Ухвала суду № 33707036, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а-1077/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «МАКСІМ» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року по справі за позовом приватного підприємства «МАКСІМ» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2012 року приватне підприємство «МАКСІМ» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області) про визнання недійсним податкового повідомленні-рішення від 08.12.2011 року №0000392301.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року у задоволенні позову приватному підприємству «МАКСІМ» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 07.08.2012 року приватне підприємство «МАКСІМ» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного рішення, у зв'язку з чим в апеляційні скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги приватного підприємства «МАКСІМ» в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.10.2011 року по 11.11.2011 року державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «МАКСІМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.11.2011 року №495/23/21301697, на підставі якого державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000392301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 811 грн.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що товариством занижено скоригований валовий дохід за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року всього на суму 701 грн. Вказане порушення допущено у зв'язку з невірним відображенням розміру доходу від продажу товарів у ІІІ кварталі 2010 року та І кварталі 2011 року на суму 3614 грн. та не виключенням з балансової вартості товарних запасів на початок звітного періоду вартості товарно-матеріальних цінностей, які не приймали участь у виробництві та були безкоштовно передані Скадовській гімназії згідно накладної на суму 232 грн. Однак, у зв'язку з самостійним виправленням заниження розміру доходу за ІІІ квартал 2010 року, невірно відображений розмір доходу від продажу товарів склав 469 грн.

В ході перевірки повноти визначення позивачем скоригованих валових витрат за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року податковим органом було встановлено, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.2.1 та пп. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було включено до складу валових витрат суму виробничих витрат у розмірі 6800 грн., пов'язаних з самостійним виготовленням основних фондів, які повинні збільшувати вартість основного фонду, що виготовляється, та в подальшому, після вводу в експлуатацію, підлягають амортизації у складі балансової вартості збудованого об'єкту.

Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.2.1 та пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «МАКСІМ» віднесло до складу валових витрат витрати в сумі 2019,6 грн. на придбання програмного комплексу «Нова бухгалтерія», який підпадає під визначення терміну «основні фонди» та підлягає амортизації.

Ще одним порушенням, встановленим податковим органом в ході проведення перевірки є віднесення позивачем до складу валових витрат витрати в сумі 1480,17 грн., не пов'язаних з веденням господарської діяльності, а саме, витрати на передплату друкованих видань розважального характеру, віднесені до складу валових на підставі лише платіжного доручення від 07.10.10 №2024.

Згідно акту перевірки, ПП «МАКСІМ», на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включило до складу валових витрат витрати на загальну суму 124327 грн. (в т. ч. за 2010 рік - 16220 грн., за 1 кв. 2011 р. - 108107 грн.), не підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Податковим органом зазначено, що в ході проведення перевірки було встановлено розбіжність між задекларованими підприємством показниками (значення рядка 04.1 Декларації) та даними перевірки. При цьому, до перевірки позивачем не надано розшифровку структури показників рядка 04.1, оскільки податковий облік валових витрат на підприємці не вівся, у зв'язку з чим не можливо визначити, які саме первинні документи не надано та/або відсутні.

Таким чином, в результаті допущених позивачем порушень податкового законодавства, ДПІ встановлено заниження податку на прибуток на суму 53817 грн.

Згідно пояснювальної записки позивача, адресованої Херсонському окружному адміністративному суду, ПП «МАКСІМ» частково погоджується з встановленими в ході проведення перевірки порушеннями та із визначеним податковим зобов'язанням з податку на прибуток та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32 980,57 грн. (податковим зобов'язанням з податку на прибуток на суму 25 915,25 грн. та на суму 71,32 грн., а також штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6994 грн.).

В свою чергу позивач заперечує проти твердження податкового органу щодо завищення підприємством валових витрат у І кварталі 2011 року на суму 108107 грн., та відповідно, завищення валового доходу на суму 27026,75 грн. у зв'язку з включенням до складу валових витрат, які не підтверджені первинними документами. Позивач зазначає, що всі витрати підприємства підтверджені видатковими накладними від постачальників товару.

Також позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо завищення підприємством валових витрат у зв'язку з придбанням програмного комплексу «Нова бухгалтерія», зважаючи на те, що ПП «Максім» не було придбано нову програму, а придбано послугу у ПП «АС» по адаптації комплексу програм «Нова бухгалтерія», які були вже установлені на підприємстві. Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що витрати по вказаній господарській операції правомірно віднесені підприємством до складу загальногосподарських витрат.

ПП «МАКСІМ» також частково не погоджується з встановленим ДПІ у Скадовському районі Херсонської області завищенням валових витрат на суму 1480 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат на придбання друкованих видань. Так, підприємство посилається на те, що витрати у розмірі 1194,88 грн. були сплачені за друковані видання, які використовуються у господарській діяльності, що стосується іншої частини витрат - позивач не заперечує щодо неправомірності віднесення їх до складу валових витрат, оскільки це витрати на підписку періодичних видань розважального характеру.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ПП «МАКСІМ», зважаючи на наступне:

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як зазначено вище, в ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено включення ПП «МАКСІМ», в порушення вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», до складу валових витрат виробничих витрат у розмірі 6800 грн., пов'язаних з самостійним виготовленням основних фондів, а також витрат на придбання програмного комплексу «Нова бухгалтерія».

В свою чергу, згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно пп. 8.1.2 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» витрати на проведення усіх видів ремонтів, реконструкцій, модернізацій і інших видів поліпшень основних фондів підлягають амортизації і до складу валових витрат звітного періоду не відносяться. П.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону встановлено, що у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Податковим органом вірно встановлено, що витрати ПП «МАКСІМ», перераховані Херсонському БТІ за виготовлення документів на будівництво аптеки, за витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за виготовлення документів по дотриманню технічних умов будівництва; витрати, перераховані підприємством Державній архітектурно-будівельній інспекції за видачу сертифіката відповідності; витрати, перераховані Скадовському РЕМ за приєднання збудованої аптеки до лінії електромережі, а також витрати, перераховані ФОП ОСОБА_2 згідно договору № 12/45 від 14.12.2010 року за вимірювання та випробування електронного обладнання будівництва, в загальній сумі 6800 грн. пов'язані із самостійним виготовленням основних фондів, а тому не можуть включатись до складу валових витрат, оскільки вказані витрати повинні збільшувати вартість основного фонду, що виготовляється, та в подальшому, після вводу в експлуатацію, підлягають амортизації в складі балансової вартості збудованого об'єкту

Що стосується включення ПП «МАКСІМ» до складу валових витрат на адаптацію комплексу програм «Нова Бухгалтерія», слід зазначити наступне:

Згідно договору № 2010 /0104 на комплексне обслуговування підприємства, організації від 04 січня 2010 року та акту виконаних робіт позивач придбав у приватного підприємства "АС" послуги з обслуговування програмного забезпечення, а саме, з адаптації комплексу програм "Нова Бухгалтерія" до версії "Платинова". Вартість придбаних послуг склала 2019 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» комп'ютерна програма відноситься до складу 4 групи основних фондів (група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до п. 8 П(С) БУ 7 первинна вартість об'єкту основних засобів, зокрема, складається з витрат, здійснених для доведення такого об'єкту до стану, придатного до експлуатації.

Таким чином, адаптація програм «Нова Бухгалтерія» до версії «Платинова» враховується у складі об'єкту основних засобів.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що надані позивачеві приватним підприємством «АС» послуги збільшують вартість основних фондів 4 групи та амортизуються згідно з положеннями пункту 8.3 ст. 8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», а тому позивачем неправомірно було включено витрати у сумі 2019,60 грн., сплачені приватному підприємству «АС», до складу валових.

Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковим органом в ході проведення перевірки було встановлено, що ПП «МАКСІМ» неправомірно включило до складу валових витрат витрати на загальну суму 124327 грн., не підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Так, податковий орган зазначив, що на підставі наданих позивачем для перевірки документів, а саме: Головної книги, журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей, аналізів рахунків та первинних бухгалтерських документів було встановлено розбіжність між задекларованими підприємством показниками (значення рядка 04.1 Декларації) та даними перевірки.

Вказані розбіжності були виявлені за такі податкові періоди - за ІІІ квартал 2010 року - на суму 1080 грн., за 2010 рік - 16220 грн., за І квартал 2011 року - 108107 грн.

При цьому, у зв'язку з відсутністю розшифровки структури показників рядка 04.1 - витрати на придбання товарів не можливо встановити, які саме первинні документи не надано та/або відсутні.

Державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області при проведенні перевірки були враховані всі здійснені в рамках податкового законодавства витрати. При цьому, розбіжності було виявлено у задекларованих позивачем витратах, крім валових витрат на оплату праці (рах. 661) та валових витрат по сумах страхових зборів (рах. 651, 652, 653, 654).

Твердження позивача про те, що при проведенні перевірки перевіряючі не прийняли частину первинних документів, пов'язаних з витратами на придбання товарів, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно акту перевірки, при її проведенні були використані всі первинні бухгалтерські документи в повному обсязі, що підтверджується відповідним записом в акті, завіреним директором ПП ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 Крім того, в додатку до акту перевірки № 4 наведений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП «МАКСІМ» і цей додаток також підписано керівником підприємства та головним бухгалтером без зауважень.

Слід зазначити, що положення чинного податкового законодавства дають право платнику податку у разі не згоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подавати відповідні заперечення, а також у разі якщо посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, надіслати поштою або надати безпосередньо до органу державної податкової служби, який призначив проведення перевірки, копії таких документів.

В даному випадку приватне підприємство «МАКСІМ» не скористалось наданим йому правом та не здійснило жодних перелічених вище дій. Крім того, в ході судового розгляду справи підприємство також не надало документів, які б підтверджували сформовані підприємством валові витрати та не були враховані державною податковою інспекцією при проведенні перевірки.

Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає, що висновки державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області щодо завищення позивачем валових витрат у ІІІ кварталі 2010 року, за 2010 рік, та у І кварталі 2011 року ґрунтуються на досліджених в ході проведення перевірки документах та є обґрунтованими.

В свою чергу, відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, зокрема; фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем в підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми витрат на оплату друкованих видань в розмірі 1480,17 грн. було надано лише платіжне доручення від 07.10.2010 року. При цьому, згідно пояснень головного бухгалтера наданого перевіряючим з цього приводу, це сума витрат на підписку розважального характеру, у звязку з чим вона і не підтверджена іншими, крім платіжного доручення, первинними документами. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначення в акту перевірки, що витрати в сумі 1480,17 грн. не були пов'язані з господарською діяльністю, є правомірним.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000392301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 811 грн. було прийнято державною податковою інспекцією у Скадовському районі Херсонської області обґрунтовано та правомірно, а тому скасуванню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "МАКСІМ" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В.Бойко

Суддя: Т.М.Танасогло

Суддя: О.В.Яковлєв