ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2013 р. Справа № 27249/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Костіва М.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-823/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно - Українська будівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно - Українська будівельна компанія» звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002372321/Р від 30.10.09 р. та податкове повідомлення-рішення № 0002372321/1 від 12.01.10р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим що, відповідач прийшов до безпідставного висновку про порушенням позивачем вимог податкового законодавства, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не міститься вимоги про те, що податкова накладна повинна бути отримана в тому ж звітному періоді, в якому виникли податкові зобов'язання у продавця.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 р. позов задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0002372321/Р від 30.10.09 р. та № 0002372321/1 від 12.01.10р.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема зазначає, що податкова накладена має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні поповни вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №2659/23-416/31805050 від 20.10.2009р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Західно-Українська будівельна компанія» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень-серпень 2009 року, якою встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 22352, 32 грн., в т.ч. за липень 2009 року в сумі 21833, 35 грн., та за серпень 2009 року на суму 518,97 грн., та відповідно занижено податкове зобов'язання, яке підлягає сплаті до держбюджету на загальну суму 22352,32 грн. За результатами перевірки відповідачем винесено оскаржені позивачем податкові повідомлення - рішення.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить вимоги про те, що податкова накладна повинна бути отримана в тому ж звітному періоді, в якому виникли податкові зобов'язання у продавця.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає її вірними з огляду на наступне.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації за липень 2009 року враховано податкові накладні з минулий період ( травень, червень 2009 року ), на загальну суму 22352, 32 грн. та податкового кредиту податкової декларації за серпень 2009 року враховано податкові накладні з минулий період ( липень 2009 року ), на загальну суму 518,97 грн. Відповідач вважає, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. Платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари ( послуги ) та отримав їх, має право додати до податкової Декларації за звітний привод заяву - скаргу на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку після настання дати виникнення права на податковий кредит. Законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх права на отримання податкового кредиту ( в т.ч. і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Підприємством разом із Деклараціями за липень, серпень 2009 року заяви із скаргою на вищевказаних постачальників не подано.
Такі доводи відповідача є помилковими, оскільки відповідно до п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, (робіт,послуг).
Згідно вищенаведеного правила першої події право на податковий кредит виникло у позивача в момент отримання податкових накладних від постачальників. Дати отриманих податкових накладних підтверджуються записами в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних , який ведеться підприємством згідно п. 7.2.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Усі податкові накладні, суми ПДВ за якими були включені до податкового кредиту за липень , серпень 2009 року отримані підприємством саме в липні-серпні 2009 року, що підтверджується матеріалами справи.
Що стосується доводів апелянта про те, що позивачем не подавались заяви - скарги на постачальником, то подання скарги не постачальника не є обов'язком покупця.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у адміністративній справі № 2а-823/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
М.В. Костів
Судове рішення № 33707031, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-823/10/1370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: