Ухвала суду № 33699191, 17.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

3

Головуючий першої інстанції Щербак Ю.В.

Категорія 48 Доповідач Зайцева С.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Янчук Т.О.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 11 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 11 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 18 січня 2013 року до 31 січня 2014 року,в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову з тих підстав,що судом першої інстанції неповно з*ясовані обставини справи,що мають значення для справи,висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з*явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ,шляхом отримання судової повістки ,про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.103) .У судове засідання ОСОБА_2 не з*явилася ,належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи ,надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.102).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,які беруть участь у справі,належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою третього курсу заочного відділення Краматорського технічного технікуму, строк навчання з 01 вересня 2012 року по 31 січня 2014 року,стипендія їй не нараховується.

Позивачка знаходиться на обліку в Олександрівському районному центрі зайнятості з 15 листопада 2012 року ,отримує допомогу в розмірі 544 грн.,строк виплати допомоги по безробіттю по 29 квітня 2013 року (а.с.2,35) .

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 600 грн. щомісячно ,починаючи з 18 січня 2013 року до 31 січня 2014 року на період навчання ,суд першої інстанції виходив з того ,що позивачка хворіє, мешкає разом з матір'ю,яка є приватним підприємцем,знаходиться на її утриманні. Після повноліття доньки батько позивачці матеріальної допомоги не надавав. Відповідач ОСОБА_1 працює газорізальником ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» ,його середня заробітна плата складає 3058,85 грн. (а.с.47), також має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в професійному аграрному ліцеї , знаходиться на диспансерному обліку в зв'язку з захворюванням астми середньої тяжкості.Такі висновки суду узгоджуються з нормами матеріального права ,які судом застосовані правильно. Обов*язок утримувати повнолітню доньку ,яка продовжує навчання і у зв*язку з цим потребує матеріальної допомоги покладається на її батьків,позивачка має право на стягнення аліментів на підставі ст.ст.199,200 СК України .

Висновок суду відповідає вимогам закону та наданим сторонами доказам.Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п.20 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у позивачки є право на отримання аліментів, оскільки вона продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст.182 Сімейного Кодексу України обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням всіх обставин, які мають істотне значення, а саме: матеріального становища повнолітньої дитини, її матері, матеріального становища платника аліментів, стану його здоров'я,суд першої інстанції правильно визначив аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно на період навчання до 31 січня 2014 року .

Суд дав оцінку доказам, наданим сторонами. Доводи апеляційної скарги неспроможні.

Доводи апеляційної скарги ,на які посилається відповідач ,не впливають на висновки суду та не дають підстав для відмови у задоволенні позову.Саме той факт ,що позивачка не досягла 23 років ,не працює,навчається на заочній формі навчання ,свідчить про потребу її в матеріальній допомозі.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки відповідач є працездатною особою, працює, щомісячно отримує заробітну плату, а тому має можливість у наданні зазначеної допомоги.

В рішенні суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про визначення розміру аліментів, та оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності і відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Враховуючи наведене , апеляційний суд вважає,що з*ясувавши в достатньо повному об*ємі обставини справи , перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку,суд першої інстанції ухвалив рішення , що відповідає вимогам закону . Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами . Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують ,зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК України , виключне право оцінки доказів належить суду ,який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням ,що грунтується на всебічному,повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності,керуючись законом .

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права,порушень норм процесуального права, які б могли привести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

У відповідності до ч.1. ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: