Постанова № 33706562, 17.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. Справа №805/12543/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-50

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Інколаб Сервізес» Україна

до відповідача: Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0011211706 від 13.08.2013 року про сплату штрафних санкцій на суму 1020 грн. з податку на доходи найманих працівників

за участю

представників сторін:

від позивача:

від відповідача: Соколова Л.Д. - за довір.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Інколаб Сервізес» Україна, звернувся до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0011211706 від 13.08.2013 року про сплату штрафних санкцій на суму 1020 грн. з податку на доходи найманих працівників.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкове повідомлення рішення № 0011211706 від 13.08.2013 року, яке прийнято Податковим органом в зв'язку з порушенням позивачем п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме подання з недостовірними відомостями податкової звітності за формою № 1ДФ, є протиправним, оскільки СП «Інколаб Сервізес» Україна самостійно виявило помилку в податковій звітності та скористались наданим правом щодо подачі уточнюючого розрахунку до проведення перевірки податковим органом.

Також позивач зазначає, що виявлена помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання, і як наслідок державний бюджет збитків не зазнав, в зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування Податковим органом штрафних санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши письмові заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд ВСТАНОВИВ

Спільне підприємство «Інколаб Сервізес» Україна зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 24161721 та перебуває на обліку в Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів Донецької області.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що встановлено п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Положення п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України визначають, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

06.08.2013 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку звітності за формою № 1ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 1 квартал 2012 року, за результатами якої складено Акт № 264/17-06/24161721, який вручено уповноваженій особі позивача, що підтверджується відповідною відміткою Акті.

Актом перевірки встановлено порушення вимог п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України в частині подання з недостовірними відомостями податкової звітності за формою № 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 1 квартал 2012 року.

13.08.2013 року на підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011211706 про сплату грошового зобов'язання в сумі 1020 грн. за порушення п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Щодо порушень вказаних у Акті перевірки № 264/17-06/24161721 від 06.08.2013 року судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді, що передбачає п. 49.2 ст. 49 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 20.04.2012 року за реєстраційним номером 9020976089 позивачем надана основана звітність за формою 1-ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2012 року.

За результатами самостійно виявлених помилок платником податків був наданий уточнюючий розрахунок за 1 квартал 2012 року, який подано 29.07.2013 року реєстраційний № 99087698538.

Даним уточнюючим розрахунком були виправлені дані основної звітності, а саме: виправлено запис по порядковому номеру № 67 в графі 3 (сума виплаченого доходу замість 1440157 грн. вказано 1440 грн.).

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_1) були господарські правовідносини, що підтверджується матеріалами справи.

Плаітжним дорученням № 183 від 02.02.2012 року ТОВ СП «Інколаб Сервізес» Україна було сплачено ФОП ОСОБА_2 (НОМЕР_1) 1440 грн., призначення платежу: «ремонт ИБП по счету № 8 от 01.02.2012 г. без НДС».

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що виявленні порушення призвели до заниження податкового зобов'язання, Державний бюджет зазнав збитків, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України передбачено стягнення штрафу за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями.

Подання відомостей про суми доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків передбачено ст. 51 Податкового кодексу України, а саме податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), а також Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Державної податкової служби України N 1020 від 24.12.2010 р.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, не застосовуються.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Тобто, даними нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

Оскільки судом встановлено та не заперечувалось у судовому засіданні представниками сторін, що позивачем за 1 квартал 2012 року податки сплачені в повному обсязі та уточнюючий розрахунок надано до проведення перевірки, в зв'язку з самостійним виявленням невідповідностей відомостей, суд приходить до висновку, що підстав для нарахування штрафних санкцій в податкового органу були відсутні.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність прийняття Податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0023611741 від 09.11.2012 року, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство «Інколаб Сервізес» Україна до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів Донецької області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0011211706 від 13.08.2013 року про сплату штрафних санкцій на суму 1020 грн. з податку на доходи найманих працівників - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0011211706 від 13.08.2013 року про сплату штрафних санкцій на суму 1020 грн. з податку на доходи найманих працівників.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 вересня 2013 року в присутності представника відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.