Ухвала суду № 33700385, 19.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2013 р. Справа№ 914/2841/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Громадського формування добровільна народна дружина при Залізничному районному відділі Львівського міського управління УМВСУ у Львівській області в особі Кризового центру соціальної реабілітації та адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, скривджених в сім»ї, сиріт, м.Львів

про: стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 52934,56 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю представників:

від позивача : не з»явився;

від відповідача: не з»явився.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго», м.Львів, до відповідача, Громадського формування добровільна народна дружина при Залізничному районному відділі Львівського міського управління УМВСУ у Львівській області в особі Кризового центру соціальної реабілітації та адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, скривджених в сім»ї, сиріт, м.Львів, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 52934,56 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 23.07.2013 року, судове засідання по розгляду справи призначено на 02.08.2013 року; вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду у судовому засіданні висвітлені в ухвалі. Так, зокрема, суд зобов»язував позивача подати Витяг, виданий державним реєстратором, з відомостями, які містить ЄДР про відповідача та про його структурні підрозділи станом на час розгляду справи; надати копію акту про обсяги переданої споживачу електричної енергії у спірному періоді; в письмовій формі підтвердити суму заборгованості за заявленими вимогами станом на час розгляду справи; в підтвердити чинність договору від 01.07.2003 року №66598 про постачання електричної енергії ,адже відповідно до особливих умов в п.9.7 зазначеного договору, термін дії останнього визначається терміном дії договору оренди приміщення; явка повноважного представника в судове засідання з оригіналами документів для огляду визнавалась судом обов»язковою.

Ухвала про порушення провадження скерована судом сторонами на адреси, які зазначені позивачем у позовній заяві і отримана позивачем 26.07.2013 року, що підтверджується повідомленням №79052 0642686 0 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судове засідання 02.08.2013 року позивач явку повноважного представника забезпечив, однак вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав та не надав витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі документів. Відповідач в судове засідання 02.08.2013 року явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою від 23.07.2013 року документів суду не подав, із клопотаннями, заявами до суду не звертався.

Окрім того, станом на 02.08.2013 року суд не володів документами, які б свідчили про отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі, як і не володів доказами повернення зазначеної кореспонденції до суду органом зв»язку без вручення адресату з певних причин .

За таких обставин, ухвалою від 02.08.2013 року розгляд справи відкладено на 19.09.2013 року та повторно зобов»язано позивача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження від 23.07.2013 року в частині витребовуваних судом документів; явка повноважного представника позивача в судове засідання з оригіналами документів для огляду визнавалась судом обов»язковою. Слід зазначити, що в судовому засіданні 02.08.13 року суд довів в письмовій формі (під розписку) представнику позивача про відкладення розгляду справи на 19.09.2013 року на 14 год.30 хв. та про вимоги суду, які позивач зобов»язаний виконати до наступного судового засідання.

02.09.2013 року органом зв»язку повернуто до суду рекомендований лист господарського суду, у якому скеровувалась відповідачу ухвала про порушення провадження у справі на адресу: вул.Строженка, будинок 25, м.Львів, 7 9018 без вручення адресату з відміткою про причини повернення кореспонденції « неповна адреса,за закінченням терміну зберігання». З аналогічних причин повернута до суду без вручення відповідачу і ухвала від 02.08.2013 року про відкладення розгляду справи на 19.09.2013 року.

В судове засідання 19.09.2013 року позивач явку повноважного представника не забезпечив і повторно не подав на виконання ухвал суду витребовуваних документів, у тому числі й Витягу з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача (зокрема, про його місцезнаходження). Із клопотаннями , заявами позивач станом на 19.09.2013 року до суду не звертався. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалами суду документів не подав, а як свідчать документи у справі кореспонденції (ухвал суду від 23.07.2013р. та від 02.08.2013р) відповідач не отримав. Невиконання позивачем вимог ухвал суду від 23.07.2013 року та від 02.08.2013 року і неподання витребовуваних документів (зокрема, Витягу з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача, як і доказів чинності договору про постачання електричної енергії у період, за який нарахована заборгованість, акту про обсяги переданої споживачу електричної енергії у спірний період (як це передбачено умовами договору)), унеможливлює дійти висновку, чи належним чином був повідомлений відповідач про перебування в провадженні господарського суду Львівської області даної справи; про дату , час і місце проведення судових засідань; чи скеровано позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; чи отримував відповідач електричну енергію від позивача у спірному періоді на підставі договору, який вказаний позивачем як підстава заявлених вимог.

Як вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

У випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб»єкта господарювання.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи причини повернення кореспонденції до суду органом зв»язку , у суду відсутні підстави для висновку, що ухвалу про порушення провадження у справі (як і про відкладення розгляду справи) було надіслано відповідачу за належною адресою, а Витягу з ЄДРПОУ з відомостями про місцезнаходження відповідача позивач повторно не подав суду на виконання вимог ухвал по справі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони, окрім процесуальних прав, несуть певні процесуальні обов”язки. Так, відповідно до ч.3 зазначеної статті, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що сторони, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

Обов”язки осіб, які беруть участь у справі, встановлено у відповідних статтях ГПК. Господарський суд покладає виконання певних обов”язків на осіб, які беруть участь у справі, і виконання покладених обов”язків є обов”язковим для таких осіб.

За невиконання обов”язків, як установлених ГПК, так і покладених на сторони господарським судом, господарський суд може застосувати до них заходи процесуальної відповідальності , зокрема, залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з”явився по виклику в засідання господарського суду і його нез”явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, як визначального принципу судового процесу взагалі та господарського зокрема. Змагальність полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов”язку збирання доказів.

Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ст.4 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Місцезнаходження юридичної особи – місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи без довіреності (далі-виконавчий орган), за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв»язок з юридичною особою.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” виписка з Єдиного державного реєстру видається юридичній особі або фізичній особі-підприємцю за їх письмовим запитом протягом двох робочих днів з дати подання цього запиту або на підставі їх письмової заяви про видачі свідоцтва про державну реєстрацію або при його заміні. Державні виконавці використовують бланки виписки з Єдиного державного реєстру встановленого зразка. Виписка з Єдиного державного реєстру є чинною протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі.

Документи про державну реєстрацію, які подаються до господарського суду, повинні відображати статус особи станом на дату подання позовної заяви до суду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з»явився на виклик у засідання господарського суду і його нез»явлення перешкоджає вирішенню спору.

Як вказано у п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду ( стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливе лише за наявності таких умов :

-додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні,- в протоколі такого засідання;

-витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

-позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об»єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювати або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов»язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, залежно від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст.33,ст.34 ГПК України обов”язок доказування тих обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, покладено на позивача. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи викладене , а також відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК, у зв”язку з тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали (в тому числі й оригінали документів копії яких долучив до позовної заяви, для огляду судом), необхідні для вирішення спору, з клопотаннями до суду в порядку ст.38 ГПК не звертався (тобто, не повідомляв суд про причини, які перешкоджають йому отримати витребовувані докази самостійно чи які б підтверджували вжиття ним заходів для отримання документів витребовуваних ухвалами у справі), не забезпечив явки повноважного представника в засідання господарського суду, хоч така судом була визнана обов”язковою і представник позивача під розписку був повідомлений про відкладення розгляду справи на 19.09.2013 року на 14 год.30 хв., суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.81 ГПК України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених пунктами 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а з позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Так, згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка регулює питання повернення судового збору, - сплачена сума судового збору повертається за ухвалою в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

За подання на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви у даній справі позивач платіжним дорученням №10365 (#37024761) від 16 липня 2013 року сплатив в доход державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору. Сплачені кошти в сумі 1720,50 грн. зараховані в дохід держбюджету України, що підтверджується належно оформленим записом банківської установи на звороті платіжного доручення.

Оскільки позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, то судовий збір в сумі 1720,50 грн, сплачений позивачем за подання на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви, підлягає поверненню ПАТ «Львівобленерго» (позивачу ) на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір». .

Керуючись п.5 ч.1, ч.2 ст.81, ст.86 ГПК України, ст.7 Закону України „Про судовий збір”, суд –

УХВАЛИВ:

1.Позов залишити без розгляду.

2.Повернути Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, код ЄДРПОУ 00131587) з держбюджету України судовий збір в сумі 1720,50 грн., доказом сплати якого є платіжне доручення №№10365 (#37024761) від 16 липня 2013 року, оскільки позовна заява від 19.06.2013 року №502-1880/2 Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Громадського формування добровільна народна дружина при Залізничному районному відділі Львівського міського управління УМВСУ у Львівській області в особі Кризового центру соціальної реабілітації та адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, скривджених в сім»ї, сиріт, м.Львів, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 52934,56 грн. залишена без розгляду , відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кітаєва С.Б.