Постанова № 33698324, 23.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 910/756/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача 1:Савчук О.Г., дов. №05-2/143 від 24.07.2013р., Рубанка Д.М., дов. №05-1/100 від 23.04.2013р.від відповідача 2:не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "БМ Банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р.у справі господарського суду№910/756/13 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна"до 1. Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"; 2. Приватного підприємства "Монмарт"провизнання припиненими правовідносин за договорами та визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти за договорамиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. (складене 04.02.2013р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. у справі №910/756/13, провадження у справі №910/756/13 в частині позовних вимог до Приватного підприємства "Монмарт" припинено. В іншій частині позовні вимоги задоволені. Визнано припиненими правовідносини за договором поруки №22-2010/DC-14, між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна". Визнано припиненими правовідносини за договором іпотеки нерухомого майна №22-2010/DC-10 від 01.12.2010р., між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна". Визнано відсутнім право у Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" вимагати та отримувати грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" за договором поруки №22-2010/DC-14, між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна". Визнано відсутнім право у Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" вимагати та отримувати грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" за договором іпотеки нерухомого майна №22-2010/DC-10 від 01.12.2010р., між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Перший відповідач, Публічне акціонерне товариство "БМ Банк", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Заріцької А.О. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №910/756/13 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 20.08.2013р. №08.03-04/973.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Акулова Н.В., Євсіков О.О.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., розпорядженням секретаря першої судової палати від 20.09.2013р. №02-05/759 сформовано колегію суддів для розгляду справи у наступному складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 23.09.2013р. представники першого відповідача підтримали вимоги касаційної скарги. Позивач та другий відповідач уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "БМ Банк".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.10.2010р. між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Приватним підприємством "Монмарт" укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2010-22/DC, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належними чином використовувати та повернути в передбачений цим Договором строк кредит в розмірі 1454000 дол. США та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна №22-2010/DC-10, відповідно до умов якого позивач, як майновий поручитель другого відповідача, з метою належного виконання зобов'язань останнього, що випливають з кредитного договору, передає в іпотеку, а перший відповідач приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між сторонами укладено договір поруки №22-2010/DC-14, відповідно до умов якого позивач поручається перед першим відповідачем за своєчасне та повне виконання другим відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Приписами ч. 4 ст. 205 ГК України визначено, що ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Монмарт" та ліквідовано останнього.

Згідно з приписами ст.ст. 553, 559, 593 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", порука, іпотека мають похідний характер від забезпеченого ними зобов'язання і в разі припинення основного зобов'язання похідні зобов'язання щодо поруки, іпотеки - припиняються.

Приписами ч. 2 ст. 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Господарські суди попередніх інстанцій вірно застосували приписи п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України та дійшли до правомірного та обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства "Монмарт", оскільки останній припинив свою діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими правовідносин за спірними договорами поруки та іпотеки нерухомого майна та визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти за вищезазначеними договорами поруки та іпотеки нерухомого майна.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. у справі №910/756/13 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. у справі №910/756/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова