Постанова № 33698839, 21.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 808/4509/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Горбовій І.С.

за участю:

представника позивача Казарцевій Є.Ю.

представника відповідача Добровольського М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 «Стальконструкція»

до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополь та Мелітопольському районі Запорізької області

про визнання рішення нечинним

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Мелітопольське спеціалізоване управління №100 "Стальконструкція" до УПФУ України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, в якому позивач просить суд визнати нечиним рішення УПФУ України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області № 03/Ю-121 від 17.04.2013.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, на їх обґрунтування зазначила, що 25.06.2010 відносно ТОВ "Мелітопольське спеціалізоване управління № 100 "Стальконструкція" порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зазначила, що у відповідача відсутні підстави для застосування процедур нарахування пені та штрафних санкцій за весь період з дати початку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів до дня його закінчення. На підставі викладеного в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що оскаржувані рішення та вимога винесені цілком законно та обґрунтовано, оскільки дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 по справі №25/124/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мелітопольське спеціалізоване управління №100 "Стальконструкція". Введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог згідно ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2343-ХІІ). Станом на час розгляду даної справи (№808/4508/13-а) провадження у справі про банкрутство не припинено, мораторій на задоволення вимог кредиторів не скасовано. Проти вказано обставини представники сторін не заперечували.

У грудні 2011 позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за листопад 2011 року, яким зазначив фонд оплати праці у розмірі 146903,83 грн., та нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 59185,92 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Позивачем, з порушенням вимог ч.2 ст.6 та ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплачено єдиний внесок за вказаний період - 19.03.2013 року. Проти вказаної обставини представник позивача в судових засіданнях не заперечувала.

Частиною 10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сумм.

17.04.2013 року, з посиланням на вищезазначені норми, відповідачем за несвоєчасну сплату єдиного внеску винесено рішення №03/ю-121 про застосування до ТОВ "Мелітопольське спеціалізоване управління №100 "Стальконструкція" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказаним рішенням до позивача застосований штраф в розмірі 5918,60 грн. та нарахована пеня за період з 20.12.2011 по 19.03.2013 в розмірі 12201,72 грн.

Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до суду.

Однак, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не погоджується з твердження позивача, стовно того, що оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, то штрафи та пеня за період дії мораторію до ТОВ "Мелітопольське спеціалізоване управління №100 "Стальконструкція" не можуть бути застосовані не залежно від часу виникнення зобов'язань, з огляду на наступні обставини.

Так, відповідно до ч. 1 ст.19 Закону № 2343-ХІІ (в редакції від 11.04.2013 чинної на час винесення спірного рішення), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно ч. 3 ст.19 Закону № 2343-ХІІ (в редакції від 11.04.2013) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, не нараховується неустойка (штраф, пеня) тільки за неналежне виконання зобов'язань на які поширюється мораторій.

В даному випадку зобов'язання зі сплати єдиного внеску виникли у позивача після введення мораторію і дія мораторію на них не поширюється, а отже, за їх невиконання (несвоєчасне чи неналежне виконання) до нього можуть застосовуватись штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака