Ухвала суду № 33711838, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 1007/3921/12 Головуючий у 1-й інстанції: Телепенько А.Д. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання рішення нечинним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням начальника управління ПФУ у м. Броварах та Броварському районі про застосування фінансової санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 107 від 14.03.2012 року вирішено застосувати до ОСОБА_2 у вигляді стягнення штраф у розмірі 5 284 грн. 12 коп. та нарахування пені в розмірі 2 959 грн. 10 коп., на загальну суму 8 243 грн.32 коп. за період з 01.04.2011 року до 26.05.2011 року.

Так, підставою винесення рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені слугувало те, що позивачем пропущено встановлений строк на сплату страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Оскаржуване рішення було винесене з посиланням на п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до вказаної норми, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила зазначене рішення визнати нечинним та скасувати його.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності винесеного позивачу рішення про застосування фінансової санкції та нарахування пені.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрована на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_3, виданого Міністерством юстиції України 12.05.1996 року.

Відповідач в період з 01.01.2011 року до 01.04.2011 року передав ОСОБА_2 лист з вказаними у ньому реквізитами банку та розрахунковим рахунком, на який необхідно здійснювати перерахування грошових коштів на оплату внеску по обов'язковим платежам по страхуванню до Пенсійного фонду України за 2010 року. В даному листі зазначено, що страхові платежі необхідно перераховувати Броварському УДК МФО код банку 821018 УПФУ у м. Бровари код 20577500 на розрахункових рахунок № НОМЕР_2.

Платіжним дорученням № 28 від 28.03.2011 року, позивач здійснила оплату внеску до пенсійного фонду від доходу за 2010 рік на суму 52841,16 грн. до ГУ ДКУ у Київській області УПФУ у м. Бровари код банку 821018 код 20577500 на розрахункових рахунок №НОМЕР_2.

У зв'язку із зміною рахунку відповідача, 26.05.2012 року позивач звернулась до Пенсійного фонду з проханням провести перерахування помилково сплачених коштів в сумі 52 841 грн. 16 коп. з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1.

Так, відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з п. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, граничним строком сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є 20.04.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сплачено страхові внески 28.03.2011 року, тобто у строки встановлені законодавством. Колегія суддів зауважує, що зміна рахунку відповідача з послідуючим перерахунком помилково сплачених коштів не є підставою для застосування штрафних санкцій.

Крім того, неправомірним є також застосування п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки дану норму було виключено виключено згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийняте законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Бровари та Броварському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 17.09.2013 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.