Ухвала суду № 33707084, 17.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р.Справа № 1570/3025/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М

суддів - Федусика А.Г.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Даніка Сервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Даніка Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року приватне підприємство (далі ПП) «Даніка Сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси (далі ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007822301 від 26 квітня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 900 грн. та №0007802301 від 26 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 29 330 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про безтоварність господарських операцій із контрагентами здійснені без належного аналізу характеру конкретних угод, їх товарності та реальності.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

05 липня 2012 року судом першої інстанції в судовому засідання замінено відповідача - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси на його правонаступника - ДПІ у Малиновському у районі м.Одеси Одеської області ДПС.

Постановою Одеського окружного адміністративного від 24 жовтня 2012 року адміністративний позов ПП «Даніка Сервіс» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2012 року №0007822301 та №0007802301 - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПП «Даніка Сервіс» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП «Даніка Сервіс», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 25 січня 2012 року по 07 лютого 2012 року головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, інспектором податкової служби І рангу Громовою В.М. на підставі наказу №168 від 25 січня 2012 року та згідно вимог п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «Даніка Сервіс» з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт №39/23-214/36796452/321 від 07 лютого 2012 року про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Даніка Сервіс» з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2012 року №0007822301 та №0007802301, за порушення вимог п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 29 331 грн. із них: 29 330 грн. - основний платіж та 01 грн. - штрафна (фінансова) санкція та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 18 900 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій з ПП «Ріка» та ТОВ «АМГ Групп», що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі ПП «Даніка Сервіс» вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки господарські операції ТОВ «Даніка Сервіс» з ПП «Ріка» та ТОВ «АМГ Групп» мали реальний характер, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, тому позивачем правомірно віднесено суму податку до податкового кредиту в період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Даніка Сервіс» та ПП «Ріка» укладено договір купівлі-продажу без номеру та дати, згідно якого постачальник (ПП «Ріка») приймає на себе обов'язок поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується сплатити за товар, найменування, кількість та вартість якого підтверджується супроводжуючими документами (накладними). Також між ПП «Даніка Сервіс» та ТОВ «АМГ Групп» укладено договір купівлі-продажу без номеру та дати, згідно якого постачальник (ТОВ «АМГ Групп») приймає на себе обов'язок поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується сплатити за товар, найменування, кількість та вартість якого підтверджується супроводжуючими документами (накладними).

За рахунок здійснення вказаних операцій ПП «Даніка Сервіс» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що податковий кредит по вищезазначеним господарським операціям з контрагентами, позивачем завищено, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Обов'язок складання товарно-транспортних накладних під час перевезення вантажів передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстрованими на відміну від вищезгаданого акта у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568.

Згідно з п.11.1 зазначених Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з положеннями п.1 зазначених Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, згідно з встановленими правилами один екземпляр товарно-транспортної накладної повинен залишатися у вантажоотримувача.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження товарності угод між ПП «Даніка Сервіс» та його контрагентами позивачем були надані товарно-транспортні накладні №22 від 03 січня 2011 року, №53 від 01 лютого 2011 року, №97 від 01 березня 2011 року.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем в ході розгляду даної справи були надані нові товарно-транспортні накладні №22 від 03 січня 2011 року, №53 від 01 лютого 2011 року, №97 від 01 березня 2011 року, з зазначенням того, що попередні складались помилково.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що господарські операції позивача з контрагентами суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Що стосується доводів апелянта щодо підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року по справі № 2а/1570/10346/2011 за позовом ПП «Река» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, якою визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Река» та висновки, викладені в акті перевірки від 14 листопада 2011 року №303/23-513/36919740-2380, та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року по справі №2а/1570/10428/2011 за позовом ТОВ «АМГ Групп» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, якою визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «АМГ Групп» та висновки, викладені в акті перевірки від 11 листопада 2011 року №231/23-214/37280426, - то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки в даних судових рішеннях не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ «АМГ Групп», ПП «Река» з позивачем. Вказаними судовими рішеннями визнано протиправними дії та висновки лише з підстав порушення податковим органом вимог, передбачених ст.78 Податкового кодексу України, що регулює порядок проведення документальних позапланових перевірок. Таким чином, вказані постанови не містять обставин, які входять до предмету доказування у цій справі та не впливають на правову оцінку фінансово-господарських операцій між ПП «Даніка Сервіс» та ТОВ «АМГ Групп», ПП «Река».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позовних вимог ПП «Даніка Сервіс» без задоволення, оскільки позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Даніка Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного від 24 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.В. Яковлєв