Постанова № 33694884, 19.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

MG src="herb.gif" height=70 width=52>>/P>

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року о 10 год. 40 хв. м. Львів № 813/6319/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/6319/13-а

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області, представник – не прибув

до

Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» – не прибув

про

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (далі – УПФУ у м. Калуші та Калуському р-ні) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (далі – ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія») про стягнення заборгованості в сумі 107 915,27 грн по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної згідно п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року в загальній сумі 107 915,27 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання вх. № 30437 від 27.08.2013 року у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

На адресу суду 29.08.2013 року надійшли письмові заперечення, в яких відповідач проти позову заперечує, вважає, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачує страхові внески, тому боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинна бути Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, а не ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія». Також зазначив, що згідно позиції, яка викладена у листі Пенсійного фонду України від 07.12.2011 р. № 27302/02-20 фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статей 55, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами не відшкодовуються. У зв'язку з наведеним відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі вимог частини першої статті 41 КАС України.

Безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив.

ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код 01432606.

Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція згідно довідки ЄДРПОУ є структурним підрозділом ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» без права юридичної особи але має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, баланс експедиції є складовою частиною балансу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме, відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на поточний рік на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п.п.6.4., 6.8. п.6 Інструкції).

Згідно п.п. 6.4, 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно додатка № 6 до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші проведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Органом Пенсійного фонду України надіслано структурному підрозділу відповідача без права юридичної особи Калуській нафтогазорозвідувальній експедиції відповідно до розділу 6 Інструкції «Розрахунки суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року на загальну суму 107915,27 грн, що підтверджується підписом про отримання. Доказів оскарження надісланих позивачем розрахунків та призначення позивачем пільгових пенсій особам, зазначеним у розрахунках, суду не надано.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Згідно розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 2 за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року, заборгованість Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Західукргеологія» перед Управлінням пенсійного фонду становить 107915,27 грн.

Відповідачем не заперечується призначення особам, зазначеним у розрахунках, пільгових пенсій внаслідок роботи з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Докази вжиття заходів щодо погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Твердження відповідача про те, що Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція, як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі та сплачуючи страхові внески, повинна бути боржником по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а не ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», суд вважає безпідставним, оскільки, Калуська нафтогазорозвідувальна експедиція створена без права юридичної особи як відокремлений підрозділ ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія».

Згідно ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України, відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Враховуючи викладене філії не можуть бути самостійними суб’єктами цивільних відносин та самостійно відповідати за дії, які вони вчиняють, отже суб’єктом цивільної відповідальності буде не філія, а юридична особа, яка її створила.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Крім того, з огляду на приписи ст. 50 КАС України, відповідачем у даній справі може бути лише юридична особа.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Оскільки відповідачем самостійно фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії відшкодовані не були, доказів сплати зазначеного боргу відповідачем суду не надано, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» в користь УПФ у м. Калуші та Калуському р-ні Івано-Франківської області.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (ЄДРПОУ 01432606 пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79000) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (77300, м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 2; ЄДРПОУ 37824000) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 107915 (сто сім тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) гривень 27 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 24 вересня 2013 року.

Суддя Кедик М.В.