Постанова № 33711653, 05.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8147/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника представництва «Еспарма ГМБХ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом представництва «Еспарма ГМБХ» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник представництва «Еспарма ГМБХ» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання апелянтом податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 1154/2260/21695986 від 18.04.2013 року, яким встановлено порушення пункту 13.8 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 160.8 статті 160 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 3 325 823,00грн. та порушення підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 31 423,65 грн. та пункту 177.6 статті 177, підпункту «б» пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 21 250,0 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № № 0006862260 від 18 травня 2013 року, яким апелянту збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 3 850 906,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 525 083,00 грн. та податкове повідомлення-рішення 75517.5 від 16 травня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 61 168,06 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8494,41 грн.

Колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу про те, що характер діяльності представництва «Еспарма ГМБХ» в Україні є звичайною діяльністю іноземної компанії, яка здійснюється через постійне представництво, а тому не підпадає під дію пункту 5.4 статті 5 Конвенції між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

За приписами абзацу 1 пункту 13.8 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

За визначенням, наведеним в пункті 1.17 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента, утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

Пунктом 1.2 статті 1 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток від 16 січня 1998 року № 23 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

При цьому, пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пункту 4 статті 5 Конвенції між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно термін «постійне представництво» не включає, зокрема, утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства та утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Метою діяльності компанії «Еспарма ГМБХ» є виробництво та збут під назвою «еспарма» номенклатурних товарів, зокрема, смакових продуктів та продуктів харчування. Також компанія має право на виготовлення та збут хімічно-фармацевтичних продуктів, на придбання з цією метою інших подібних підприємств та право на участь у таких підприємствах.

Представництво «Еспарма ГМБХ» здійснює дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, консультації з питань комерційної діяльності та управління.

З огляду на викладене, а також виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла до висновку про те, що діяльність представництва «Еспарма ГМБХ» має підготовчий та допоміжний характер відносно діяльності материнської компанії, основним видом діяльності якої є виробництво та збут медичних виробів, у зв'язку з чим збільшення позивачу грошового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням, в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем на суму 31 423,65 грн., слугував висновок податкового органу про те, що грошові кошти, перераховані представництвом «Еспарма ГМБХ» на розрахункові рахунки фізичних осіб-підприємців, являються доходами, отриманими фізичними особами не в межах їх підприємницької діяльності та підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір виконання робіт № 715 від 24.09.2010 року, предметом якого є розроблення та виготовлення рекламного ролика, при цьому, згідно складених до зазначеного договору актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), ФОП ОСОБА_3 були надані рекламні (дизайнерські) послуги.

На підставі актів приймання-передачі наданих послуг виконання умов вищезазначеного договору представництвом «Еспарма ГМБХ» на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 були перераховані грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_3 здійснює такий вид діяльності як рекламна діяльність (Том І, а.с. 112).

Позивачем було виплачено грошові кошти СПД ОСОБА_4 відповідно до договору про виконання робіт № 1/06/2011 від 19.05.2011 року, предметом якого є розробка ідеї рекламного відео матеріалу для препарату "Ескузан краплі".

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку до підприємницької діяльності зазначеної особи, як фізичної особи - підприємця платника єдиного податку, відноситься такий вид діяльності як надання інших комерційних послуг (Том І, а.с. 126).

Між позивачем та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір про конференсне обслуговування № 02/12 від 24.02.2012 року, предметом якого є надання послуг з конференсного обслуговування та проведенню організаційних заходів в рамках підготовки до науково- практичної конференції.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку одним із видів діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 є, зокрема, надання різних послуг споживачам (Том І, а.с. 130).

Після набрання чинності Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Так, відповідно до підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства, в даному випадку, належать спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та загальна система оподаткування, чинна відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Відповідно до частини 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

З огляду на встановлене, а також виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що представництво «Еспарма ГМБХ» не повинно було сплачувати податок з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0006862260 від 18.05.2013 року та № 75517.5 від 16.05.2013 року є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника представництва «Еспарма ГМБХ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006862260 від 18.05.2013 року та № 75517.5 від 16.05.2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М

Повний текст виготовлено: 05.09.2012 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.