Рішення № 33699654, 16.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2013 р. Справа № 906/973/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучерук М.Г. (довіреність від 18.05.13), Остапчук В.П.(довіреність від 01.08.13)

від відповідача: Вернидуб Д.В. (довіреність від 06.02.13)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове будівельне управління №35" (м.Житомир)

про стягнення 2979985,97 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2979985,97 грн. збитків в зв'язку з проведеним перерахунком витрат природного газу за період з травня 2012 року по листопад 2012 року.

Представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві від 16.09.2013 р. на позовну заяву.

В судовому засіданні 02.09.2013 оголошувалась перерва до 16.09.2013р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 3-2012-ПП-35 на постачання природного газу за регульованим тарифом та 01 жовтня 2011 року Договір № 3-2011-ТР-40 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами).

Так, за п. 3.3 Договору № 3-2012-ПП-35 від 01.12.2011р. кількість реалізованого газу Споживачу визначається на межі балансової належності об'єкта споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Згідно додатку 1 до Договору № 3-2012-ПП-35 від 01.12.2011р. на комерційний облік прийнято газоспоживаюче обладнання - асфальтозмішувальні установки марки «ДС-158» у кількості 2шт., що знаходиться на об'єкті ТДВ «Шляхове будівельне управління №35» за адресою: Бердичівський район, с. Великі Низгірці.

Крім того, було встановлено, що для підтвердження факту постачання Позивачем природного газу Відповідачу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 травня 2012р., 30 червня 2012р., 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 р., 30 вересня 2012р., 31 жовтня 2012р., 30 листопада 2012р.

25.11.2011 року між сторонами укладено технічну угоду № 3/12/ТУ-40-Т про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами.

Згідно з пп.3.18 технічної угоди, у разі виявлення недоліків на комерційних вузлах обліку газу, що впливають на результати вимірювань об'єму газу проводяться перерахунки об'єму протранспортованого газу. Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться виконавцем, зокрема, у випадку непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу. Перерахунки об'єму протранспортованого газу здійснюються за проектною номінальною потужністю неопломбованого газоспоживного обладнання з урахуванням кількості годин його роботи за період, починаючи з часу виникнення позаштатної ситуації або з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу, або з конкретної дати поточного календарного місяця, або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з виконавцем до моменту усунення порушень.

Як вбачається з акту перевірки технічного стану вузла обліку природного газу від 16.01.2012 року, складеного з участю представників Позивача та Відповідача, було знято та передано на державну повірку належний Відповідачу газовий лічильник ЛГ-650, заводський № 3714.

За результатами повірки ДП «Житомирстандартметрологія» (протокол повірки від 16.01.2013р.) встановлено придатність газового лічильника ЛГ-650, заводський № 3714, відповідно до якого, значення основної відносної похибки склало від -1,46% до +0,75% та останній було визнано придатним до використання.

07.05.2012 року відбувся монтаж та опломбування вказаного лічильника до газової мережі та було відновлено газопостачання Відповідача.

20.08.2012 року та 07.11.2012 року Позивачем були проведені чергові перевірки вузла обліку природного газу Відповідача, відповідно до яких перевірялись відповідність вузла обліку газу технічним умовам. За результатами цих перевірок було встановлено придатність вузла обліку до подальшої комерційної експлуатації.

28.11.2012р. Позивачем було знято на позачергову держповірку лічильник газу ЛГ-К-150, заводський № 3714, запаковано та опломбовано пломбою №9935804 в результаті якої було складено акт №б/н на відключення (обмеження) від газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури.

29.11.2012 р. Позивачем з участю представників ДП «Житомирстандартметрологія» та Відповідача було проведено експертизу вищевказаного лічильника газу. Відповідно до акту проведення експертизи лічильнику газу №675 від 29.11.2012р. встановлено непридатність лічильника до подальшої експлуатації через невідповідність метрологічним характеристикам. В подальшому Позивачем вказаний лічильник опломбовано в пакет пломбою №9935871 і відправлено виробнику ПАТ «Івано-Франківський завод» Промприлад».

З акту ПАТ «Івано-Франківський завод» Промприлад» від 03.12.2012 року вбачається, що в присутності представників Позивача та працівників вищевказаного заводу відбулось обстеження вищевказаного лічильника, було підтверджено що свинцеві пломби Держстандартметрології на лічильнику газу не порушені і відповідають свідоцтву про повірку лічильника, при розробці лічильника виявлено втручання в конструкцію виробу, а саме на змінних шестернях панелі лічильника додатково встановлено гумові кільця, які не передбачені конструкцією лічильника.

В зв'язку з цим Позивачем з посиланням на п.5.13. «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами постачання та споживання», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005 № 618, зареєстрованих у Мінюсті України 26 січня 2006 р. за № 67/11941 здійснено розрахунок по проектній номінальній потужності газового обладнання яке складалось з двох асфальтно-змішувальних установок зі струйно-нишевими пальниками СНГ-22, які працювали через вузол обліку газу ЛГ 150-650-0.63-01 завод. № 3714, за період з моменту пуску газу 07.05.12р. до 28.11.2012р.

Як вказано Позивачем в Довідці щодо розрахунку втрат природного газу при втручанні в роботу лічильника загальна сума завданих збитків складає 3210123,35 грн., що за відрахуванням сплачених Відповідачем сум за спожитий природний газ за період з травня по листопад 2012 року становить 2 979 985,97 грн.

ПАТ "Житомиргаз" листом - вимогою від 07.05.2013 р. звернулось до ТДВ «Шляхове будівельне управління №35» з вимогою про сплату заборгованості в сумі 2 979 985,97 грн., однак вимога залишена без задоволення.

Таким чином позивач, виходячи з приписів ст.ст. 11, 14, 16, 530, 549 - 551, 611, 625, 630 ЦК України, вважає, що в результаті несанкціонованого втручання в конструкцію лічильника відповідачем завдано йому збитків на суму 2 979 985,97 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві від 16.09.2013 р.

Вказав, що на даний час триває досудове розслідування в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру за № 12012060030000231 від 14.12.2012 року порушеного за заявою ПАТ «Житомиргаз» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (крадіжка).

Відповідач вважає безпідставним посилання Позивача на Акт обстеження лічильника від 03.12.2012 року ПАТ «Івано-Франківський завод Промприлад», оскільки таке обстеження не є незалежною експертизою лічильника, проведене без повідомлення та участі представника ТДВ «ШБУ-35», висновки вказаного обстеження суперечать проведеній 28.11.2012 року повірці лічильника.

Відповідач у відзиві зазначає про безпідставне зазначення в довідці - розрахунку Позивачем періоду перерахунку саме з травня по листопад 2012 року, недоведеність кількості годин роботи кожного робочого дня газоспоживного обладнання, відсутність належних доказів в обґрунтування номінального споживання газу газоспоживчим обладнанням.

В заперечення факту завдання збитків наводить положення «Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р №264., зареєстрованої в Мінюсті України 09.07.2003 р. за №571/7892, згідно якої розрахунки витрат газу на власні потреби підприємств Методикою не передбачені.

Також посилається на те, що недоведено його вину у втручанні до конструкції лічильника, адже Позивачем визнається факт непошкодженості пломб та тавра Держстандартмкетрології, яке було встановлено 16.01.2012 року після проведення планової повірки лічильника.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння збитків через несанкціоноване втручання в конструкцію лічильника на суму 2 979 985,97 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 20 ГК України визначає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, відшкодування збитків, тощо.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України, яка визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 Постанови від 27.03.92р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Отже, позивач має довести наявність викладених ним обставин у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 р. № 618, постачання та споживання, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Таким чином, представники ПАТ "Житомиргаз" при виявленні будь-яких недоліків, зобов'язані були скласти про це акт про недоліки.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, було складено акти перевірок технічного стану вузла обліку природного газу від 07.05.2012 року, 20.08.2012 року, 07.11.2012 року, яким встановлено, що вузол обліку газу Відповідача придатний до подальшої комерційної експлуатації.

Згідно розрахунку, який здійснено ПАТ "Житомиргаз" за основу взято восьмигодинний робочий графік та номінальну потужність газоспоживаючого обладнання, тобто Позивач фактично вважає доведеним факт споживання газу протягом всього часу роботи підприємства, хоча факт наявності восьми часового робочого дня не може свідчити про те, що протягом всієї тривалості робочого дня працювало газоспоживче обладнання.

Крім того, цілісність пломб ДП «Держстандартметрологія», які були встановлені на лічильнику Відповідача відповідно до акту про державну повірку від 16.01.2012 року та відповідності вказаних свинцевих пломб свідоцтву про повірку лічильника від 16.01.2012 р. підтверджує відсутність протиправних дій з боку Відповідача щодо несанкціонованого втручання в конструкцію чи роботу лічильника.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено такий елемент складу правопорушення як: протиправність поведінки з боку ТДВ «ШБУ-35», і як, наслідок, відсутність решти елементів складу правопорушення, що виходячи з загальних правил є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення збитків.

В той же час, суд вважає за необхідне вказати, що є безпідставними розрахунки шкоди за період з 07.05.2012 р. по 28.11.2012 р., оскільки відповідно до п.5.13.1. «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами постачання та споживання», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005 № 618, зареєстрованих у Мінюсті України 26 січня 2006 р. за № 67/11941, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу. Датою останньої перевірки вузла обліку газу та додаткового пломбування вказаних вузлів обліку Відповідача є 07.11.2012 р., про що свідчить акт перевірки, доданий до позовної заяви.

Відповідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач не надав належних доказів, що підтверджували би викладені в позові обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 23.09.2013.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати: 1 в справу