Постанова № 33699547, 17.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2013 року 11:30 № 826/11818/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Коуджент Коммюнікейшенз Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002215522 від 14.02.2013 р.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.02.2013 р. № 0002215522.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем, на підставі п.200.1. ст.200, в порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка податкової звітності податку на додану вартість позивача в частині декларування р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду» у розмірі 5 547 914,00 грн. за грудень 2012 року (№ 9085638472 від 21.01.2013 р.).

При перевірці відповідачем використана податкова звітність з податку на додану вартість та податкові декларації з податку на додану вартість за: червень-вересень 2010 року, січень 2011 року, березень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, вересень 2012 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено та зафіксовано в акті наступне.

В р.22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, з вирахуванням сум податку, яка підляже сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 5 547 914,00 грн.

В р.22. «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем відображено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 5 547 914,00 грн.

В додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2012 року позивачем відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вируванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду:

за червень 2010 року в сумі 439 895,00 грн. у той час, коли згідно даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року) було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 0,00 грн.;

за березень 2011 року в сумі 21 323,00 грн. у той час, коли згідно даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 0,00 грн.;

за червень 2011 року в сумі 841 970,00 грн. у той час, коли згідно даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року) було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 0,00 грн.;

за серпень 2011 року в сумі 1 719,00 грн. у той час, коли згідно даним податкового обліку (податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року) було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 0,00 грн.

Таким чином дані, наведені у графі 3 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) Додатку 2 до декларації з ПДВ «Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів…» до декларації з ПДВ за грудень 2012 року не відповідають даним податкового обліку платника податку на загальну суму 1 304 816,00 грн., а саме: за червень 2010 року - 439 895,00 грн., за березень 2011 року - 21 232,00 грн., за червень 2011 року - 841 970,00 грн., за серпень 2011 року - 1 719,00 грн.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 29.01.2013 р. №57/15.5-61/35592010. В ньому зафіксовані ймовірні порушення норм податкового законодавства України, а саме: п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, згідно з вимогами пп.4.6.4., пп.4.6.5., пп.4.6.6. п.4.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачем безпідставно задекларовано ПДВ в сумі 1 304 816,00 грн. до р.22 декларації з ПДВ за грудень 2012 року, внаслідок чого завищено значення р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податного періоду», декларації з ПДВ за грудень 2012 року на суму 1 304 816,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем, у порядку п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України, подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, a заперечення - без задоволення.

На підставі акта камеральної перевірки позивача від 29.01.2013 р. № 57/15.5-61/35592010, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.02.2013 р. № 0002215522, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 304 816,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідно до положень ст.86 Податкового кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатами якого залишене без змін, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

При цьому, на підставі пп.78.1.5. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, ДПС у м. Києві, було зобов'язано позивача провести документальну позапланову перевірку позивача.

На підстав доручення ДПС у м. Києві, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка достовірності нарахування позивачем від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2010 року, березень, червень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2013 р. № 106/15.6-27.

Актом перевірки від 22.04.2013 р. № 106/15.6-27 зафіксовано, що станом на 22.04.2013 р. за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено порушень щодо включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2010 року, березня, червня, серпня 2011 року, податкових накладних не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних; зустрічні звірки (документальні позапланові виїзні перевірки), за червень 2010 року, березень, червень, серпень 2011 року не направлялися; за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності.

Перевіркою не виявлено розбіжностей між задекларованим сумами податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань, а також не встановлено завищення чи заниження податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ. Первинні документи надані позивачем на підтвердження задекларованих ним показників податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідачем під сумнів не ставилися.

В той же час, перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за грудень 2012 року (з додатками) встановлено порушення в заповненні додатка 2 до декларацій з ПДВ за червень 2010 року, березень, червень, серпень 2011 року, а саме: допущено помилку при заповненні додатку 2 до декларації з податку на додану вартість грудень 2012 року в частині визначення періоду виникнення від'ємного значення (колонка 2 «звітний податковий період у якому виникла сума» у додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», що призвело до завищення загальної суми від'ємного значення р.24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 1 304 816,00 грн.

Згідно доводів позивача, які підтверджуються матеріалами справи, а також не заперечуються та не спростовуються належними доказами відповідачем, ним було допущено лише технічну описку в Додатку 2 до декларації в ПДВ за грудень 2012 року в табличній частині в колонці № 2 (зліва), а саме: в табличній частині Додатку 2 «місяці» за грудень 2012 року - 01; 06; 03; 06; 08; включення сум від'ємного значення до Додатку 2 замість місяців - 01; 05; 02; 05; 07; виникнення від'ємного значення в деклараціях з ПДВ. При цьому, допущені описки-помилки не вплинули на суму задекларованого від'ємного значення в грудні 2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно п.46.1. ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1. п.49.18. ст.49 Кодексу).

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5. ст.49 Кодексу).

Відповідно до пп.54.3.2. п.54. ст.54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1., 200.2., 200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового)

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. ст.200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. ст.200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Кодексу визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1. ст.200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.7, 200.8. ст.200 Кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п.200.10, 200.11., 200.14. ст.200 Кодексу, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.75.1. ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 Кодексу).

Відповідно до ст.76 Кодексу, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

В той же час, як вбачається з акту камеральної перевірки, перевірка податкової звітності позивача, з незрозумілих суду причин, проводилась вибірково за: червень-вересень 2010 року, січень 2011 року, березень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, вересень 2012 року, що ставить під сумнів законність її висновків.

Аналіз викладених норм податкового законодавства дають підстави вважати, що завданням камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок).

Отже, податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання шляхом камеральної перевірки і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

В той же час, актом камеральної перевірки позивача від 29.01.2013 р. № 57/15.5-61/35592010, не зафіксовано допущення позивачем арифметичної або методологічної помилок.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

Поняття «методологічна помилка» визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 р. №9018/7/26-3317, а саме: під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Статтею 14 Кодексу передбачено визначення понять, які вживаються у Кодексі. У даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні.

Як вже зазначалося та підтверджується матеріалами справи, позивачем допущено технічну помилку під час заповнення додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, яка фактично не вплинула на розрахунки за бюджетом, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, враховуючи що підчас перевірок позивача (камеральної та виїзної документальної) відповідачем не виявлено розбіжностей між задекларованим сумами податкового кредиту та сумами податкових зобов'язань, а також не встановлено завищення чи заниження податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, а лише допущено технічну помилку під час заповнення Додатку 2 до Декларації з ПДВ за грудень 2012 року, а саме допущено помилку у зазначені місяців, в яких виникло від'ємне значення, що своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

При цьому суд звертає увагу на те, що виходячи зі змісту понять «арифметична помилка» та «методологічна помилка», а також з системного аналізу приписів ст.ст.14, 75 Кодексу та його глави ХІ, Кодекс не містить норм, які б встановлювали відповідальність у вигляді зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за допущення платником податку помилки при заповненні податкової декларації, яка не вплинула на розрахунки з бюджетом.

Відповідальність за порушення ведення податкового обліку передбачена статтею 163 Кодексу України про адміністративні правопорушенні, яка передбачає застосування до порушника штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в той час, як оскаржуваним рішенням відповідача позивачу неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 р. № 0002215522.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуджент Коммюнікейшенз Юкрейн» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.02.2013 р. № 0002215522.

Судові витрати в сумі 2 294,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуджент Коммюнікейшенз Юкрейн» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій