Ухвала суду № 33700971, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7307/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ТОВ «Астіка» в якому просила стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 68 577 709,17 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто на користь Державного бюджету України з ТОВ «Астіка» суму податкового боргу в розмірі 68 506 643,70 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Астіка» зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво від 14.07.1994 №10681200000015204 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, код ЄДРПОУ 21631450.

На день подання податковим органом адміністративного позову у відповідача обліковується заборгованість в сумі 68 505 643 грн., що виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 № 0001102202/0, яким останньому було визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 68 505 643 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2010 № 0001102202/0 на суму 68 505643,70 грн. ТОВ «Астіка» було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2011 по справі № 2а-646/11/2670 було відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2011 залишена без змін.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на день розгляду даної адміністративної справи постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2011 набрала законної сили.

Зазначене рішення є обов'язковим для суду, як в силу положень норм матеріального права, Податкового кодексу України, так і в силу приписів частини першої статті 72 КАС України.

Однак, сума заборгованості на день розгляду спору у суді першої інстанції залишається несплаченою.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно абзацу третього преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються, зокрема, судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Аналогічна норма також зазначена у п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України.

Проте, зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковими зобов'язаннями у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час їх визначення.

Згідно положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пеня є санкцією за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього закону.

Пеня, яка передбачена Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не є податком або збором (обов'язковим платежем), тому обов'язок її сплати резидентом не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Застосування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті здійснюється в спеціальному порядку, встановленому Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно з частиною 5 статті 4 зазначеного Закону, державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню за порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземні валюті на їх валютні рахунки.

Таким чином, на час застосування до відповідача штрафних санкцій рішенням від 25.11.2010 № 0001102202/0, на питання узгодження зазначених зобов'язань не поширювалися норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та обмеження, встановлені преамбулою цього Закону.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо плати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що дана норма матеріального права визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї статті боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Норми вищезазначеного Закону жодним чином не обумовлюють прав на звернення до суду з позовом про стягнення з особи, на яку поширюється дія Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», натомість регулюють питання фактичного стягнення - виконання судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення позовних вимог в межах суми стягнення 68 505 643,70 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астіка» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 16.09.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.