Ухвала суду № 33698259, 23.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 вересня 2013 року Справа № 917/99/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідачперевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп"на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р.у справі№917/99/13-г господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп"доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс"за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Міндоходів у Полтавській областіпровизнання права власності,ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Скаржником в додатках до касаційної скарги зазначено про наявність підтвердження отримання відповідачем третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача нарочно касаційної скарги у справі та додано додатково перший аркуш касаційної скарги з відміткою, що складається з напису "КОДПІ 29.07.13", скріпленого підписом невідомої особи, та містить штамп із зазначенням назви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та підпис невідомої особи, але зазначені написи не містять відомостей про те, що копію касаційної скарги було отримано вказаними учасниками судового процесу.

Крім того, із зазначених написів не вбачається, ким саме вчинено цей напис (не вказано прізвища та посади особи), у зв'язку з чим неможливо дійти до висновку, що його вчинено повноважними особами третьої особи на стороні позивача та відповідача - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області. Отже, вказаний перший аркуш касаційної скарги не є належним доказом отримання скарги відповідачем та третьою особою на стороні позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Водночас, відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п.6 ч.1 ст.1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказано конкретні їх пункти та статті з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.1115 та ч.ч.1, 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно застосована норма закону.

Всупереч наведеному, заявник стверджуючи у поданій касаційній скарзі про необґрунтованість прийняття судом апеляційної інстанції ухвали в частині, що стосується зупинення провадження у справі, та винесення її судом при неповному з'ясуванні обставин справи, наданням переваги одним доказам над іншими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, не вказав суті порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п.3, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.86, ч.4 ст.111, п.3, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №917/99/13-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко