Ухвала суду № 33711702, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16793/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2010" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2010" (далі - ТОВ "Авторитет-2010") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007072230.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007072230.

На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Авторитет-2010" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період за період з 29.01.2010 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки від перевірки від 20.11.2012 №505/1-22-30-36884645.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1. п.198.2 п.198.3. ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 513722,00 грн., а саме за травень 2011 року на суму 37456,00 грн.; червень 2011 року на суму 3976,00 грн.; липень 2011 року на суму 11090,00 грн.; листопад 2011 року на суму 6445,00 грн.; грудень 2011 року на суму 92632,00 грн., січень 2012 року на суму 180219,00 грн.; лютий 2012 року на суму 74476,00 грн.; березень 2012 року на суму 16765,00 грн.; квітень 2012 року на суму 36013,00 грн.; травень 2012 року на суму 52669,00 грн.; червень 2012 року на суму 1981,00 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст.7, абз."а" п.17.2 ст.17 та абз."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", та п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п."а" п.171.2 ст.171, п.п."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1790,04 грн., в т.ч. по періодах: 2010 рік - 1617,40 грн.; 2011 рік - 172,64 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007072230, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 631794,50 грн., з них за основним платежем збільшено на суму 513722,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 118072,50 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «ВАЙПЕРГРУП» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 01.03.2011 №03/11, за яким виконавець зобов'язується за завданням замовника надати маркетингові та рекламні послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.1 вищезазначеного договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: 2.1.1. Провести розробку, створення, виготовлення рекламно-інформаційного матеріалу (прас-листів) згідно затвердженого оригінала-макету. 2.1.2. Провести розміщення в узгоджений термін та обсяг реклами та рекламно-інформаційного матеріалу в засобах ЗМІ, Інтернет ресурсах, рекламних щитах міста. 2.1.3 Провести виготовлення та розміщення рекламних стендів. 2.1.4. Провести розповсюдження інформації та рекламного матеріалу про товарний асортимент магазин «Особливий». 2.1.5 Провести презентацію в торгівельному залі магазина.

Відповідно до пп. 3.1., пп. 3.2, пп. 3.3 п. 3 даного договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах о наданих послуг. Акт про надані послуги підписується сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язується перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 15 днів з моменту підписання такого акту.

Виконання вказаного договору підтверджується актом виконаних робіт, звітом про виконану роботу та податковою накладною, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Меріком ТЛ» було укладено договір поставки обладнання від 28.02.2012 №29/02-12, згідно п.1.1 якого «На условиях настоящего Договора, Поставщик обязуется поставить и передать в собственность Покупателя - торгово-технологическое оборудование для предприятий торговли/общественного питания (далее по тексту «товар»), а Покупатель обязуется на условиях настоящего договора принять товар у Поставщика и оплатить стоимость товара.». Пунктом 1.2 визезначеного договору передбачено наступне: «Ассортимент, количество и стоимость товара (цена за единицу товара), поставляемого по настоящему Договору, - определяготся в спецификациях товара (Приложениях), являющихся неотьемлемой частью настоящего Договора.», а в пункті 2.1 зазначено: «Сумма Договора, составляет; 557613,49 грн.. в т.ч. НДС 20%: 92935,58 грн.».

Виконання вказаного договору підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, податковими накладними, наявних в матеріалах справи.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «РІАЛ-ГРУПП» (постачальник), було укладено договір поставки від 04.05.2011 №05/11, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору. Згідно п. 1.2 вищезазначеного договору, товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку. Відповідно до пп. 2.1, пп. 2.2, п. 2 даного договору, асортимент і ціна товару, що поставляється за договором, відображаються сторонами в специфікації. У погоджену сторонами ціну товару входить усі витрати, що несе постачальник при поставці товару.

На підтвердження виконання вказаного договору в матеріалах справи містяться накладні щодо приймання-передачу поставленого товару з найменуваннями, асортиментом, кількісними показниками, одиницею виміру, сумою та ціною товару, і відповідні податкові накладні.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Євротраст-Альянс» (постачальник) укладено договір поставки від 01.02.2011 №02/12, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Згідно п. 1.2 такого договору, найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, сума та ціна товару вказується сторонами у специфікаціях до даного Договору. Відповідно до пп. 2.1.1, пп. 2.1.2, пп. 2.1.3 п. 2 даного договору, постачальник приймає на себе наступні зобов'язання: виконати свої зобов'язання по предмету договору особисто, або із залученням третіх осіб, за своїм розсудом.

На підтвердження виконання вказаного договору в матеріалах справи містяться прибуткові накладні щодо приймання-передачу поставленого товару з найменуваннями, асортиментом, кількісними показниками, одиницею виміру, сумою та ціною товару, і відповідні податкові накладні.

Крім того, в матеріалах справи міститься договір оренди нежитлового приміщення від 04.05.2011, згідно якого орендодавець ТОВ "Будстандарт" (орендодавець) зобов'язується надати позивачу (орендатор) нежитлові приміщення площею 145,2 кв.м., за адресою вул. Лютеранська, 7/10 в м. Києві для здійснення підприємницької діяльності шляхом відкриття продуктового магазину і ведення роздрібної торгівлі, а також копія торгового патенту №375015 про право позивача на здійснення торговельної діяльності за адресою магазину: вул. Лютеранська, 7/10 в м. Києві, що підтверджують використання таким платником податку отриманий за договорами товар для його подальшого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

При цьому, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочинів через неспроможність контрагентів його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Сторони вказаних договорів при здійсненні зазначених правочинів були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Посилання відповідача на відсутність контрагентів за їх місцезнаходженням є необґрунтованим, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а отже податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0007072230 є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 17.09.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.