Ухвала суду № 33700964, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8617/12 Головуючий у 1-й інстанції: Маслюк Н.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконним рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова із позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в якому просив визнати незаконними постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. від 15.06.2012 про закінчення виконавчих проваджень № 32548519 та № 32548526; визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. по виконавчих провадженнях № 32548519 та № 32548526 щодо невжиття до боржника - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду, ухваленого на його користь; зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. вжити до боржника - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» по виконавчих провадженнях № 32548519 та № 32548526 для виконання рішення суду, ухваленого на його користь.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 15.06.2012 про закінчення виконавчого провадження № 32548519 та № 32548526 по виконанню виконавчого листа № 2-а-2032/10, виданого 28.07.2011 Новозаводським районним судом м. Чернігова.

В решті позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області перебували виконавчі листи № 2-а-2032/10, видані 28.07.2011 Новозаводським районним судом м. Чернігова, згідно яких зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_5 перерахунок та провести виплату щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_5 перерахунок та провести виплату щорічної разової допомоги за 2010 рік до дня Перемоги відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» з розрахунку трьох мінімальних пенсій за віком. (а.с.25, 29).

Постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 26.04.2012 та від 25.04.2012 відкрито виконавчі провадження по виконанню вищевказаних виконавчих листів та надано боржнику строк самостійного виконання до 03.05.2012 та відповідно до 02.05.2012 (а.с.26, 30).

Згідно постанов про закінчення виконавчих проваджень від 15.06.2012 року, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В., на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», закінчено виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-а-2032/10, мотивуючи тим, що рішення суду боржником виконано частково, проведено перерахунок необхідної виплати; застосувати до боржника штрафні санкції передбачені ст. ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти на рахунках для наданого виду виплат); рішення суду виконати без участі боржника не можливо (а.с.7, 28, 32).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні оскаржуваної постанови старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області не було дотримано вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», а отже вона є незаконною.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 вищевказаного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів у підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення обхідних виконавчих дій державним виконавцем, які передбачені ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про необґрунтованість закінчення виконавчого провадження з підстав п. 11. ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене та те, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на підставу не виплати боргу за судовим рішенням, про що також зазначено в Рішенні Європейського Суду з прав людини (справа «Бурдов проти Росії) від 7 травня 2002 року, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 16.09.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.