Рішення № 33703080, 19.09.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2807/13-ц

Провадження №2/751/670/2013

Рішення

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Лящинська М. В.

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Новозаводська районна у м. Чернігові рада, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, -

Встановив:

26.03.2013 ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до суду, в якому остаточно уточнивши позовні вимоги (а.с.144-146) просять визнати недійсним свідоцтво про право власності від 2007 року на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4; визнати недійним договір купівлі-продажу від 30.04.2013 квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6; визнати недійним договір купівлі-продажу від 10.05.2013 квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_7; визнати за ними право власності по 1/4 частини на квартиру АДРЕСА_1.

Мотивуючи свої вимоги тим, що вони є спадкоємцями померлого ОСОБА_9, який мав право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначають, що ОСОБА_4 05.02.2007 незаконно отримала свідоцтво про право власності на спірну квартиру в цілому. 30.04.2013 ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_6, який в свою чергу 10.05.2013 перепродав квартиру ОСОБА_7 Вважають, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заздалегідь знали про фіктивність укладених правочинів та своїми незаконними діями допомагали ОСОБА_4 заволодіти спірною квартирою.

У судовому засіданні позивачі та представник позивачів позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на подані письмові заперечення (а.с.171-172).

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.152), надіслав письмові заперечення (а.с.166-167), в яких вказує, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 йому не було відомо про наявність спору щодо даної квартири, а правочин було укладено на підставі свідоцтва про право власності на квартиру. Зазначив, що у зв'язку з наявністю виконавчого провадження щодо стягнення з нього заборгованості на користь ОСОБА_10 та накладенням арешту на спірну квартиру, був змушений 08.05.2013 звернутися до державного виконавця з заявою про надання дозволу на реалізацію квартири для повного погашення заборгованості. У зв'язку з чим 10.05.2013 ним було укладено договір купівлі-продажу зі ОСОБА_7 Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, надіслала письмові заперечення на позовну заяву (а.с.158-159), в яких вказує, що 10.05.2013 вона придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_6, одночасно нею були перераховані кошти на депозитний рахунок Новозаводського ВДВС ЧМУЮ в сумі 222200 грн. Зазначає, що вона здійснила реєстрацію свого права власності на спірне майно, а також зареєструвалася у придбаній квартирі. Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову, а справу розглянути без її участі.

Третя особа приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.154), в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі (а.с.124).

Представник третьої особи Новозаводської районної у м. Чернігові ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.151), надіслав заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.156).

Представник третьої особи Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.153), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові заперечення, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.04.2004 вбачається, що за ОСОБА_9 було визнано право власності на 1/2 частину паю квартири АДРЕСА_1, право власності на іншу 1/2 частину паю вищезазначеної квартири було визнано за ОСОБА_4 (а.с.15-18).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.04.2013, спадкова справа після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, була заведена у Першій чернігівській державній нотаріальній конторі (а.с.53) і спадкоємцями за законом після його смерті є позивачі по справі (а.с.7,8), які прийняли в установленому порядку спадщину.

Разом з тим, судом встановлено, що незважаючи на те, що спірна квартира має фактично два розділені особові рахунки (а.с.95), всупереч вимогам рішення виконкому Чернігівської міської ради від 17.07.2006 за №167 щодо відповідності свідоцтв довідкам житлово-будівельних кооперативів (а.с.72), 05.02.2007 Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації було оформлено ОСОБА_4 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САВ № 195709 на всю квартиру АДРЕСА_1 (а.с.97), право власності на яку у повному обсязі 10.02.2007 було зареєстровано також за нею (а.с.96).

Проте, беручи до уваги те, що спірне свідоцтво про право власності за своїм змістом не є правочином, на думку суду, вимога про визнання його недійним є некоректною і його не можна визнавати недійсним за правилами недійсності правочинів, оскільки право не може бути недійсним - воно або є, або ні.

Крім того, судом встановлено, що на підставі вищезгаданого спірного свідоцтва, ОСОБА_4 уклала спірний договір купівлі-продажу зазначеної квартири з ОСОБА_6, посвідчений 30.04.2013 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с.128-129).

В свою чергу ОСОБА_6 уклав спірний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 зі ОСОБА_7, посвідчений 10.05.2013 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с.125-127).

Як вбачається з копії листа Новозаводського ВДВС ЧМУЮ від 08.05.2013 № 1108/7, у ОСОБА_6 була наявна заборгованість перед ОСОБА_10 у сумі 222200,00 грн., виконавча служба не заперечувала проти реалізації належної боржнику квартири АДРЕСА_1 (а.с.168). Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2013, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом № 2/751/678/2013 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 заборгованість у сумі 222200,00 грн., виконавче провадження було закрито (а.с.169).

Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Разом тим, відповідно до ППВСУ від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та частини п»ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, а права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист, на думку суду, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Вищевикладене також узгоджується і з висновками Верховного Суду України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12), відповідно до яких спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України. Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, незалежно від його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України.

Позивачі в своїй заяві керуються ст. 388 ЦК України, проте вимоги про витребування спірного нерухомого майна не заявляють і не вказують правових підстав, визначених саме ст.388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, при цьому останні фактично заявляють вимоги та їх обґрунтовують за правилами недійсності правочинів, вказуючи на їх фіктивність.

За таких обставин та беручи до уваги диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 56-60, 79, 83, 209, 212-215, 218, 292, 360-7 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Г. Деркач