Рішення № 33700105, 23.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/81/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 Справа № 908/2848/13

За позовом: Приватного підприємства "Бізон", смт. Куйбишеве Запорізької області

до: Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Запоріжжя

про стягнення 6 247,81 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Манастирний С.О., довіреність № 7 від 01.06.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Бізон" про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 6 247,81 грн. боргу за договором купівлі-продажу - постачання товару № 387 від 10.11.2011р.

Ухвалою суду від 27.08.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2848/13, присвоєно справі номер провадження 13/81/13 та призначено судове засідання на 23.09.2013р.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

23.09.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні 23.09.2013р. підтримав позов з підстав зазначених в позовній заяві № 391/10 від 21.08.2013р. та надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 23.09.2013р. в частині стягнення пені в розмірі 1 083,90 грн. та просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 4 122,00 грн. основного боргу та 1 041,91 штрафних санкцій за договором купівлі-продажу - постачання товару № 387 від 10.11.2011р.

Вказана заява позивача не суперечить законодавству (ст. 22 ГПК України) і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів. Тому заява приймається до розгляду та задоволена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 14 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 "Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 23.09.2013р. прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Згідно з п.3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що примірник ухвали про порушення провадження у справі № 908/2848/13 та призначення судового засідання направлявся на адресу відповідача - Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 55. Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що надійшло на адресу господарського суду, вказана вище ухвала 30.08.2013р. була вручена особисто уповноваженій особі Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

10.11.2011 року між Приватним підприємством "Бізон" (Продавець) та Дочірнім підприємством "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу - постачання товару № 387 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити сільськогосподарську техніку, обладнання, запасні частини до сільськогосподарської техніки, а також комплектуючи, вузли, механізми та витратні матеріали до них, в подальшому «Товар» у відповідності до умов Договору.

Номенклатура, кількість, ціна Товару визначаються відповідними видатковими накладними (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар відповідно до розділу 1.1 цього Договору за умови оформлення відповідної первинної бухгалтерської документації (товарні накладні, товарні доручення), яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п.п. 2.2.1 та 2.2.2 п. 2.2 Договору, Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах діючого Договору. Своєчасно та в повному обсязі провести оплату поставленого Товару Продавцем

Датою поставки Товару вважається дата, вказана у відповідній видатковій накладній, товарній довіреності або в акті прийому-передачі (при покупці сільськогосподарської техніки або обладнання) (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або внесенням грошових коштів до каси підприємства Продавця, в перебігу семи днів з моменту постачання (відвантаження) партії Товару, або за умовами передбаченими відповідно до Специфікації Договору.

Оплата здійснюється на підставі виставленого Продавцем рахунку або за умовами, передбаченими в додатковій угоді до Договору (п. 5.2 Договору).

На виконання вимог Договору згідно видатковій накладній № 500011776 від 10.11.2011р. Приватним підприємством "Бізон" було поставлено Філії "Гуляйпісльський Райавтодор" Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" продукція, а саме масло 1-40 YUKOIL в кількості 200 літрів на загальну суму 4 122,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору, 10.11.2011р. Приватним підприємством "Бізон" виставлено рахунок на оплату № 5450 від 10.11.2011р. Дочірньому підприємству "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на загальну суму 4 122,00 грн., щодо оплати за поставлений товар відповідно до договору купівлі-продажу - постачання товару № 387 від 10.11.2011р.

Відповідач в порушення п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору не сплатив кошти за поставлений товар на загальну суму 4 122,00 грн.

09.10.2012р. Приватним підприємством "Бізон" направлено на адресу Філії "Гуляйпісльський Райавтодор" Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" претензію № 757 від 09.10.2012р. з проханням терміново в порядку та в місячний строк передбаченим Господарським процесуальним кодексом України, виконати свої грошові зобов'язання щодо оплати раніше отриманого товару на загальну суму 4 122,00 грн. В разі невиконання у вказаний термін Приватне підприємство "Бізон" буде змушене звернутись до господарського суду про примусове стягнення заборгованості із застосуванням штрафних санкцій передбачених Договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст.. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір купівлі-продажу - постачання товару № 387 від 10.11.2011р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання щодо передачі продукції відповідачу згідно умов Договору купівлі-продажу - постачання товару № 387 виконав повністю, що підтверджується наданою суду копією видаткової накладної № 500011776 від 10.11.2011р.

З представлених суду доказів слідує, що відповідач в порушення умов і строків Договору купівлі-продажу - постачання товару № 387, а саме п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору не сплатив кошти за поставлений товар.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а саме сплати заборгованості на загальну суму 4 122,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 4 122,00 грн. основного боргу за не сплачений поставлений товар, а саме масло 1-40 YUKOIL в кількості 200 літрів, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, Приватне підприємство "Бізон" просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 824,40 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 217,51 грн.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за повну або часткову несплату або невчасну оплату вартості отриманого Товару Покупець оплачує Продавцеві штраф у розмірі 20 % від вартості неоплачуваного Товару, а також індекс інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Так, згідно із п. 6.1 Договору позивачем нараховано штраф у розмірі 20 % від вартості несплаченого Товару, а саме масло 1-40 YUKOIL в кількості 200 літрів на загальну суму 4 122,00 грн.

Перевіривши правильність нарахування штрафу на суму 824,40 грн. за розрахунком позивача, суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних від простроченої суми, нараховані за період прострочення з 18.11.2011р. по 21.08.2013р., складають 217,51 грн.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару та перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 217,51 грн. у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 720,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 32025623) на користь Приватного підприємства "Бізон" (71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Леніна, 74, код ЄДРПОУ 31964495) 4 122 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 00 коп. основного боргу, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 40 коп. штрафу, 217 (двісті сімнадцять) грн. 51 коп. 3 % річних від простроч6еної суми боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.09.2013р.