ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2013 року Справа № 912/910/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Євстигнеєва О.С., Науменко І.М. (Зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати від 17.09.2013 р.)
при секретарі: Назаренко С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача: Вознюк Є.В., представник, довіреність № 14-361 від 22.03.13 р.,
від відповідача: Малахова Т.Ю., представник, № 03 від: 02.01.11 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м.Олександрія, Кіровоградська область
про стягнення 1 211 062,45 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду області з позовом, в якому просило стягнути з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради на користь позивача 962153,30 грн. основного боргу, 96620,75 грн. пені, 112850,73 грн. штрафу 32377,96 грн. відсотків річних та 7059,71 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №9-БО-2012 про закупівлю природного газу від 26.01.2012 р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 р. у справі № 912/910/13 (суддя Глушков М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 762153,30 грн. основного боргу, 48310,40 грн. пені, 56425,40 грн. штрафу, 7059,71 грн. інфляційних втрат, 32377,96 грн. 3% річних, а також 20221,25 грн. судового збору. В іншій частині в задоволені позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення з комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради суми основного боргу в розмірі 200000,00 грн. припинено.
Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 48 310,35 грн., штрафу у розмірі 56 425,33 грн., прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю природного газу №9-БО-2012.
За умовами цього договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.11.2012 р., позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р. в обсязі 3453 тис.куб.м., для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплати газ на умовах цього договору.
На виконання умов спірного договору, позивач відповідно до актів прийому-передачі природного газу від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р. передав у власність позивача природний газ на загальну суму 13631135,23 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, що і стало причиною спору у даній справі.
Позивач в поданій позовній заяві, просив стягнути з відповідача заборгованість по оплаті основного боргу за спірним договором в сумі 962153,30 грн.
Проте, судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складала 762153,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №379 від 27.05.2013 року, довідкою КП "Теплокомуненерго" та не заперечується позивачем.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 200 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.
З урахуванням приписів ст.714 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, колегія суддів погоджується з господарським судом щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманого природного газу в розмірі 762153,30 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем на підставі ст.625 ЦК України, нараховані 3% річних у розмірі 32377,96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7059,71 грн.
З урахуванням встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 32377,96 грн. - 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 7059,71 грн., згідно розрахунку, зробленому позивачем.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.3. договору у разі порушення покупцем п. 4.1., покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 96620,75 грн. та 112850,73 грн. штрафу, що складає 7% від простроченої понад 30 днів суми заборгованості.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру пені, в обґрунтування якого були надані відповідні документи.
Пунктом 3 частини 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру фінансових санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу господарський суд врахував: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором №9-БО-2012 (виконана чистина становить 94,41%), те, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати наданих останнім послуг теплопостачання населенням, підприємствами, установами та організаціями (зокрема, сума заборгованості споживачів теплової енергії складає 25281081,76 грн., відповідно до довідки КП "Теплокомуненерго"), відсутність компенсації з Державного бюджету різниці в тарифах на теплову енергію, (розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню КП "Теплокомуненерго").
Таким чином, на підставі аналізу поданих доказів, господарський суд дійшов правомірного висновку про необхідність зменьшення суми пені до 48310,40 грн. та суми штрафу до 56425,40 грн.
Колегія суддів також враховує, що пред`явлені до стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних нарахувань мають компенсувати всі негативні наслідки затримки розрахунку з боку відповідача.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101-103,105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 р. у справі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.08.2013 р. у справі № 912/910/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.09.2013 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.С.Євстигнеєв
І.М.Науменко
Судове рішення № 33700290, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/910/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: