Рішення № 33698486, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8163/13 17.09.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"про стягнення 59 111,26 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Вінніченко Т.В. (дов. б/н від 01.12.2012 року)від відповідача Нестор В.Р. (дов. № 10 від 20.06.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 59 111,26 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/8163/13, слухання справи призначено на 14.06.2013 року.

10.06.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.06.2013 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.2013 року не з'явився.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року справу № 910/8163/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 09.07.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/8163/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/8163/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/8163/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року.

16.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року порушено справу про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" .

02.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.04.2013 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши у судовому засіданні 02.08.2013 року клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідачем у даній справі є Приватне акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (код ЄДРПОУ 31176312), а як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року провадження у справі № 5011-44/18931-2012 про банкрутство порушено щодо Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" (код ЄДРПОУ 24595667).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 13.09.2013 року.

У судовому засіданні 13.09.2013 року було оголошено перерву до 17.09.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 17.09.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2013 року також надав усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях по справі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1") на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва заборгованість за договором № 9/04 на виконання робіт від 09.04.2008 року у розмірі 95 000,00 грн.

10.12.2012 року, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012 , яке набрало законної сили 08.12.2012 року, було видано наказ.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-50/13725-2012 , у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача, за період з 10.06.2008 року по 12.04.2013 року, три проценти річних у розмірі 16 787,82 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 42 323,44 грн.

Відповідач у відзиві на позов та письмових поясненнях по справі, посилаючись на статтю 617 Цивільного кодексу України, заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав що невиконання Приватним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" відбулось з підстав, що не залежали від волі останнього.

Окрім того, відповідач зазначив про необґрунтованість розрахунку позивача за період з 10.06.2008 року по 12.04.2013 року, з огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012 набрало законної сили 08.12.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 16 787,82 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 42 323,44 грн. за невиконання останнім рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з статтею 229 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що всупереч умов договору від № 9/04 на виконання робіт від 09.04.2008 року, відповідач лише частково оплатив вартість виконаних позивачем робіт за вказаним Договором, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" виникла заборгованість перед Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва у розмірі 95 000,00 грн., яка була стягнута з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема, посилаючись на норми статті 617 Цивільного кодексу України, зазначаючи про те, що невиконання Приватним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" своїх зобов'язань за договором виникло з підстав, які не залежали від волі останнього, а саме, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 07.12.2011 року ВП № 29372373 було накладено арешт на кошти в межах суми 593 632 912,22 грн., що містяться на рахунках Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1".

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вищевказана норма закону встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання.

Під випадком розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника.

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність.

Наведені відповідачем обставини, на які останній посилається як на підставу звільнення від відповідальності, не містять ознак випадку або непереборної сили, а тому не приймаються судом до уваги.

Окрім того, частина перша статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (стаття 607 Цивільного кодексу). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності.

Також, судом відхиляються твердження відповідача про необґрунтованість розрахунку позивача за період з 10.06.2008 року по 12.04.2013 року, з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-50/13725-2012 встановлено, що прострочення виконання зобов'язання відповідачем по договору від № 9/04 на виконання робіт від 09.04.2008 року, почалося з 10.06.2008 року, що є встановленим фактом відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, отже, порушення виконання грошового зобов'язання відповідачем було допущено за вказаним договором саме з 10.06.2008 року.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З урахуванням викладеного положення стаття 625 Цивільного кодексу України регулює зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. Крім того, із рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 Цивільного кодексу України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Даний висновок суду підтверджується висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у листі від 16.01.2013 року за № 10-74/0/4-13.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено період нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення з відповідача за порушення умов договору від № 9/04 на виконання робіт від 09.04.2008 року.

Крім того, згідно з приписами статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до пункту 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" на відміну від імперативного правила статті 75 ЦК УРСР, яке передбачало обов'язковість застосування позовної давності, частина третя статті 267 Цивільного кодексу України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони. Господарський суд за власною ініціативою не має права застосовувати позовну давність.

Отже, застосування судом строків позовної давності можливе лише в межах заявленої стороною в справі відповідної заяви.

Згідно з частиною 7 пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 року законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 811 Господарського процесуального кодексу); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

В той же час суд відзначає, що заперечення Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на позовну заяву, подані представником відповідача до канцелярії суду 02.08.2013 року, містить лише виклад норм Цивільного кодексу України, які встановлюють загальний строк позовної давності.

При цьому, вказані заперечення на позовну заяву не містять заяви відповідача про сплив строку позовної давності в розумінні положень частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, з поданням якої норми чинного законодавства пов'язують можливість застосування судом наслідків пропуску такого строку.

Приймаючи до уваги приписи статті 625 Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" 3% річних на загальну суму 16 787,82 грн.

Разом з тим, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на загальну суму 42 323,44 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, код ЄДРПОУ 31176312) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району міста Києва (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 26-А, код ЄДРПОУ 05416745) 16 787 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 82 коп. три проценти річних, 42 323 (сорок дві тисячі триста двадцять три) грн. 44 коп. суми інфляційного збільшення боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2013 року

Суддя С.В. Стасюк