «ГТ Проект - Україна» з питань підтвердження господарських відносин з ПП «Одеська будівельна компанія» за період серпня 2010 року.

Зазначеною перевіркою встановлені порушення:

- вимог п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 39 143,70 грн. за серпень 2010 року, внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 39 143,70 грн. за серпень 2010 року;

- вимог п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ПП «Одеська будівельна компанія» за 3 квартал 2010 року на загальну суму 195 718,50 грн., чим занижено сплату податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на 48 930 грн.

На підставі акту від 26 березня 2013 року за №2064/22-5/25033733 відповідачем 10 квітня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001032250, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 58 716 грн.;

- №0001042250, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 73 495 грн.

Правильно встановивши обставини справи та проаналізувавши вимоги законодавства, яке їх регулює, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, щодо визнання протиправними та скасування, прийнятих ДП у Приморському районі м. Одеси податкових повідомлень - рішень.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла наступних висновків.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач неправомірно застосував до позивача за порушення податкового законодавства, допущеного у серпні 2010 року санкції, передбачені нормами ПК України, так як, вказані правовідносини були на той час були врегулюванні Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з п. 1 розділу XIX ПК України, цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.

Крім того, судом першої інстанції було проаналізовано ряд письмових доказів на підтвердження здійснення господарських операцій за угодою, укладеною між ТОВ «ГТ Проект - Україна» та ПП «Одеська будівельна компанія», які були в полі зору ДПІ у Приморському районі м. Одеси

Це податкова накладна від 31 серпня 2010 року №3425 (а.с.28), видаткова накладна №3425 від 31 серпня 2010 року (а.с.29), товарно-транспортні накладні (а.с.30-49), рахунок - фактура №002960 від 31 серпня 2010 року (а.с.26), а також висновок фахівця (а.с.104), в якому зазначено, що пісок, який було отримано від ПП «Одеська будівельна компанія» у серпні 2010 року було використано здійсненні робіт (підсипка будівельних конструкцій причалу).

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що вище перелічені документи не відповідають нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, зокрема як вказує відповідач, в товаро - транспортних накладних в пункті навантаження зазначено м. Одеса без зазначення конкретної адреси.

Вивченням даних накладних встановлено, що перевезенням піску займалося автопідприємство ЧП «Одеська технопромислова група».

Всі реквізити товаро - транспортних накладних заповнені. Відсутність конкретної адреси пункту навантаження, на думку апеляційного суду не свідчить про те, що перевезення не здійснювалося.

В матеріалах справи відсутні докази того, що податковим органом перевірялися обставини перевезення автотранспортним підприємством ЧП «Одеська технопромислова група» вантажів від ПП «Одеська будівельна компанія» до позивача, тому ствердження відповідача про фіктивність операцій перевезення товару, заснована на припущеннях.

Обґрунтовуючи доводи про нікчемність правочину між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» апелянт посилається на те, що пісок, якій придбав позивач немає сертифікатів якості та відповідності товару номенклатури.

Такий довід апелянта спростовується тим, що придбаний пісок використовувався ТОВ «ГТ Проект - Україна» в якості заповнювача внутрішнього простору конструкції причалу і, для виконання зазначених робіт якість піску значення не мала.

На використання цього будівельного матеріалу, позивач отримав дозвіл від представника технічного нагляду, якій контролював виконання зазначених робіт.

Зазначена позиція ТОВ «ГТ Проект - Україна», відповідачем спростована не була.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, висновок податкового органу з приводу не знаходження контрагента позивача - ПП «Одеська будівельна компанія» за юридичною адресою, спростовується довідкою Інформаційно-ресурсного центру від 30 квітня 2013 року (а.с.133-134), відповідно до якої, ПП «Одеська будівельна компанія» знаходиться за місцезнаходженням: 65045, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Новосельського, 106, другий поверх, офіс, 20.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином зміст статті 228 ЦК України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

В матеріалах справи (а.с.85-86) міститься постанова про порушення кримінальної справи стосовно засновника та директора ПП «Одеська будівельна компанія» за ознаками злочину - фіктивне підприємництво. тобто за ч.1 ст.205 КК України.

Але, зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірних податкових - повідомлень рішень, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було.

Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутися до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТ Проект - Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова