Постанова № 33696912, 23.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

>ІМЕНЕМ УКРАЇНИFONT>

23 вересня 2013 року

м. Полтава

Справа № 816/5089/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі – Лебідь Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2013 року Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків на погашення податкового боргу по платі за землю в сумі 37 898,98 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 37 898,98 грн. ( в тому числі нарахована пеня в сумі 46,69 грн.), який виник в результаті несплати самостійно визначених сум у відповідних податкових деклараціях за грудень 2012 року - липень 2013 року.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Лохвицькою ОДПІ сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №20 від 01.10.2012 року, яку останнім отримано 04.10.2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржив, таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем вимогу Лохвицької ОДПІ залишено без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, у якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, а ні заперечень проти позову, а ні клопотання про відкладення чи розгляд справи без участі його уповноваженого представника не надав.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф" (код ЄДРПОУ 139608965 ) зареєстроване у встановлено законом порядку Лохвицькою РДА 03.08.2011 року та перебуває на податковому обліку в органах податкової служби.

Згідно із даними Лохвицької ОДПІ, за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 37 898,98 грн., який виник в результаті несплати задекларованих сум у податкових деклараціях №8443 від 25.09.2012 року, 11295 від 29.01.2013 року, №1300002691 від 19.02.2013 року в розмірі 37 852,29 грн.

Крім того, позивачем за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України, нараховано пеню в сумі 46,69 грн.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56, ст. 54 Податкового Кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а сума грошового зобов'язання самостійно визначена платником податків та зазначена у податковій декларації вважається узгодженою.

Разом з тим, в порушення вищевказаних норм, відповідач свого обов'язку не виконав, суму самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку у встановлений законом строк на сплатив.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно ст. 59 Податкового кодексу України, Лохвицькою ОДПІ сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №20 від 01.10.2012 року, яку останнім отримано 04.10.2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нараховано пеню у розмірі 46,69 грн.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку податкову вимогу не оскаржила , таким чином грошове зобов'язання вважається узгодженим, набуло статусу податкового боргу та підлягає сплаті.

Разом з тим, сума грошового зобов’язання платником податків у повному обсязі не сплачена, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотнім боком облікової картки платника.

На підставі підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 37 898,98 грн. суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Дочірнього підприємства "Лохвицяторф" Державного підприємства "Київторф"( ідентифікаційний код 13960865) на бюджетний рахунок №33211811700244, відкритий в ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 13050100, отримувач Місцевий бюджет Білогорільської сільської ради, код отримувача 37953557, кошти на погашення податкового боргу по платі за землю в сумі 37 898,98 грн. ( тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень дев'яносто вісім копійок). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков