Постанова № 33711465, 18.09.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2201/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Петричкович К.І.

за участі:

позивача - не з'явився;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Ліуша Богдана Богдановича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 вересня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 вересня 2013 року.

18 червня 2013 року до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, якою просив суд: - визнати протиправним та скасувати в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 31052 грн. та за грудень 2012 року на суму 22875 грн. податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року за № 0002531702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 100849 грн.; визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року за № 0002491702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 43875 грн..

Після усунення недоліків позовної заяви, відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 807/2201/13-а за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2013 року за №№ 0002531702 та 0002491702.

01 липня 2013 року до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, якою просив суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 20 травня 2013 року за № 0005931702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року на загальну суму 31400 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15700 грн..

Відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 807/2293/13-а за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 травня 2013 року за № 0005931702.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2013 року, відповідно до статті 116 КАС України позовні вимоги в адміністративних справах за №№ 807/2201/13-а та 807/2293/13-а були об'єднані в одне провадження (а.с.а.с. 85, 86).

Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

У зв'язку із реорганізацією відповідача - Мукачівську об'єднану державну податкову інспекцію у Закарпатській області Державної податкової служби було замінено на Мукачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Об'єднані позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. У листопаді та грудні 2012 року позивачем було придбано транспортні засоби - відповідно напівпричіп 3-х вісний, бортовий, тентовий, для перевезення вантажів марки Koegel та сідельний тягач Mercedes-Benz, модель Actros 2007 року. Внаслідок цього, суми податкових зобов'язань з ПДВ, сплачених позивачем, було включено до податкового кредиту відповідно за листопад та грудень 2012 року, а в наступних податкових періодах - грудні 2012 року та січні 2013 року включено до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню. У позовній заяві Позивач наголошує на необґрунтованості висновків податкового органу про те, що вказане майно належить позивачу на праві власності як фізичній особі, а не фізичній особі - суб'єкту господарювання, що в свою чергу, на думку податкового органу, не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання - фізичної особи та унеможливлює формування податкового кредиту за такими операціями та заявлення сум сплаченого податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, зазначив, що порядок реєстрації транспортних засобів в Україні передбачає їх реєстрацію виключно за фізичною або юридичною особою, тому фізичною особою-підприємцем було дотримано вимоги положень чинного законодавства при реєстрації транспортних засобів, що в свою чергу не обмежувало його права на формування податкового кредиту як фізичної особи - підприємця. Також додатково надав суду докази здійснення позивачем господарської діяльності у сфері надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також використання протягом 2013 року напівпричіпа марки Koegel та сідельного тягача Mercedes-Benz, модель Actros 2007 року у господарській діяльності.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивач є платником податку на додану вартість, однак вказані транспортні засоби були ним придбані як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, що підтверджується, зокрема, свідоцтвами про реєстрацію даних транспортних засобів. Таким чином, податковий орган правомірно виключив суми податку на додану вартість з податкового кредиту за листопад та грудень 2012 року та бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований 30 липня 1996 року (а.с.а.с. 216, 217).

Основним видом діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є "Вантажний автомобільний транспорт" (а.с.а.с. 216, 217).

Відповідно до копії ліцензії серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 дозволений вид робіт: - внутрішні та міжнародні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с. 215).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 придбано напівпричіп 3-х вісний, бортовий, тентовий, для перевезення вантажів марки Koegel тип SN24, модель SN 24 Р90/1 110, шасі НОМЕР_6 новий, календарний рік виготовлення 2012, вантажопідйомність 28467 кг., що підтверджується ВМД № 305090000/2012/016855. Вартість напівпричепу згідно ВМД № 305090000/2012/016855 становить 219376,52 грн., сума ПДВ - 43875,30 грн. Сплата податку на додану вартість при імпорті підтверджується вантажно-митною декларацією та платіжним дорученням № 19 від 09 листопада 2012 року на суму 44000 грн. (а.с.а.с. 48, 51).

Вказаний транспортний засіб було зареєстровано в Мукачівському ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ОСОБА_1, д.з. НОМЕР_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за НОМЕР_8 (а.с.а.с. 53, 199).

Крім того, згідно договору купівлі-продажу № 642 від 27 грудня 2012 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 придбав за ціною 188400 грн. транспортний засіб - сідельний тягач Mercedes-Benz, модель Actros 2007 року, кузов НОМЕР_9, що підтверджується видатковою накладною № 2-043 від 28 грудня 2012 року, податковою накладною № 8569 від 28 грудня 2012 року та випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" по рахунку НОМЕР_10 в період з 28 грудня 2012 року по 28 грудня 2012 року щодо перерахування коштів на банківський рахунок Продавця (ТОВ "ЕлітАвто") коштів в розмірі 188400 грн., в тому числі ПДВ 31400 грн.(а.с.а.с. 44-47, 50).

Вказаний транспортний засіб було зареєстровано в Мукачівському ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ОСОБА_1, д.з. НОМЕР_11, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за НОМЕР_12 (а.с.а.с. 52, 183).

Придбання позивачем сідельного тягача та напівпричепу не заперечується сторонами.

Відповідно до статті 325 частини 1 ЦК України суб'єктами права приватної власності є юридичні та фізичні особи.

Відповідно до пункту 6 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

В період з 06 березня 2013 року по 07 березня 2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року, яке виникло в результаті декларування від'ємного значення за листопад 2012 року.

За результатами вказаної перевірки 14 березня 2013 року був складений відповідний акт за № 1034/1702/НОМЕР_4 (а.с.а.с 19-34). Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення по податку на додану вартість за листопад 2012 року на загальну суму 31052 грн., за грудень 2012 року на загальну суму 22875 грн., а також зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2012 року в сумі 43875 грн.. За змістом акту перевірки, сума податку на додану вартість, сплаченого при придбанні транспортних засобів, вплинула на формування податкового кредиту за листопад та грудень 2012 року, а також на розмір бюджетного відшкодування за грудень 2012 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки 28 березня 2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0002491702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 43875 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10968,75 грн. (а.с. 35).

Крім того, на підставі того ж акту перевірки 28 березня 2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0002531702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 100849 грн. (а.с. 35).

Також в період з 11 квітня 2013 року по 17 квітня 2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень-лютий 2013 року, яке виникло в результаті декларування від'ємного значення за лютий 2012 року-січень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки 18 квітня 2013 року був складений відповідний акт за № 1436/1702/НОМЕР_4 (а.с.а.с 100-133). Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2013 року на суму 31400 гривень у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за грудень 2012 року сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні сідельного тягача.

На підставі вищевказаного акту перевірки 20 травня 2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0005931702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року на загальну суму 31400 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15700 грн. (а.с. 134).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.139 ПК України термін "особа" для цілей розділу V Кодексу, зокрема, вживається в такому значенні: фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України.

Позивач у даному випадку є фізичною особою, яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ (а.с. 49) у розумінні статей 14 та 180 ПК України, зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ, тому на нього повною мірою поширюються правові норми, які визначають порядок обчисленні і сплати ПДВ.

Відповідно до статті 185 пункту 185.1 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі

імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

Відповідно до статті 200 пункту 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із статтею 198 пунктом 198.1.підпунктом "а" ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до статті 198 пункту 198.2 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Отже, позивач у встановленому законом порядку при придбанні транспортних засобів з метою їх використання у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства отримав право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас норми податкового законодавства України не обмежують право платника податку на податковий кредит залежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах за договорами на придбання товарів (робіт, послуг), в т.ч. і транспортних засобів та визначають одинакові права та обов'язки як для юридичних, так і для фізичних осіб, платників податку (в тому числі і фізичних осіб-підприємців).

Отже, придбання транспортних засобів фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем не впливає на формування податкового кредиту за рахунок сум податку сплаченого в ціні придбаних транспортних засобів, якщо придбані транспортні засоби використовуються в господарській діяльності цих осіб.

Під час судового розгляду було також встановлено, що придбаний позивачем сідельний тягач та напівпричіп використовується ним у господарській діяльності (а.с.а.с. 183-214).

Відповідно до пункту 14.1.18. пункту 14.1. ст.14. Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування в порядку та за критеріям, визначеним у розділі V цього Кодексу.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивач, як фізична особа-підприємець, не має права на формування податкового кредиту за рахунок сум податку сплаченого в ціні придбаних транспортних засобів, що використовуються в його господарській діяльності, є неправильними, не ґрунтуються на нормах діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідних актах порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Мукачівської ОДПІ.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору, то в її задоволенні слід відмовити оскільки відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В даному випадку судові витрати слід присудити з Державного бюджету України, а не з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 31052 грн. та за грудень 2012 року на суму 22875 грн. податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року за № 0002531702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 100849 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року за № 0002491702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 43875 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби від 20 травня 2013 року за № 0005931702, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року на загальну суму 31400 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 15700 грн..

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі: 1558,71 грн., що сплачені: 11 червня 2013 року відповідно до платіжного доручення за № 543 через філію Закарпатського регіонального управління ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" (978,02 грн.); 26 червня 2013 року відповідно до квитанції № k5/Q/7 через ПАТ Комерційний банк "Надра" (109,69 грн.); 27 червня 2013 року відповідно до платіжного доручення за № 626 через філію Закарпатського регіонального управління ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" (471 грн.).

У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко