Ухвала суду № 33711703, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/598/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мажор" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мажор" (далі - ТОВ "Мажор") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 №00000422301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 18.10.2012 №00000422301.

На вказану постанову ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Мажор» вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Крамбекс» за весь період їх взаємовідносин та з ТОВ «Марадор» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 04.10.2012 №361/22-2/32549575.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні податкового кредиту за січень-квітень 2011 року на загальну суму 889 408,00 грн. у зв`язку з виконанням правочинів з придбання у ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» товарів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв`язку з чим зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на додану вартість у вказаному розмірі.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 №00000422301, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 889409,00 грн., з яких: 889408,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи, ТОВ «Мажор» укладено з ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» договори купівлі-продажу від 04.01.2011 №КП0101 та від 01.04.2011 №КП0104, за умовами яких контрагенти позивача прийняли на себе зобов`язання поставити позивачу товар (посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання) за асортиментом, кількістю і ціною, вказаними у додатках або накладних, що є невід'ємними частинами договорів, а позивач зобов`язався прийняти вказані товари та оплатити їх вартість.

На виконання умов договору від 04.01.2011 №КП0101 ТОВ «Крамбекс» протягом січня - березня 2011 року поставлено ТОВ «Мажор» товар (посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання) на загальну суму 4302483,90 грн., у тому числі ПДВ - 717080,65 грн., прийняття якого здійснювалось позивачем у вказаний вище період шляхом підписання видаткових накладних від 04.01.2011 №040109, від 04.01.2011 №040110, від 01.02.2011 №010209, від 01.02.2011 №010210, від 01.03.2011 №123 та від 01.03.2011 №124.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, ТОВ «Крамбекс» виписано податкові накладні №040109 від 04.01.2011 на суму 459895,00 грн., у тому числі ПДВ - 76649,17 грн., №040110 від 04.01.2011 на суму 558947,00 грн., у тому числі ПДВ - 93157,83 грн., №010209 від 01.02.2011 на суму 913230,20 грн., у тому числі ПДВ - 152205,03 грн., №010210 від 01.02.2011 на суму 982037,23 грн., у тому числі ПДВ - 163672,87 грн., №123 від 01.03.2011 на суму 875007,95 грн., у тому числі ПДВ - 145834,66 грн., №124 від 01.03.2011 на суму 513366,52 грн., у тому числі ПДВ - 85561,09 грн., які містяться в матеріалах справи.

Що стосується виконання позивачем та ТОВ «Марадор» умов договору поставки від 01.04.2011 №КП0104, податковим органом встановлено, що контрагентом позивача у квітні 2011 року виставлено позивачу для оплати видаткові накладні від 01.04.2011 №423 та 01.04.2011 №424, за якими ТОВ «Мажор» отримало від ТОВ «Марадор» товарно - матеріальні цінності (посуд з нержавіючої сталі та інші товари народного споживання) на загальну суму 1033965,45 грн., у тому числі ПДВ - 172327,57 грн.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товару, ТОВ «Марадор» виписано податкові накладні №131 від 01.04.2011 на суму 459560,78 грн., у тому числі ПДВ - 76593,46 грн. та № 132 від 01.04.2011 на суму 574404,67 грн., у тому числі ПДВ - 95734,11 грн.

Оплату за придбані у ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» товарно-матеріальні цінності проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки наведених юридичних осіб, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок.

Крім того, перебування у позивача в користуванні складського приміщення, переданого йому в оренду Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Борщагівський» на підставі укладеного ними договору від 01.08.2010 №1/10, свідчить про можливість зберігання позивачем придбаних у ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» товарно-матеріальних цінностей.

Подальший продаж вказаного товару ТОВ «Євросет», ТОВ «Метро Кеш Енд Кері», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Епіцентр К», МПП фірма «Ерідон», ТОВ «Торгова компанія ІНОКС», ТОВ «Екватор-А», ТОВ фірма «Фокс» та іншим суб`єктам господарювання підтверджується товарними накладними та видатковими накладними, що складені сторонами правочинів на підтвердження виконання власних зобов`язань за умовами поставки, а також довіреностями на отримання товарів від позивача уповноваженими представниками контрагентів.

Зазначені обставини підтверджують можливість здійснення позивачем операцій з придбання у ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» посуду з нержавіючої сталі та інших товарів народного споживання, з урахуванням видів його економічної діяльності, та використання вказаних матеріальних активів безпосередньо у господарській діяльності платника податку на додану вартість.

При цьому, у період виконання ТОВ «Крамбекс» та ТОВ «Марадор» господарських зобов`язань перед позивачем вказані юридичні особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а відтак і не були позбавлені права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагентів його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Щодо відсутності за місцезнаходженням контрагентів позивача, колегія суддів зазначає, що даний факт не доведений податковим органом, оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, посилання на відсутність контрагентів за їх місцезнаходженням є необґрунтованим, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Крамбекс», ТОВ «Марадор», отже позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 №00000422301 є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 17.09.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.