Рішення № 33695991, 23.09.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3870/13-ц

Провадження №2/751/849/2013

Рішення

Іменем України

23 вересня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Помазанової М.В., Славяніна М.О., Артюшенко І.А., Рожко О.І., Зенченко Н.В., Мишко О.В., представників Чернігівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України Вторих Р.І., Дьомін М.В. Литвиненко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Кабінету Міністрів України про визнання дій незаконними, визнання незаконним звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про визнання недотримання Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України умов контракту № 1-ХІ від 21.09.2010 року, в редакції додаткової угоди від 21.05.2012 року щодо створення належних умов для матеріального забезпечення та організації праці; про визнання недотримання Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України п. 11 контракту № 1-ХІ від 21.09.2010 року, в редакції додаткової угоди від 21.05.2012 року в частині організації фінансового контролю за діяльністю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення; про зобов'язання Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виплатити премію за грудень 2012 року в розмірі 8602,97 грн.; про зобов'язання Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виплатити матеріальну винагороду за ефективне управління державним майном за 2012 рік в розмірі 85017,60 грн.; стягнення з Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України моральної шкоди в розмірі 70848,00 грн..

Мотивуючи вимоги тим, що наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 390-О від 21 вересня 2010 року був призначений з 21 вересня 2010 року Генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з посадовим окладом згідно з штатним розписом. 21 вересня 2010 року Міністерство транспорту та зав'язку України уклало контракт № 1-ХІ. 19 липня 2011 року Міністерством інфраструктури України до Контракту №1-ХІ була укладена додаткова угода. 21 травня 2012 року Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України уклала додаткову угоду до Контракту відповідно до якої Контракт № 1-ХІ було викладено в новій редакції без зміни терміну дії Контракту № 1-ХІ. 23 листопада 2012 року була укладена додаткова угода до Контракту. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 18-р від 21 січня 2013 року звільнено з посади генерального директора Концерну у зв'язку з невиконанням умов Контракту. Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 31 від 22 січня 2013 року розірвано контракт. Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення № 10/0к від 04 лютого 2013 року датою звільнення визнано 04 лютого 2013 року, про що був зроблений запис в трудовій книжці. Підставою для дострокового розірвання контракту визначені підпункти а), б), в), и) пункту 26 Контракту і були повідомлені згідно листа Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 14/01-1022 від 25 лютого 2013 року.

Позивач вважає своє звільнення безпідставним, а тому невиконання Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України умов п. 17, п. 18 Контракту є порушенням прав позивача. Відмова у виплаті премії за грудень 2012 року і матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визначила на підставі листа прокуратури Шевченківського району міста Києва від 29 грудня 2012 року № 1290/12 і висновки аудиторського звіту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 17/01-628 від 04 лютого 2013 року. Проте аудиторським звітом від 05 жовтня 2012 року Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за період перевірки ІІ-ІV квартал 2011 року та за І-ІІ квартал 2012 року не виявлені порушення ефективного використання активів, доходів, витрат. Саме належне виконання обов'язків керівника Концерну мало наслідком виявлення порушень допущених головним бухгалтером ДП «Центру технічної експлуатації і управління радіорелейних ліній, радіомовлення, радіозв'язку та телебачення», а після 24 вересня 2010 року головним бухгалтером Києво-Святошинської філії.

Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України не були виконані вимоги п. 6.9 Статуту Концерну в редакції 2009 року в частині перевірки фінансового стану Концерну при призначенні позивача Генеральним директором Концерну і лише в період з 27 січня 2011 рок по 06 квітня 2011 року Концерн і всі суб'єкти господарювання, що входять до складу Концерну (підприємства та філії) були перевірені і 13 квітня 2011 року складений акт № 06-21/28 ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну за 2009, 2010 року та І квартал 2011 року. Спеціалісти Головного контрольно-ревізійного управління України при ревізії Києво-Святошинської філії Концерну не виявили порушень фінансово-господарської діяльності, зокрема щодо руху коштів та їх цільове використання.

Порушення Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України прав позивача визначених контрактом призвело до завдання моральних страждань внаслідок яких позивач втратив нормальні життєві зв'язки, докладав додаткових зусиль для організації свого життя і не отримав належного розрахунку при звільненні. Враховуючи індивідуальні якості особистості позивача, характер немайнових втрат через вимушені зміни у життєвих і виробничих стосунках позивач просить відшкодувати моральну шкоду.

23.05.2013 року представником позивача надано заяву про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог, а саме: про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ( том 1 а. с. 161-162). Позивач мотивує вимоги тим, що в розпорядженні Кабінету Міністрів України не вказані підстави для звільнення, передбачені умовами контракту та Кодексу законів про працю України. Уповноважений орган не повідомив позивача на підставі чого звільнено. В трудовій книжці зазначено підставою звільнення п.8 ст. 36 КЗпП України. Які саме умови контракту порушив позивач в жодному документі не зазначено. Позивач просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з вимогою про незаконного звільнення і поновити його, оскільки у позивача були відсутні можливості для своєчасного збору всіх документів, враховуючи їх великий обсяг. Також позивачу не були відомі підстави визначені в контракті, на підставі яких Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про звільнення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що обізнаний зі змістом вимог поданих представником 23 травня 2013 року, не бажає скасування розпорядження, наказів і поновлення на роботі. Звільнення необхідно визнати незаконним для поновлення права на виконання умов контракту в частині матеріальної винагороди.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що спосіб захисту в частині оспорювання звільнення вибраний у тому вигляді, який заявлено, питання про оспорювання розпорядження, про поновлення на посаді не ставиться. Про документи, які стали підставою для визнання неможливості подальшого перебування на посаді позивача, дізналися лише 06 серпня 2013 року після їх пред'явлення до суду. Пропозиція Прем'єр Міністра не містить даних про причини неможливості перебування на посаді, розпорядження винесено не у день засідання Кабінету Міністрів України, порушена процедура розгляду Кабінетом Міністрів України питання про неможливість подальшого перебування позивача на займаній посаді. Розпорядження не містить даних про порушені пункти контракту та норми КЗпП України. Пропущений строк звернення до суду оскільки потрібно було зібрати значний обсяг інформації в обґрунтування позовних вимог в цій частині. Просила поновити строк визначений ст. 233 КЗпП України. Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України порушені умови контракту в частині матеріального забезпечення, оскільки не здійснена виплата премії за грудень 2012 рік та матеріальна винагорода за ефективне управління державним майном на 2012 рік, згідно листа від 25.02.2013 року надано роз'яснення причин відмови з посиланням на лист прокуратури Шевченківського району міста Києва, який достовірно не перевірений і суперечить попередньо проведеним перевіркам діяльності Концерну РРТ. При призначенні позивача на посаді відповідачем не здійснена перевірка фінансової діяльності Концерну РРТ, що було порушенням статуту і в подальшому фінансового контролю відповідач не здійснював. На виконання умов п. 17 б), п. 18 контракту позивач просить зобов'язати Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виплатити премію за 2012 рік та винагороду за ефективне управління державним майном за 2012 рік. Моральна шкода полягає у порушенні трудових прав.

Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судовому засіданні просив в задоволені позовних вимог відмовити, послався на письмові заперечення ( том 3 а. с. 178-182).

Представник відповідача Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Артюшенко І.А. просила відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки прокуратурою Шевченківського району міста Києва встановлені порушення в діяльності позивача, аудиторські звіти підтвердили виявлені порушення, тому було прийнято рішення про відсутність підстав для виплати премії за грудень 2012 року та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном за 2012 рік. Аудиторська перевірка здійснювалася, надавалася проміжна інформація, яка підтверджувала факти викладені в листі прокуратури Шевченківського району міста Києва, тому головою служби був направлений лист на ім'я Прем'єр-міністра України. Оскільки дія контракту з позивачем продовжувала діяти з вересня 2010 року, тому були відсутні підстави для здійснення фінансової перевірки Концерну згідно Статуту. Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є правонаступником Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України згідно адміністративної реформи 2010 року. Фінансовий контроль за діяльністю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення здійснювалося шляхом внутрішнього аудиту. Представник підтримала письмові заперечення від 02.07.2013 року ( том 3 а. с. 109-121).

Представник відповідача Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Рожко І.О. просив відмовити в задоволені позовних вимог, підтримав пояснення першого представника. Додатково зазначив, що у встановленому порядку не були внесені зміни до фінансового плану Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Представниками Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України подано клопотання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду передбачених ст. 233 КЗпП України ( том 3 а. с. 233-235).

Представник відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Помазанова М.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволені позовних вимог, підтримала заперечення Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Додатково зазначила, що актом Державної фінансовою інспекцією України від 20.08.2013 року підтверджені виявлені порушення, які стали підставою для розірвання контракту з позивачем і виявлені порушення правильності складання фінансових планів. В частині позовних вимог про визнання незаконним звільнення просила застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, оскільки доказів про поважність причини пропуску строку звернення до суду не надано.

Представник відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Славяніна М.О. просив відмовити в задоволені позовних вимог. Розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято в межах компетенції, уповноваженим органом. Відсутне законодавче рішення яким визначена необхідність зазначати в розпорядженні норми КЗпП України і наводити перелік порушених умов контракту. Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України був розірваний контракт і визначені підстави і нормативний акт на підставі якого контракт розірваний. Наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виданий наказ із визначенням дати звільнення і видана трудова книжка. Просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду. Умови контракту позивача визначають право здійснення виплати щомісячної премії та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном, а не обов'язок здійснення таких виплат. Порушуючи питання про недотримання умов контракту в частині організації фінансового контролю за діяльністю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення позивач намагається свою відповідальність перевести на орган управління, що є безпідставним, оскільки вся відповідальність в межах господарської діяльності повністю покладається на голову Концерну.

Представник Чернігівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України Литвиненко О.С. просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що працювала на посаді головного бухгалтера Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, за час роботи позивача був складений лише один протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. Позивачем у повному обсязі здійснювався контроль діяльності Концерну РРТ. Саме свідком був виявлений недолік коштів в Києво-Святошинскій філії в 2012 році і не внесення коштів до бюджету та Пенсійного фонду України. При ліквідації філії свідок не був членом комісії. Спеціалісти бухгалтерії Києво-Святошинської філії були переведені до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Свідок зазначила, що не могла здійснювати контроль за діяльністю філії, коли філія була самостійною юридичною особою, згідно посадової інструкції.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що здійснив розподіл обов'язків, особисто ініціював перевірку контрольно-ревізійною службою. Приступив до виконання обов'язків у вересні 2010року. Оскільки не було фінансової перевірки діяльності попередніх керівників Концерну, тому звертався до голови служби Держспецзв'язку, як заступника Міністра транспорту та зв'язку з відповідним клопотанням. В січні 2011 розпочалася робота КРУ і частково здійснювалася перевірка Адміністрацією по поставленим свідком питаннях. На момент укладання контракту органом управління було Міністерство транспорту та зв'язку, вимоги до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України пред'явлені, як до правонаступника. 01.02.2013 року свідок перебував на лікарняному, виконував обов'язки ОСОБА_20. Звільнення є безпідставним, раптовим, надуманим і на підставі даних поданих Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які не відповідають дійсності. Після виходу з лікарняного одразу ознайомився з наказом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення і отримав трудову книжку. В місячний термін не звернувся до суду за захистом порушеного права, оскільки одразу був психологічний стрес, а потім потрібно було зібрати всі документи, про підстави звільнення дізнався в ході судового розгляду. До органів, які звільнили з заявою про отримання документів, що стали підставою для звільнення не звертався.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що приймала участь у перевірці на письмову вимогу прокуратури по конкретному факту. В ході перевірки всі факти зазначені в листі прокуратури знайшли своє підтвердження і були виявлені інші порушення, такі як перебування двох ключів Банку-клієнт у головного бухгалтеру Концерну, хоча один повинен бути у керівника для здійснення контролю. По первинним документам головний бухгалтер одноособово приймала рішення про перерахунок коштів, все це є порушенням розрахункової дисципліни. На початку здійснення перевірки зверталася до позивача, всієї інформації надано не було. До закінчення здійснення перевірки подавала доповідну голові Адміністрації і стисло зазначила порушення. Перевірка охопила подію і виявляла вчинки, які призвели до можливості вчинення дій по перерахуванню коштів. Здійснюючи контроль при ліквідації філії не проведена звірка з контрагентами, тому тривалий час не виявляли порушення.

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, свідків ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_21, дослідивши матеріали справи, судом встановлено і не оспорюється сторонами, що згідно наказу № 390-О від 21.09.2010 року міністра Міністерства транспорту та зв'язку України з 21 вересня 2010 року ОСОБА_1 призначений на посаду Генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. 21 вересня 2010 року між Міністерством транспорту та зв'язку України та ОСОБА_1 укладений контракт № 1-ХІ з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, 19 липня 2011 року додаткова угода до контракту № 1-ХІ з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

21 травня 2012 року між Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до контракту № 1-ХІ з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ( том 1 а. с. 31-40). Пунктом 8 визначені обов'язки керівника. Пунктом 11 якого визначено, що уповноважений орган управління: - організовує фінансовий контроль за діяльністю підприємства, розглядає та погоджує з подальшим затвердженням Кабінетом Міністрів України, в установленому порядку, його річний з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожний наступний рік. Пунктом 17 визначено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством в результаті його господарської діяльності. Виходячи з установлених Керівнику: б) премії та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном розміри яких встановлюються Уповноваженим органом управління порядку та на умовах передбачених Положенням про порядок преміювання та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держспецзв'язку, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15.01.2009 № 6. Пунктом 18 передбачено, що крім того, Керівникові за погодженням з Уповноваженим органом управління може виплачуватись відповідно до діючих на Підприємстві положень, узгоджених з Уповноваженим органом управління: - винагорода за підсумками роботи за рік. Пунктом 26 визначено, що керівник може бути звільнений з посади, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом; б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов'язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки ( понесено збитки, виплачено штрафи і т. п.); в) у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; и) у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг за державні кошти.

23 листопада 2012 року укладена додаткова угода до контракту № 1-ХІ з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, окремі абзац пунктів 11 та 26 викладені в новій редакції.

Прем'єр Міністра України Азаров М.Я. вніс пропозицію про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Кабінету Міністрів України ( том 3 а. с. 185). Пропозиція подана відповідно до листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 18-237 від 18.01.2013 р. ( том 3 а. с. 186-187) з додатком. Листом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва С. Горупа « 1290/12 від 29.12.12 ( том 3 а. с. 188-191) в якому визначено, що проведеною прокуратурою району перевіркою обставин, за яких ОСОБА_17 мала можливість вчинити злочин, встановлено, що злочинні дії ОСОБА_17 стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_1, головним бухгалтером Концерну РРТ ОСОБА_19, начальником відділу контрольно-ревізійної роботи та фінансових розслідувань Концерну РРТ ОСОБА_24 та колишнім директором Києво-Святошинської філії Концерну РРТ ОСОБА_25. Визначено неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, передбачених п.8 Контракту, не додержання вимог п.6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», не забезпечення повного внесення обов'язкових платежів до бюджету, пенсійного фонду, не проведення в Концерні РРТ профілактичної роботи з метою запобігання правопорушень та злочинів згідно законодавства, не забезпечив цільове використання коштів, неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетних до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Копія аудиторського звіту за результатами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за 2011 рік № 32-22/6 від 18.06.2012 Державної фінансової інспекції України ( том 3 а. с. 192-207) і лист № 32-14/589 від 14.11.2012 року першого заступника голови Державної фінансової інспекції України Костюшко В.В. на адресу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ( том 3 а. с. 206 - 207) про необхідність вжиття заходів щодо посилення фінансової дисципліни на Концерні та притягнення до відповідальності керівника підприємства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 18-р від 21 січня 2013 року звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у зв'язку з невиконанням умов контракту ( том 3 а. с. 183).

Наказом № 31 від 22 січня 2013 року Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ( том 4 а. с. 128 ) розірваний контракт з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення ОСОБА_1.

22 січня 2013 року внесений запис № 8 до трудової книжки ОСОБА_1 про звільнення в зв'язку з невиконанням умов контракту, п. 8 ст. 36 КЗпП України.

04 лютого 2013 року внесений запис № 9 до трудової книжки ОСОБА_1 про визначення дати звільнення - 04 лютого 2013 року ( том 1 а. с. 143).

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог, пред'явлених згідно ст. 118 ЦПК України, у спосіб визначений позивачем і на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог в частині визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення слід відмовити, з наступних підстав. В ході судового розгляду справи не встановлені обставини порушення відповідачем Кабінетом Міністрів України ст. 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 125 від 31 січня 2011 року «Деякі питання діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення», пунктів 1, 2, 7, 10, 15 Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 11 квітня 2012 року. Вищенаведені законодавчі акти не визначають обов'язок зазначати в розпорядженні Кабінету Міністрів України підстави для звільнення передбачені умовами контракту, норми Кодексу законів про працю України і наводити перелік порушених умов контракту.

Окрім того позивачем пропущений строк оскарження звільнення, визначений ч.1 ст. 233 КЗпП України. Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів поважності причини пропуску строку для звернення до суду, з дня отримання трудової книжки. Не використання позивачем своїх прав на отримання інформації, яка стала підставою для звільнення і не використання прав визначених ст. 137 ЦПК України для витребування доказів в ході судового розгляду свідчить про неналежне використання своїх прав, а не про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Розділом 3 Контракту № 1-ХІ з генеральним директором Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 21 вересня 2010 року в редакції додаткової угоди від 21 травня 2012 року визначені умови матеріального забезпечення керівника. Пунктом 17 передбачено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством в результаті його господарської діяльності. Виходячи з установлених Керівнику: б) премії та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном розміри яких встановлюються Уповноваженим органом управління порядку та на умовах передбачених Положенням про порядок преміювання та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держспецзв'язку, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 15.01.2009 № 6. Пунктом 18 передбачено, що крім того, Керівникові за погодженням з Уповноваженим органом управління може виплачуватись відповідно до діючих на Підприємстві положень, узгоджених з Уповноваженим органом управління: - винагорода за підсумками роботи за рік.

Протоколом від 19 лютого 2013 року узгоджувальної наради з питань преміювання за грудень 2012 року та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном ОСОБА_1, затвердженого головою Держспецзв'язку 19 лютого 2013року ( том 4 а. с. 129-131) прийнято рішення про неможливість встановлення та виплати премії за грудень 2012 року та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном за 2012 рік, яке у встановленому порядку не оскаржено. Головою Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України листом № 14/01-1022 від 25.02.2013 року ( том 4 а. с. 137-139) повідомлено ОСОБА_1 про відмову і підстави відмови у виплати премії за грудень 2012 року і матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном за 2012 рік. Дані дії відповідача Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України узгоджується з вимогами п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств», п. 2.7, п. 3.6 Наказу Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 6 від 15 січня 2009 року « Про затвердження Положення про порядок преміювання та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держспецзв'язку», а тому відсутні підстави для визнання недотримання Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України умов контракту № 1-ХІ від 21.09.2010 року, в редакції додаткової від 21.05.2012 року щодо створення належних умов для матеріального забезпечення та організації праці позивача.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 21 вересня 2010 року, органом управління на час виникнення трудових правовідносин було Міністерство транспорту та зв'язку України, а тому дотримання вимог п. 6.9 Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в частині здійснення перевірки фінансового стану Концерну РРТ повинен був дотримуватися саме орган управління, а не його структурний підрозділ - Державна адміністрація зв'язку. Відповідач Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України станом на вересень 2010 року не була органом управління Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, прав позивача в частині невиконання перевірки фінансового стану Концерну не порушувала.

Пред'явлені позивачем вимоги в частині визнання недотримання Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України п. 11 контракту № 1-ХІ від 21.09.2010 року, в редакції додаткової угоди від 21.05.2012 року в частині організації фінансового контролю за діяльністю Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення не обґрунтовані, докази в обґрунтування вимог не надано, а тому задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині зобов'язання Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виплатити премію за грудень 2012 року в розмірі 8602,97 грн.; зобов'язання Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виплатити матеріальну винагороду за ефективне управління державним майном за 2012 рік в розмірі 85017,60 грн. задоволенню не підлягають, оскільки уповноважений орган управління в прядку і на умовах передбачених «Положенням про порядок преміювання та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держспецзв'язку» не прийняв рішення, із визначенням розміру, про виплату премії та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном. Про інші порушення розрахунку при звільненні позивачем не заявлено.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення законних прав відповідачем Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України моральної шкоди в розмірі 70848,00 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 47, 221, 232, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 11, ч.1 ст. 12, ст. ст. 14, 15, 16 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 2591- VI від 7 жовтня 2010 року, пунктами 1, 2, 7, 10,15 Постанови Кабінету Міністрів України № 298 від 11 квітня 2012 року «Деякі питання, пов'язані з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України», Постановою Кабінету Міністрів України № 125 від 31 січня 2011 року «Деякі питання діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення», п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств», п. 2.7, п. 3.6 Наказу Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 6 від 15 січня 2009 року « Про затвердження Положення про порядок преміювання та виплати матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держспецзв'язку», ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

Вирішив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Кабінету Міністрів України про визнання дій незаконними, визнання незаконним звільнення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Мороз