Постанова № 33699017, 19.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року о/об 10 год. 08 хв.Справа № 808/3445/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представників позивача Малофеєва О.В., Лучко О.М., представника відповідача Прокофєва С.А., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Запорізької митниці Міндоходів

про стягнення фінансової гарантії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (надалі - позивач або ПАТ «Запорізький абразивний комбінат») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (надалі - відповідач) в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача фінансову гарантію (грошову заставу) в сумі 88971 грн. 68 коп.

У позові (а.с.37-40) позивач зазначив, що згідно контракту ПП 1323/69-11073 від 08.02.2012, укладеного позивачем з фірмою «STEUERMANN Investition und Handrisgesellshaft mbh», Австрія (Продавець) згідно інвойсу №323 RR ІМ/005/006 від 16.10.2012 був отриманий кокс нафтовий некальцинований у кількості 1855,200тн. за ціною 238 доларів США/тн. на умовах СРТ ст.Передатна, Запоріжжя, виробництва фірми «ROMPETROL RAFINARE SA», Румунія (виробник), який є сировиною для виробництва електрокорунду нормального та карбіду кремнію на комбінаті ПАТ «Запорізький абразивний комбінат». Доставка здійснювалась залізничним транспортом із Румунії. Для митного оформлення даного вантажу декларантом позивача 22.10.2012 була заявлена до м/п «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ЕМД №112050000/2012/023554. Під час митного оформлення декларантом була визначена митна вартість імпортованого товару за основним методом: за ціною контракту (ст.57, 58 Митного кодексу України). Також, під час митного оформлення на вимогу інспектора Запорізької митниці для підтвердження митної вартості декларантом позивача були надані наступні документи: вантажна митна декларація країни відправлення №12ROCT1970E0128295 від 14.10.2012, сертифікат походження товару №1271 від 19.10.2012. Однак, Запорізька митниця відмовила в митному оформленні зазначеного вантажу за основним методом (тобто за ціною контракту у розмірі 238 дол. США за 1 тн), мотивуючи тим, що 29.08.2012 при митному оформленні такого коксу нафтового некальцинованого за тим же самим контрактом від тих же самих продавця і виробника вже було винесено рішення про коригування митної вартості №112050000/2012/000567/1 і був застосований метод за ціною договору щодо ідентичних товарів у розмірі 268 доларів США за 1 тн. Але, враховуючи, що рішення про коригування митної вартості №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012 вже оскаржується у Запорізькому кружному адміністративному суді по справі №0870/12286/12, то в адміністративному позові по справі №808/3445/13-а були поставлені вимоги лише про стягнення фінансової гарантії з Державного бюджету. Доказом того, що з позивача Запорізькою митницею була стягнута фінансова гарантія у сумі 88971 грн. 68 коп. є ЕМД №112050000/2012/023554 в якій у розділі «нарахування платежів» під шифром «55» зазначена саме сума фінансової гарантії у розмірі 88971 грн. 68 коп. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості за ціною 0,268 долара США/кг протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Для унеможливлення простою виробництва, позивачем було прийнято рішення оформити даний вантаж згідно ст.ст.55, 313 Митного кодексу України, під фінансову гарантію (грошова застава - 88971 грн. 68 коп.), з метою у подальшому підтвердження митної вартості, заявленої декларантом. Фінансова гарантія (грошова застава) сплачена платіжними дорученнями №425 від 19.10.2012 і №8768 від 22.10.2012. Зважаючи на вищевикладені факти та докази, порівняння визначеної митним органом митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем з таким, що здійснено при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару. Тобто, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що винесено з порушенням порядку визначення митної вартості товарів, встановленого розділом III Митного кодексу України, а, відтак, для захисту порушеного права, позивач вважає, що спірне рішення є протиправним, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів за ціною 0,268 долара США/кг.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.67-69) в яких зазначено, що 22.10.2012 декларантом ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» ОСОБА_2 до митного оформлення подана електронна митна декларація, якій присвоєно №112050000/2012/023554. Товар - «Кокс нафтовий зелений некальцинований». Даний товар оформлений в митному відношенні та випущений у вільний обіг. При даному митному оформлені митниця ніякого рішення про коригування митної вартості не приймала. Митниця, як орган власних повноважень, ні яких протиправних рішень не виносила.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Як зазначено у п.20, 21 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митна процедура - це зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

22.10.2012 декларантом - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» до митного оформлення подана електронна митна декларація (форма МД-2), якій присвоєно №112050000/2012/023554 (а.с.6-7). Товар за кодом УКТЗЕД 27131100000 задекларований як «кокс нафтовий зелений не кальцинований - 1855,200тн. Хімічний вміст (на сухій основі): вологість - 6,38%; зольність - 0,75; сірка -3,98%; летючі речовини - 10,16%; теплообробна здатність - 8458 ккал/кг» (графи 33, 31). У графі 42 ціна товару (фактурна вартість товару) визначена декларантом у сумі 441537,6000 доларів США; статистична вартість у валюті України задекларована у розмірі 3529,21004 грн. У графі 47 митної декларації «Нарахування платежів» при нарахуванні ввізного мита як основа нарахування зазначена вартість товару у сумі 3529210 грн. 04 коп. (яка співпадає з сумою, зазначеною у графі 45 («Коригування») митної декларації); нарахована сума фінансової гарантії визначена у четвертій колонці - 88971 грн. 68 коп., спосіб платежу у п'ятій колонці декларантом обраний - «55».

Відповідно до розділу «Способи розрахунку, що використовуються при випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до статті 264 Митного кодексу України» Класифікатора способів розрахунку (додаток до «Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій», затвердженого 15.02.2011 наказом Державної митної служби України №107 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин)), код способу розрахунку «55» означає - «Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу)».

Отже, декларантом самостійно обрано спосіб випуску товару, зазначеного у МД №112050000/2012/023554 у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до ст.264 Митного кодексу України.

Як пояснили представники позивача у судовому засіданні дії декларанта були зумовлені застосуванням 29.08.2012 при митному оформленні аналогічного товару за тим же самим контрактом від таких же продавця і виробника за Рішенням про коригування митної вартості товарів №112050000/2012/000567/1 методу за ціною договору щодо ідентичних товарів у розмірі 268 доларів США за 1 тн., тобто за ціною товару, примусово нав'язаного Запорізькою митницею. Саме такі дії Запорізької митниці позивач вважає рішенням митного органу у даній адміністративній справі №808/3445/13-А.

Позивачем у судовому засіданні надано копію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013, прийняту в адміністративній справі №0870/12286/12, яка не набрала законної сили. За змістом постанови Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2012/000567/1, прийняте 29.08.2012 Запорізькою митницею - скасоване. З цих причин, позивач вважає суму сплачених митних платежів - завищеною, а кошти такими, що підлягають поверненню (а.с.70-74).

У письмових поясненнях (вих.№14/1086 від 23.04.2013) представником позивача зазначено, що Запорізька митниця відмовила в митному оформленні вантажу за основним методом (за ціною контракту у розмірі 238 доларів США/1т), мотивуючи тим, що 29.08.2012 при митному оформленні такого коксу нафтового не кальцинованого за тим же самим контрактом від тих же самих продавця і виробника вже було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2012/000567/1 і був застосований метод за ціною договору щодо ідентичних товарів у розмірі 268 доларів США/1т. (а.с.32-33).

Разом з цим, позивачем не надано до суду доказів відмови Запорізькою митницею у митному оформленні за поданою ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» електронною митною декларацією (форма МД-2) №112050000/2012/023554 від 22.10.2012.

Судом досліджені платіжні доручення: №425 яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» 19.10.2012 перераховано на рахунок 37342211200026 Запорізької митниці у ГУ ДКСУ у м.Києві 500000 грн. 00 коп.; №8768 яким позивачем 22.10.2012 перераховано на рахунок 37342211200026 Запорізької митниці у ГУ ДКСУ у м.Києві 295000 грн. 00 коп. (а.с.19-20).

У вказаних платіжних дорученнях призначенням платежу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» визначено: «Передплата за митне оформлення по рах. б/н від 19.10.12р. без ПДВ».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.280 Митного кодексу України в Україні застосовуються такі види ставок мита: адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування.

У п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Судом досліджені: копія Договору поставки №ПП 1323/69-11073, укладеного 08.02.2012 позивачем (Покупець) з фірмою «STEUERMANN Investition und Handrisgesellshaft mbh», Австрія (Продавець), Додаток №18 від 01.08.2012 до даного Договору про постачання нефтекоксу, вантажовідправником якого є «ROMPETROL RAFINARE SA», Румунія; копія інвойсу (рахунку) №323 RR ІМ/005/006 від 16.10.2012, в якому вартість товару визначена у сумі 441537 грн. 60 коп.; Сертифікат походження №1271; Платіжні доручення в іноземній валюті №379 від 30.11.2012 на суму 200433 доларів 60 центів США, №17 від 15.01.2013 на суму 50000 доларів США, №101 від 28.02.2013 на суму 154000 доларів США, переказ яких здійснено АТ «ОТП Банк»; Міжнародна транспортна накладна №RO1860712 від 14.10.2012 (а.с.8-24).

Вказані документи підтверджують, що фінансова гарантія з урахуванням митних платежів сплачена ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» платіжним дорученням №425 ще 19.10.2012 у сумі 500000 грн. 00 коп. (а.с.19), тобто до подачі декларантом 22.10.2012 митної декларації №112050000/2012/023554. Вказана сума 22.10.2012 проведена банком (згідно відміток на платіжному дорученні №425).

Звідси, 19.10.2012 Запорізька митниця не могла коригувати митну вартість товару, не заявленого для проведення митних процедур, тим більш відмовити позивачу у застосуванні методу визначення митної вартості товару, зазначеного у митній декларації.

Таким чином, волевиявлення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання виникло ще до його декларування 22.10.2012 за митною декларацією №112050000/2012/023554.

Решта фінансової гарантії (грошової застави) сплачена ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» вже 22.10.2012, у день декларування товару, платіжним дорученням №8768, яким перераховано на рахунок Запорізької митниці 295000 грн. 00 коп.

Про те, що фінансова гарантія (грошова застава) була сплачена платіжними дорученнями №425 від 19.10.2012 та №8768 від 22.10.2012 зазначено позивачем у позові по даній справі. Проте в якій частині - не конкретизовано.

Вказані факти спростовують твердження позивача, викладені у позові про коригування Запорізькою митницею митної вартості товару, задекларованого 22.10.2012 митною декларацією №112050000/2012/023554. Документального підтвердження відмови Запорізькою митницею у прийнятті 22.10.2012 митної декларації №112050000/2012/023554 позивачем не надано.

Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.305 Митного кодексу України у редакції на день декларування товару).

Відповідно до ч.3 ст.305 Митного кодексу України спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Товар, ввезений ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» за митною декларацією №112050000/2012/023554 від 22.10.2012 - не входить до «Переліку товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України прохідним та внутрішнім транзитом здійснюється за умови обов'язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів», затвердженого 21.05.2012 постановою Кабінету Міністрів України №461.

Отже, надання митним органам забезпечення сплати митних платежів не є обов'язковим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.306 Митного кодексу України способами забезпечення сплати митних платежів є: фінансові гарантії.

Як зазначено у ч.6 ст.307 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше одного робочого дня після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.

Розмір фінансової гарантії визначається митним органом виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту (ч.1 ст.308 Митного кодексу України у редакції на день декларування товару).

Якщо при визначенні розміру фінансової гарантії неможливо точно визначити суму митних платежів, що підлягає сплаті, внаслідок ненадання митному органу точних відомостей про характер, найменування, кількість, країну походження, митну вартість та код таких товарів згідно з УКТЗЕД, розмір фінансової гарантії визначається виходячи з найбільшої величини ставок податків, вартості та/або кількості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей (ч.2 ст.308 Митного кодексу України у редакції на день декларування товару).

У ч.1 ст.309 Митного кодексу України (у редакції на день декларування товару) зазначено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах: 1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); 2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Відповідно до ч.6 ст.309 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією може здійснюватися у будь-якій з форм, визначених у частині першій цієї статті, на вибір особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто, особа, відповідальна за сплату митних платежів може вільно обирати форму забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією, але не її розмір.

Згідно запису на платіжному дорученні №425 від 19.10.2012 ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» призначенням платежу визначив: «Передплата за митне оформлення по рах. б/н від 19.10.12р. без ПДВ». Отже розмір фінансової гарантії самостійно нараховано позивачем у сумі 500000 грн. 00 коп. (а.с.19).

Як зазначено у п.2 ч.2 ст.310 Митного кодексу України, фінансові гарантії надаються: 2) у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок митного органу.

Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом (ч.3 ст.310 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.10 ст.311 Митного кодексу України після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов'язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як орган доходів і зборів отримає підтвердження фактичного виконання зобов'язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів. При вивільненні (поверненні) індивідуальної (одноразової) фінансової гарантії у паперовому вигляді органом доходів і зборів на всіх її примірниках проставляється відбиток відповідного митного забезпечення.

Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (ч.9 ст.313 Митного кодексу України).

Як зазначено у п.1 Розділу ІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого 20.07.2007 наказом Державної митної служби України №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі - «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами»), платник податків має право на повернення залишків коштів передоплати з депозитного рахунку 3734, відкритого на ім'я митного органу в Головному управлінні Державного казначейства України в місті Києві (далі - депозитний рахунок 3734), та з відповідного банківського балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності», відкритого митному органу в уповноваженому банку (далі - банківський рахунок 2603).

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. (…) У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету. До заяви додаються: аркуші з позначенням «3/8» комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Як зазначено у п.2 «Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи», затвердженого 20.07.2007 спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України №611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362 (далі - «Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи»), повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Згідно з п.3 «Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи» платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

До суду позивачем надано Заяву про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів (вих.№33/03/ від 14.06.2013), підписану заступником голови правління з ЗЕС та збуту ОСОБА_5 У вказаній заяві, адресованій в.о.начальника Запорізької митниці Міндоходів позивач просить надати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у сумі 88971 грн. 68 коп. по митній декларації №112050000/2012/023554 від 22.10.2012 при митному оформленні отриманого від фірми «ROMPETROL RAFINARE SA», Румунія коксу нафтового зеленого не кальцинованого у кількості 1855,200тн. Кошти, у сумі 88971 грн. 68 коп. є надмірно сплаченими, оскільки при митному оформленні вищезазначеного вантажу по митній декларації №112050000/2012/023554 митним органом не було винесено рішення про коригування митної вартості нафтового коксу і тому безпідставно стягнуто з особового рахунку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» додаткові кошти у сумі 88971 грн. 68 коп. в якості фінансової гарантії. Зазначена ЕМД була оформлена за першим методом визначення митної вартості (графа 40-1/1). Надмірно сплачені кошти у сумі 88971 грн. 68 коп. позивач просить зарахувати на депозитний рахунок для подальших розрахунків як передоплата (а.с.102).

Всупереч вимог п.1 Розділу ІІІ «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» зазначена Заява (вих.№33/03/ від 14.06.2013) не підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат».

У письмовій відповіді Запорізької митниці Міндоходів (вих.№07.1-02-10-24/1029 від 08.07.2013) на вказану Заяву (вих.№33/03/ від 14.06.2013) зазначено наступне: «…Запорізькою митницею Міндоходів опрацьовано Ваш лист від 14.06.2013 №33/031 про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. За результатами розгляду наданих документів повідомляємо наступне. Запорізькою митницею Міндоходів 22.10.2012 оформлено митну декларацію типу ІМ40АА №112050000/2012/023554 (імпортер - ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»; товар - «кокс нафтовий зелений некальцинований»; виробник - ROMPETROL RAFINARE SA; країна походження та виробництва - Румунія). Контроль митної вартості товарів здійснюється відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями; далі - Кодекс). Згідно статті 52 Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому Кодексом. Товар «кокс нафтовий зелений не кальцинований» випущено у вільний обіг за зверненням декларанта, відповідно до оформленої вищезазначеної митної декларації, зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою за митною вартістю з урахуванням коригування, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, з дотриманням норм статті 55 Кодексу. Вищезазначене звернення декларанта підтверджується відповідним чином заповненою графою 47 митної декларації від 22.10.2012№112050000/2012/023554 згідно встановленого порядку. Відповідно до частини 8 та 9 статті 55 Кодексу, декларантом протягом 80 днів з дня випуску товарів до митного органу не надано додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару. У зв'язку з цим митним органом листом від 11.01.2013 №07-04-23-24/345 надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару. Надана фінансова гарантія реалізована в порядку та у строки, визначені Кодексом. Крім того, за результатом здійснення контролю митної вартості митним органом, на момент митного оформлення товару «кокс нафтовий зелений не кальцинований» за вищезазначеною митною декларацією, встановлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості з урахуванням коригування відповідав рівню митної вартості за аналогічні товари, згідно цінової інформації митного органу…».

Суд погоджується з думкою відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.55 Митного кодексу України (у редакції на день декларування товару) під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Судом з'ясовано, що відповідачем при митному оформленні товару за митною декларацією №112050000/2012/023554 від 22.10.2012 не здійснювалось коригування митної вартості.

Як зазначено у ч.5-6 ст.55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Сторонами не надано до суду доказів проведення консультацій під час митного оформлення товару за митною декларацією №112050000/2012/023554 від 22.10.2012.

Як зазначено у п.2 ч.3 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: «…» у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до відміток на митній декларації №112050000/2012/023554 від 22.10.2012 декларант використав своє право, передбачене п.2 ч.3 ст.52 Митного кодексу України, на випуск у вільний обіг товару, що декларувався.

Згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (ч.8 ст.55 Митного кодексу України).

Позивачем не надано до суду доказів про надання Запорізькій митниці протягом 80 днів з дня випуску товару: «коксу нафтового зеленого не кальцинованого» у вільний обіг додаткових документів для підтвердження заявленої ним у митній декларації №112050000/2012/023554 від 22.10.2012 митної вартості товару.

Відповідно до ч.9 ст.55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч.10 ст.55 Митного кодексу України якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Позивачем не надано жодних доказів додержання процедури повернення фінансової гарантії, встановленої ст.ст.55, 313 Митного кодексу України, «Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами».

Звідси, відсутні правові підстави до повернення (вивільнення) фінансової гарантії, та, відповідно, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача фінансової гарантії (грошової застави) в сумі 88971 грн. 68 коп.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Виходячи з вказаного сплачена позивачем сума судового збору не повертається.

Керуючись ст.ст.2, 71, 72, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 20.09.2013.

Суддя О.О. Прасов