Ухвала суду № 33708230, 26.09.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

26 вересня 2013 року Справа № 901/2328/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Котлярової О.Л.,

Проценко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 03 вересня 2013 року у справі №901/2328/13

за заявою боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі статей 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-IV (далі - Закон), у зв'язку з нездатністю задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.07.2013р. заява про порушення справи про банкрутство прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2013 року у справі №901/2328/13 (суддя Шкуро В. М.) порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, терміни виконання яких настали до дня введення мораторію згідно вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: - заборонено стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- заборонено виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Судове засідання, на якому буде винесено постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство призначено на 16.09.2013р. на 14:30.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та винести нову ухвалу якою відмовити у порушені провадження у справі про банкрутство за заявою боржника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Також, ПАТ "Марфін Банк" просить поновити строк на подання апеляційної скарги, пропуск якого остання мотивує несвоєчасним отриманням копії оскаржуваної ухвали, а саме тільки 05.09.2013р., що в свою чергу унеможливило звернення із апеляційною скаргою в установлені строки.

Суд, розглянувши вищевказану заяву, дійшов наступного висновку.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 53 даного Кодексу за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 03 вересня 2013 року господарським судом АР Крим було винесено оскаржувану ухвалу (а. с. 51).

Отже, встановлений строк на подання апеляційної скарги з урахуванням правил статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України закінчується 09 вересня 2013 року.

ПАТ "Марфін Банк" звернувся із апеляційною скаргою 10 вересня 2013 року, що підтверджується штампом відділення пошти на конверті в якому скарга надійшла до суду, тобто з порушенням встановленого строку.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили такий пропуск. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.

Як вже вказувалося вище, заявник апеляційної скарги обґрунтовує причини пропуску процесуального строку тим, що копія оспорюваної ухвали була отримана ним тільки 05.09.2013р., що підтверджується відповідною відміткою уповноваженого представника ПАТ "Марфін Банк" на оскаржуваній ухвалі, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 55, зворотний бік).

Слід зазначити, що необхідною умовою здійснення стороною права на апеляційне оскарження є її обізнаність зі змістом судового рішення, що дає можливість їй викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 94 вказаного Кодексу.

Враховуючи, що копія оскаржуваного судового акту була отримана апелянтом не своєчасно, в зв'язку з чим скаржнику був обмежений п'ятиденний строк для підготовки апеляційної скарги, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на звернення заявника із апеляційною скаргою та достатніми підстави для відновлення процесуального строку. Більш того, колегія суддів приймає до уваги те, що пропуск процесуального строку на оскарження даної ухвали є незначним, адже складає тільки 1 календарний день.

Беручи до уваги викладене, перевіривши апеляційну скаргу ПАТ "Марфін Банк", встановивши, що вона відповідає вимогам статті 94 Господарського процесуального кодексу України та відсутні перешкоди для її прийняття, судова колегія вважає можливим прийняти її до свого провадження.

Керуючись статтями 46, 53, 64, 65, 86, 93, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Поновити Публічному акціонерному товариству "Марфін Банк" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2013 року у справі №901/2328/13.

2. Прийняти апеляційну Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначити справу до розгляду на 03 жовтня 2013 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 21.

3. ПАТ "Марфін Банк" - надати суду письмові пояснення відносно процесуального статусу ПАТ "Марфін Банк" у даній справі.

4. Боржнику - надати суду відзив на скаргу, явка до суду.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.Л. Котлярова

О.І. Проценко