Постанова № 33699263, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року 10:37 № 826/11004/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. за участю секретаря Самаренко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар компанія «Вавілон»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013 р. № 0003152270, № 0003162270,

за участю представників сторін :

від позивача: Хаджинова В.В., яка діє на підставі довіреності від 15.05.2013 р. № б/н;

Полякова І.О., діє на підставі протоколу загальних зборів учасників.

від відповідача: Декань М.І., яка діє на підставі довіреності від 29.08.2013 р. № 68/10-015.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Піар компанія «Вавілон» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013 р. № 0003152270 та № 0003162270.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі безпідставних та необґрунтованих висновків акту перевірки від 21.03.2013 р. № 147/1-22-70-35645245 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення рішення від 04.04.2013 р. № 0003152270, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 36 695,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 р №0003162270, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 948,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у ТОВ «Піар Компанія «Вавілон» наявні всі первинні документи, що супроводжували господарські операції, отже, позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту та валових витрат немає, що свідчить в свою чергу, що висновки відповідача викладені в акті перевірки не враховують фактичних обставин взаємовідносин ТОВ «Піар компанія «Вавілон» з його контрагентом ПП «АВП-БУД», а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та протиправними.

Представник відповідача згідно наданих письмових заперечень заперечив проти адміністративного позову та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно та у відповідності до закону, оскільки перевіркою не встановлена мета використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності позивача, а тому такі товари у відповідності до вимог чинного законодавства не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар компанія «Вавілон» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «АВП-БУД» за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.

В результаті перевірки встановлені порушення ТОВ «Піар компанія «Вавілон»:

1. п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 29 356,00 грн., а саме по періодах: І квартал 2012 р. у сумі 29 356,00 грн.

2. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2012 р. у сумі 27 958,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС складено акт від 21.03.2013 р. № 147/1-22-70-35645245 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04.04.2013 р. № 0003152270, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 36 695,00 грн., в тому числі за основним платежем - 29 356,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 339,00 грн.

- від 04.04.2013 р. № 0003162270, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 948,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 27 958,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 6 990,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 29.05.2013 р. № 518/10/12-4-09, яким податкові повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. № 0003152270 та № 0003162270 залишено без змін, а первинні скарги - без задоволення.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Міністерством доходів і зборів прийнято рішення від 02.07.2013 р. № 3999/6/99-99-10-01-15, яким податкові повідомлення - рішення від 04.04.2013 р. № 0003152270 та № 0003162270 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ «Піар компанія «Вавілон» зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією. Основними видами діяльності є виготовлення кінофільмів, діяльність у сфері відпочинку та розваг, виконання фото робіт, поліграфічна, видавнича та редакційна діяльність.

Згідно матеріалів справи, між ТОВ «Піар компанія «Вавілон» (наділ-Замовник) та ПП «АВП-БУД» (надалі - Виконавець) було укладено:

- договір про надання послуг № 04-01-1 від 04.01.2012р., предметом договору є: формування аналітичного звіту за результатами піар-супроводу та моніторингу інтернет-ресурсів щодо групи компаній клієнта Замовника. Виконання робіт за договором підтверджуються актом здачі-прийняття робіт від 12.01.2012р. та наданим аналітичним звітом з інформаційного моніторингу в ЗМІ. Зобов'язання за договором відображені в податковій накладній від 12.01.2012 р. № 8;

- договір про надання послуг № 04-01-2 від 04.01.2012р. предметом договору є: формування аналітичного звіту за результатами проведення Акцій, розробка дизайну підкладки та візуалізації аналітичного звіту (формування таблиць, графіків та інше), формування та оформлення фото звіту по проведенню акції. Виконання робіт за договором підтверджуються актом здачі-прийняття робіт від 12.01.2012 та звітом щодо проведеної новорічної акції від компанії ТМ «Ferrero». Зобов'язання за даним договором відображені в податковій накладній від 12.01.2012 р. № 10;

- договір про надання послуг № 04-04-3 від 04.01.2012р. Предметом договору є: розробка логотипів проекту, дизайнерського стилю, розробка зразків поліграфічної продукції (листівки, брошури, візитівки та інше), брендбуку Проекту. Виконання робіт за договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 24.01.2012 р. та розробкою складових бренд буку (фірмового стилю) для проекту під назвою «Перші кроки». Зобов'язання за договором відображені в податковій накладній від 24.01.2012 р. № 20;

- договір про надання послуг № 04-01-4 від 04.01.2012р.Предметом договору є: моніторинг компаній, що проводять моніторинг ЗМІ по темі «Соціальні, медичні програми та проекти спрямовані на покращення здоров'я матері та дитини» та надання рекомендацій щодо вибору моніторингової компанії з урахуванням вимог Замовника. Виконання робіт за договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 24.01.2012 р. та пропозицією на проведення моніторингу ЗМІ та відображено в податковій накладній від 24.01.2012 р. № 21.

- договір про надання послуг № 05-01-1 від 05.01.2012р. Предметом договору є: формування аналітичного звіту за результатами проведення Акцій, розробка дизайну підкладки та візуалізації аналітичного звіту, формування та оформлення фото звіту по проведенню акції. Виконання робіт підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 12.01.2012 р., звітом по проведенню акції-розіграшу подарунків от ТМ «Бесіда», фото звітом, та відображено в податковій накладній від 12.01.2012 р. № 9.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано також аудиторський звіт, згідно якого форма та порядок заповнення, наданих для аудиту податкових накладних відповідають вимогам чинного законодавства та є підставою для формування податкового кредиту.

Разом з тим позивачем надано суду договори про надання послуг, укладені з іншими контрагентами, а саме з :

- ПАТ «Концерн Авек та Ко» від 04.01.2012 р. № 04-01-1, укладеного в рамках договору про надання послуг № 04-01-1 від 04.01.2012 р., документи, що підтверджують виконання робіт (акт № ОУ -0000005 здачі-прийняття робіт від 31.01.2012 р., платіжне доручення № 24322597 від 19.03.2012 р.);

- ТОВ «Ферреро Україна» від 03.11.2011 р. № 03-11-1, укладеного в рамках договору від 04.01.2012 р. №04-01-2, документи, що підтверджують виконання робіт (акт № ОУ № 0000002 від 10.01.2012 р. здачі-прийняття робіт, акт № ОУ -0000001 від 10.01.2012 р. здачі-прийняття робіт, платіжне доручення № 9914 від 21.12.2011 р. , платіжне доручення № 10020 від 29.12.2011 р., платіжне доручення №10377 від 26.01.2012 р., платіжне доручення № 10444 від 26.01.2012 р.

- ТОВ «Юнілівер Україна» згідно додатка № 8 від 20.10.2011 р. до Договору про надання послуг № 04/01/2011 від 04.01.2011 р., укладений в рамках договору № 05-01-1 від 05.01.2012 р. На підтвердження виконання робіт за договором позивачем надано акт № ОУ - 0000073 здачі-прийняття робіт від 02.12.2011 р., акт № ОУ -0000077 здачі-прийняття робіт від 21.12.2011 р., на підтвердження здійснення оплати позивачем надано платіжні доручення: від 21.12.2011 р. № 7130, від 16.01.2012 р. № 203.

На підтвердження виконання робіт за договорами № 04-04-3 від 04.01.2012 р. та № 04-01-4 від 04.01.2012 р. позивачем надано:

- рахунки-фактури № СФ-0000002 від 10.01.2012 р., СФ - 0000004 від 16.01.2012 р., СФ-0000003 від 16.01.2012 р.;

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000003 від 31.01.2012 р., № ОУ -0000004 від 31.01.2012 р., № ОУ-0000028 від 18.04.2012 р.;

- на підтвердження здійснення розрахунків позивачем надано платіжні доручення: № 4 від 20.01.2012 р., № 5 від 20.01.2012 р.

З аналізу наданих позивачем первинних документів, суд дійшов висновку про неможливість встановлення взаємозв'язку між ними, що свідчить про відсутність товарності господарських операцій.

Так, вищенаведені документи мають суперечливий та неповний характер, оскільки з них неможливо встановити взаємозв'язок між укладеними договорами, підписаними актами виконаних робіт та відповідно здійснення оплати за надані послуги, зв'язок між придбанням (наданням) послуг, понесеними витратами та результатами, відображеними у даних податкового обліку, а тому суд приходить до висновку, що їх господарські операції не відповідають фактичним обставинам справи.

Так надані позивачем звіти про надання послуг не містять інформацію, що їх складення відбулось саме на виконання умов договорів позивача з ПП «АВП-БУД».

Згідно п. 2.3.1 договорів № 04-01-1, № 04-01-2, № 04-04-3, № 04-01-4, № 05-01-1 Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця необхідною інформацією для якісного виконання послуг. Проте доказів на підтвердження виконання зазначених умов позивачем не надано.

Згідно п. п. 1.2.2 - 1.2.3 Договору № 04-01-2 Виконавець (ПП «АВП-БУД») зобов'язується розробити дизайн підкладки та візуалізації аналітичного звіту (формування таблиць, графіків та інше), виконати формування та оформлення фото звіту по проведенню Акції.

Згідно п. п. 1.2.1 - 1.2.4 Договору № 04-04-3 Виконавець зобов'язується розробити логотипи проекту, розробити дизайнерський стиль, зразки поліграфічної продукції (листівки, брошури, візитівки та інше), розробити складові брендбуку проекту.

Згідно п. п. 1.2.1 - 1.2.3 Договору № 05-01-1 Виконавець зобов'язується надати послуги з формування аналітичного звіту за результатами проведення Акції, розробити дизайн підкладки та візуалізації аналітичного звіту по проведенню Акції, формування та оформлення звіту по проведенню Акції.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що з наданих позивачем первинних документів не можливо встановити результати та зв'язок виконаних робіт саме у відповідності до умов вищенаведених пунктів договорів, а також відсутність первинних документів, які необхідно було скласти на виконання вимог зазначених пунктів договорів.

З матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу про фіктивність укладених правочинів зроблені з огляду на акт перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 24.07.2012 р. № 601/22-8/35524841 про результати проведення зустрічної звірки ПП «АВП-БУД» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2012 р.

Перевіркою встановлено відсутність ПП «АВП-БУД» за адресою реєстрації.

Крім того, ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської операції ПП «АВП-БУД». Даний висновок зроблено на підставі пояснень громадянина ОСОБА_5 щодо непричетності останнього до діяльності підприємства. Так, з пояснень вбачається, що гр. ОСОБА_5 взагалі не знав, що є засновником та посадовою особою ПП «АВП-БУД», підприємство не реєстрував та нікому не доручав. Ніяких документів не підписував, договорів з контрагентами не укладав, грошові кошти не отримував та не перераховував. На підставі зазначеного висновку було встановлено непричетність засновника (директора) ПП «АВП-БУД» ОСОБА_5 до укладання та підписання договорів, рахунків, податкових накладних та податкової звітності.

Однак суд не приймає до уваги зазначений висновок, оскільки він не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій.

Натомість відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було, доказів про винесення вироку у справі відповідачем не надано.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на вищезазначене.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про товарність господарських операцій між ТОВ «Піар компанія «Вавілон» та ПП «АВП-БУД», суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Піар компанія «Вавілон», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ та підставою для формування валових витрат.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «АВП-БУД» за період січень 2012 р. на загальну суму 27 958,00 грн. та в порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за період І квартал 2012 р. в розмірі 29 356,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013 р. № 0003152270, № 0003162270, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар компанія «Вавілон» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 17.08.2013 р.