Ухвала суду № 33696500, 18.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1697/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальчук О.В.

представника позивача (апелянта): Притолюк Н.М.

представника відповідача: Лабунець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Державне підприємство «45 експериментальний механічний завод» (ДП «45 ЕМЗ») звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Вінницька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2013 року №0000071722 та від 19 лютого 2013 року №0000021705.

08 липня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ДП «45 ЕМЗ» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 січня 2013 року №00006/1722/8341806.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: грошове зобов'язання в сумі 1459640,63 грн. вважати узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання; порушення п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого нарахована пеня в сумі 3476 грн. та порушення п. 51.1 ст.51, п. 176.2 "б" ст. 176 ПК України.

На підставі акта перевірки, 24 січня 2013 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000071722, яким ДП «45 ЕМЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати в розмірі 1459640,63 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, однак збільшено визначену у ньому суму штрафної санкції по податку з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, Вінницькою ОДПІ 19 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000021705, яким позивачу збільшено суму штрафної санкції по податку з доходів фізичних осіб на 20524,18 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, а також те, що податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (ПК України), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 ПК України).

Так, податковим боргом згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Згідно із п. 127.1 ст. 127 ПК України, не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» від 29 грудня 2010 року №1221 ДП «45 ЕМЗ» включений до складу Державного концерну «Укроборонпром», а відтак на нього поширюється дія п. 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, п. 2-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено:«Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 01 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Як встановлено судом першої інстанції, згідно особової картки ДП «45 ЕМЗ» по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати, податковий борг у позивача утворився 13 лютого 2013 року, що свідчить про те, що станом на 01 липня 2012 року та на 31 жовтня 2012 року податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у позивача був відсутній.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковий борг ДП " 45 ЕМЗ" по податку на доходи фізичних осіб не підлягає списанню відповідно до пункту 2-2 підрозділу 10 розділі XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, оскільки даний борг в сумі 1459640,63 грн. виник 13 лютого 2013 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 вересня 2013 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.