Ухвала суду № 33709819, 06.08.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 114/3268/2012Суддя у І-й інстанції: Балема Т.Г.Провадження №11-кп/191/12/13 Суддя-доповідач: Белоусов Е. Ф.

06 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - Гриценка Ю.Ф.,

суддів - Белоусова Е.Ф.,

- Іванченка О.Ю.,

при секретарі - Хоружій О.А.,

за участю прокурора - Лесіна С.Л.,

обвинувачених - ОСОБА_3,

- ОСОБА_4,

- ОСОБА_5,

захисника - ОСОБА_6,

- ОСОБА_7,

- ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії АР Крим, матеріали кримінального провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_4, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора на вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Андижан Узбекистану, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Чірчік Узбекистану, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Достлук Керкинського району Чарджоуйської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5,

визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України і призначено йому покарання:

за ч. 2 ст. 199 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України і призначено йому покарання:

за ч. 2 ст. 199 КК України у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України і призначено йому покарання:

за ч. 2 ст. 199 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено з випробуванням, та встановлено йому іспитовий строк на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати за проведення хімічних, техніко-криміналістичних та дактилоскопічних експертиз у сумі 2705,76 грн. в рівних частках.

Речові докази:

- полімерний пакет з наркотичним засобом канабісом (марихуаною) вагою 406,8 г. та пачкою з під сигарет «Мальборо» - знищено;

- мобільні телефони: «Samsung GT-C 3230» ІМЕІ: НОМЕР_2, «Samsung GT-Е 1080 І» ІМЕІ: НОМЕР_3, з сим-картами, конфісковано у дохід держави;

- мобільний телефон «Nokia 12800» ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою - передано за належністю ОСОБА_5;

- два ДВД-диски для лазерних систем зчитування з відеозаписами -зберігаються в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_5 передано за належністю власнику ОСОБА_16

- грошові кошти, вилучені біля автомобіля ОСОБА_5 - банкноти номіналом 100 доларів США - передано на адресу НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим для поміщення до колекції підроблених грошових знаків.

Доля речових доказів вирішена відповідно до закону.

Згідно вироку, 12.10.12 біля 20 години, ОСОБА_3, перебуваючи у м. Сімферополі АР Крим, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на незаконне придбання, зберігання перевезення без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Того ж дня, 12.10.2012 року ОСОБА_4 о 20 годині 00 хвилин за попередньою домовленістю зустрівся на площі Леніна у м. Сімферополі з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, приїхали до с. Нижньогірське АР Крим, де зустрілися з невстановленою досудовим слідством особою, у супроводі якої приїхали у с. Зоркіне Нижньогірського району АР Крим, де близько о 02 години, 13.10.2012 року придбали у ОСОБА_9 наркотичну речовину - канабіс (марихуану), у полімерному пакеті чорного кольору. Після чого перевезли придбану наркотичну речовину до смт. Нижньогірське де невстановлена досудовим слідством особа, взявши частину придбаного наркотичного засобу, залишила салон вищевказаного автомобіля. Решту придбаної наркотичної речовини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 продовжили зберігати у салоні автомобіля біля переднього пасажирського сидіння, на якому сидів ОСОБА_4 13.10.2012 року о 03 годині, біля с. Желябівка Нижньогірського району автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 був зупинений співробітниками міліції, які у встановленому законом порядку у присутності двох понятих, провели огляд зупиненого автомобіля, під час якого біля автомобіля, збоку переднього пасажирського місця, на якому сидів ОСОБА_4 був знайдений та вилучений полімерний пакет чорного кольору з наркотичним засобом, який згідно висновку експерта №1/1971 від 15.10.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), вагою 407,3 г. ( у перерахунку на суху речовину).

Крім того, ОСОБА_3, 12.10.2012 року, перебуваючи у м. Сімферополі АР Крим, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з метою збуту підробленої іноземної валюти шляхом використання її у подальшому для незаконного придбання наркотичного засобу. Так, діючи спільно та злагоджено між собою, за розподілом ролей - ОСОБА_4 у невстановленої досудовим слідством особи 12.10.2012 року, близько 17 години біля площі Советської у м. Сімферополі придбав 46 підроблених банкнот номіналом по 100 доларів США, які тримав при собі з метою подальшого використання.

Того ж дня, 12.10.2012 року, ОСОБА_4 о 20 годині 00 хвилин за попередньою домовленістю зустрівся на площі Леніна у м. Сімферополі з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 і, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на незаконний збут підробленої іноземної валюти, на автомобілі ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, перевезли вищевказані підроблені гроші у с. Нижньогірський АР Крим, де зустрілися з невстановленою досудовим слідством особою, у супроводі якої приїхали у с. Зоркіне Нижньогірського району АР Крим, де близько 02 годині, 13.10.2012 року збули ОСОБА_9 частину підроблених грошей у сумі 2000 доларів США двадцятьма банкнотами, номіналом 100 доларів СЩА кожна, у якості оплати за придбаний наркотичний засіб. Решту підроблених грошей - 26 банкнот, номіналом 100 доларів США кожна, у загальній сумі 2600 доларів США, ОСОБА_4 продовжував зберігати при собі. 13.10.2012 року, о 03 годині, біля с. Желябівка Нижньогірського району автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, був зупинений співробітниками міліції, які у встановленому законом порядку, у присутності двох понятих, яким були роз'яснені їхні права та обов'язки, провели огляд зупиненого автомобіля, під час якого біля автомобіля, збоку переднього пасажирського місця, на якому сидів ОСОБА_4, був знайдений та вилучений полімерний пакет чорного кольору з речовиною рослинного походження, яка, згідно висновку експерта №1/1971 від 15.10.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), вагою 407,3 г. (у перерахунку на суху речовину) та пачкою з-під сигарет «Мальборо», в якої знаходилося 26 підроблених банкнот, номіналом 100 доларів кожна, у загальній сумі 2600 доларів США. Згідно висновку технічної експертизи документів №594 від 17.10.2012 року, банкноти номіналом 100 доларів США: АС42176397Н, АА48259705В, ВВ02169876В, AG07531249D, AF93650219H, АА48259709В, BB06308142D, AD68039648G, BB06308145D, АС42176394Н, AL52745865C, АС30296839В, AL52745869C, AG07531245D, ВВ02169874В, ВВ02169878В, AL57214399B, АС42176393Н, AL52745866C, ВВ77859020В, AD68039649G, BB06308144D, АА48259708В, ВВ77859022В, AD82406387B, АА10467254А серії 1996,1999 років, не відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу на території США, в банкнотах номіналом 100 доларів США серії 1996, 1999 років зображення нанесені способом плаского друку. 13.10.2012 року о 10 год. 20 хв. За місцем мешкання ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_6 працівниками міліції у передбаченому законом порядку, у присутності двох понятих був проведений огляд, під час якого в однієї з кімнат, із кишені чоловічої куртки були вилучені 20 підроблених банкнот номіналом 100 доларів США кожна, у загальній сумі 2000 доларів США. Згідно висновку технічної експертизи документів №593 від 16.10.2012 року: банкноти номіналом 100 доларів США: BB06308147D, AG07531243D, АС30296835В, АА48259705В, AL57214395B, AL57214395B, АА10467255А, АА48259704В, АС30296836В, АА48259707В, АА10467259А, АС30296837В, АС42176399Н, АС42176397Н, AL52745865C, АС30296838В, АС42176395Н, АС42176393Н, AL57214396B, AG31207520В, серії 1996, 1999 років, не відповідають аналогічним банкнотам, які заходяться в офіційному обігу на території США, в банкнотах номіналом 100 доларів США серії 1996,1999 років зображення нанесені способом плаского друку. Згідно висновку експерта №594 від 17.10.2012 року банкноти, вилучені в домоволодінні ОСОБА_9 і банкноти вилучені близько автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 ідентичні за способом нанесення зображень, імітації елементів захисту та деяким друкованим формам, використовуваним при виробництві банкнот.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_4, просить вирок скасувати та постановити новий вирок, в якому визнати пом'якшуючі обставини та відповідно до ст. 75 КК України призначити покарання з випробувальним строком.

Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, факт того, що судимість в силу ст.ст. 89 КК України є погашеною. Також, в своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що судом першої інстанції не повністю враховані пом'якшуючі обставини, а саме: щире каяття, на утриманні знаходиться тяжко хвора мати, брат інвалід другої групи, вагітна ОСОБА_11 та спільний малолітній син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_12, постійний заробіток та суспільна зайнятість на посаді виконробу в компанії «Моноліт Спец Строй» де він працює неофіційно, отримання вищої будівельної освіти в будівельній академії «НАПЕКС», позитивна характеристика. Також в своїх вимогах зазначає, що судом не враховано факт того, що фактично був обмін фальшивих грошей на наркотичну речовину, тобто соціальної небезпеки в цих діях не було.

В апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання. Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Доповнити вирок рішенням про повернення батьку обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_13 речових доказів у виді грошових коштів в сумі 50000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, факт того, що судимість ОСОБА_3 є погашеною в силу ст.ст. 89 КК України. Також, захисник в своїй апеляції зазначає, що судом першої інстанції не повністю враховано пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини в повному обсязі, щире каяття, позитивна характеристика, що він одружений, та має на утриманні малолітню дитину, в наркологічному диспансері та в психіатричній лікарні на обліку не перебуває. Крім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 374 КПК України суд першої інстанції не вирішив питання про всі речові докази, які долучені до матеріалів кримінального провадження. А саме при проведенні обшуку в будинку батька ОСОБА_3- ОСОБА_13 працівниками міліції вилучено 50000 грн., що належать батьку, а не обвинуваченому.

Прокурор в своїй апеляції просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 199 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто.

В своїх вимогах прокурор стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирок не оскаржує. Кваліфікацію дії обвинуваченого ОСОБА_5, та доведеність вини у вчиненні злочину не оспорює, однак не згоден з призначеним покаранням, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Судом першої інстанції безпідставно, на його думку, призначено покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з застосуванням ст. 75 КК України, оскільки він вчинив два злочини, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, другий - до злочинів середньої тяжкості. Також судом не враховано, що обвинувачений на досудовому розслідувані та судовому слідстві вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України не визнав. Під час розгляду кримінального провадження судом не було встановлено жодної пом'якшуючої покарання ОСОБА_5 обставини. Він не висловив щирого каяття у вчиненому, за місцем мешкання характеризується посередньо.

На апеляцію прокурора захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 подані заперечення, в яких просить вирок суду залишити без змін.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 визнав вину в скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, щиро розкаявся в скоєному, приймав пасивну участь в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, вагітна дружина.

Заслухавши суддю - доповідача, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8, захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7, які підтримали свої апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію та вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 підлягають залишенню без задоволення, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню, а апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини злочину, доведеність вини та правильність кваліфікації судом за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України, злочинних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в апеляції обвинуваченого ОСОБА_4, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 та в апеляції прокурора не оскаржуються.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 309 КК України при обставинах, зазначених у вироку, є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і виклав у вироку.

Однак, при призначенні покарання кожному обвинуваченому, суд застосував не однаковий, вибірковий підхід до визнання одних і тих же обставин пом'якшуючими покарання. Так, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд врахував, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та його співмешканка вагітна, має на утриманні двох малолітніх дітей, але ж призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, той же суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_3 одружений, та має на утриманні малолітню дитину, а у ОСОБА_4 на утриманні знаходиться тяжко хвора мати, брат інвалід другої групи, вагітна співмешканка ОСОБА_11 з малолітнім сином. Більш того, суд у вироку вказав, що ОСОБА_3 у судових дебатах повністю визнав вину за пред'явленим обвинуваченням, але при цьому відмовився визнати це як обставину, що пом'якшує покарання. Така позиція суду 1-ої інстанції, на думку колегії суперечить загальним засадам кримінального провадження у частини рівності перед законом і судом, передбачених п.3 ч.1 ст. 7, ч.1 ст. 10 КПК України.

Колегія суддів вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що призначена судом міра покарання є надто суворою, заслуговують уваги з наступних підстав.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, але не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується посередньо, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про не можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначив останньому покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Однак, при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_4 визнав вину у скоєнні обох інкримінованих йому правопорушень в повному обсязі, що свідчіть про його щире каяття, а тому, враховуючі відсутність шкідливих наслідків від протиправних дій ОСОБА_4, та знаходження на його утриманні тяжко хворої матері, брата - інваліда другої групи, вагітної співмешканки ОСОБА_11 з малолітнім сином, колегія судів вважає за можливе призначити йому мінімальне покарання за статтею 199 ч.2 КК України.

Також колегія суддів вважає, що доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3 призначена сувора міра покарання, є теж обґрунтованими з вищевказаних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується посередньо, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку про не можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначив останньому покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Однак суд 1-ої інстанції не обґрунтовано, на думку колегії, не прийняв до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про щире каяття, оскільки в ході судового розгляду ОСОБА_3 вину у скоєнні злочинів визнав повністю, а те що в ході досудового розслідування неодноразово змінював свої показання, не повинно вплинути на рішення суду при визначенні ним покарання за скоєння злочину, відповідно ч. 3 ст. 370 КПК України.

Враховуючі щире каяття, відсутність шкідливих наслідків від протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_3 одружений, та має на утриманні малолітню дитину, його роль у скоєнні даного злочину, колегія судів вважає за можливе призначити йому покарання за статтею 199 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про те, що судом не вирішено питання щодо всіх речових доказів, які долучено до матеріалів кримінального провадження, а саме вилучених 50000 грн. при проведенні обшуку в будинку батька обвинуваченого ОСОБА_3- ОСОБА_13, є безпідставними.

Судом першої інстанції розглянуто клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 стосовно долі зазначених речових доказів. Встановлено, що зазначені грошові кошти було визнано речовими доказами в іншому кримінальному провадженні №12012024050635, тому суд на законних підставах не мав можливості вирішити зазначене питання. Більш того, виключення майна з під арешту здійснюється за позовною заявою власника, в порядку цивільного судочинства.

Стосовно покарання, яке застосовано судом до обвинуваченого ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що враховуючи той факт, що останній перебуває у фактичних шлюбних відносинах та його співмешканка вагітна, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, з урахуванням положень ч. 4 ст. 68 КК України та пасивної участі обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, судом першої інстанції обґрунтовано застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України, та остаточно призначено покарання без ізоляції від суспільства.

Порушень кримінально - процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу, дати правильну юридичну оцінку діям засуджених, та були б підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, колегією суддів не встановлено

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 418-419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції обвинуваченого ОСОБА_4, та захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково, а апеляцію прокурора - залишити без задоволення.

Вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року відносно ОСОБА_3, та ОСОБА_4 у частині призначеного покарання - змінити та призначити покарання:

- ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 199 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 199 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

В іншій частині вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної силі з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Гриценко Ю.Ф. Белоусов Е.Ф. Іванченко О.Ю.