Ухвала суду № 33694616, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/42985/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Інвест вугілля" до Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Інвест вугілля" (далі - ТОВ "Інтер-Інвест вугілля") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області (далі - ДПІ у м. Первомайську) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року позов ТОВ "Інтер-Інвест вугілля" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Первомайську залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Первомайську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ "Інтер-Інвест вугілля".

ТОВ "Інтер-Інвест вугілля" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Первомайську.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Первомайську було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтер-Інвест вугілля» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в період з 01.03.2007 по 31.03.2007, 01.04.2007 по 30.04.2007, 01.05.2007 по 31.05.2007, 01.06.2007 по 30.06.2007, 01.07.2007 по 31.07.2007, 01.08.2007 по 31.08.2007, 01.09.2007 по 30.09.2007, 01.10.2007 по 31.10.2007, 01.11.2007 по 30.11.2007, 01.12.2007 по 31.12.2007, 01.01.2008 по 31.01.2008, 01.02.2008 по 28.02.2008, 01.03.2008 по 31.03.2008, 01.07.2008 по 31.07.2008, 01.01.2009 по 31.01.2009, 01.04.2009 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 31.05.2009, 01.07.2009 по 31.07.2009, 01.08.2009 по 31.08.2009. За результатами перевірки складено акт 490/23/32458462 від 20 листопада 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму податкових зобов'язань податку на додану вартість у липні 2009 року в сумі 1233463,90 грн. та порушення п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 9943573,00 грн., крім того, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 1576717,00 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на запити про результати проведених перевірок контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від перевіряємого суб'єкта господарювання.

На підставі акта перевірки ДПІ в м. Первомайську було винесено податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2009 року №0000372301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9943357,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до ДПІ в м. Первомайську. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення від 17.02.2010 року №522/23-019/289 про відмову в її задоволенні. Рішення ДПІ в м. Первомайську про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Інтер-інвест вугілля» було оскаржене до ДПА в Луганській області 01.03.2010 року. 05.05.2010 року ДПА в Луганській області було прийняте рішення №7678/25-08 про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині 2577782,00 грн. заявленого бюджетного відшкодування.

В рішенні про результати розгляду повторної скарги №7678/25-08 від 29.04.2010 року ДПА України в Луганській області, враховуючи результати повторної скарги ТОВ «Інтер-інвест вугілля» від 01.03.2010 року №2127/12 на податкове повідомлення-рішення ДПІ від 03 грудня 2009 року №0000372301/0, прийшла до висновку, про те, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» завищило від'ємне значення, задеклароване платником в декларації за серпень 2009 року (рядок 24) на 9466207,00 грн. (1233464,00 грн. + 8232743,00 грн.), відповідно, завищивши суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування на 7365791, 00 грн.

29 квітня 2010 року ДПІ в м. Первомайську за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0000372301/0 від 03 грудня 2009 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000372301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7365791,00 грн.

В акті за результатами позапланової перевірки з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 20.11.2009 року №490/23/32458462, в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 17.02.2010 року №522/23-019/289, а також в рішенні про результати розгляду повторної скарги від 29.04.2010 року №7878/25-08 податковий орган посилається на відсутність інформації про справедливу ринкову ціну реалізації вугілля марки «Ж» на підставі того, що були направлені листи до Міністерства вугільної промисловості, Торгово-промислової палати України, Луганської регіональної торгово-промислової палати, Державної інспекції по контролю за цінами в Луганській області, Головного управління статистики у Луганській області, ДП «Вугілля України», ДП «Первомайськвугілля».

Судом першої інстанції було зроблено аналогічні запити, у відповідях на які вказується на те, що інформація відносно рівня цін на даний вид продукції відсутня. Тому при доведенні того, що ціна договору з поставки вугільної продукції на адресу ЗАТ «Ілліч-Сталь» не є звичайною ціною, ДПІ в м. Первомайську були застосовані норми визначення звичайної ціни, які наведені у п.п. 1.20.51 п.1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Абзацом 2 п.п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Пунктом 4.2. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) пов'язаній з продавцем особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до п.п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.8. п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно з п.п. 1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» додатково до правил визначення звичайної ціни, встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не є природним монополістом на видобуток зазначеної продукції, вимоги п.п. 1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на нього не поширюються, а отже реалізація вугільної продукції повинна здійснюватися за вільними ринковими цінами, які відповідно до діючого законодавства не прив'язані до виробничої собівартості, а визначаються на договірній основі за умови, що продавець бажає передати такі товари, а покупець бажає їх одержати без якого-небудь примусу. При цьому, базою оподаткування ПДВ при реалізації вугільної продукції для виробника є договірна (контрактна) вартість реалізації, а не така, що склалася в бухгалтерському обліку як виробнича собівартість, що в свою чергу спростовує висновок податкового органу про порушення ведення податкового обліку, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження суми податкових зобов'язань податку на додану вартість у сумі 1233464, 00 грн. у зв'язку з реалізацією продукції власного виробництва за ціною, нижчою за ту, яка сформувалася за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пі.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абз. 1 п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п.п 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Інтер-Інвест вугілля» до ДПІ в м. Первомайську були надані податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року, березень 2008 року, липень 2008 року, січень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року. Фактичне здійснення господарських операцій, на підставі яких було сформовано податковий кредит підтверджуються документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах кримінальної справи №08/09/8005 Луганським відділенням ДНДІСЕ було проведено судово-бухгалтерську та судово-економічну експертизи від 11.06.2010 року, відповідно до висновків яких документально не підтверджуються висновки акту №490/23/32458462 від 20.11.2009 року, що осадові особи підприємства в графі №25 податкової декларації з даного виду податку за серпень 2009 незаконно заявили до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 9943573,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ДПІ у м. Первомайську в акті від 19.02.2009 року №69/23/32458462 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року встановлено порушення у вигляді завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 8232743,00 грн., у тому числі на суму 7586685,00 грн. внаслідок того, що податковою інспекцією було зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму, розраховану виходячи з процентного співвідношення матеріальних витрат в собівартості продукції до суми непокритих збитків, одержаних в результаті здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 5.1. ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається, серед іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Також, здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і відсутність доходу від конкретної окремо взятої господарської операції, а не від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності. Тобто продаж позивачем вугілля за ціною, нижчою собівартості його видобутку, не можна розглядати як операцією поза межами господарської діяльності.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що застосування податковим органом звичайних цін для встановлення бази оподаткування за господарськими операціями позивача з реалізації вугілля, які спричинили збитки в період, що перевірявся, не відповідає вимогам чинного законодавства та є необґрунтованим.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в м. Первомайську була проведена планова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла в липні 2008 року за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2008 року по 31.07.2008 року, висновки якої викладені в акті №63/23-32458462 від 16 лютого 2009 року.

За результатами зазначеної перевірки 17.02.2009 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0000022301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 366867,00 грн. та №0000032301/0 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 178099,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 року у справі №2а-24495/09/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010 року, зазначені податкові повідомлення-рішення визнано незаконними та скасовано.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди попередніх інстанцій визначили, що висновки акта перевірки про безпідставне завищення платником податків від'ємного значення (рядок 26), задекларованого у перевіряємому періоді, не можна вважати узгодженими, що в свою чергу суперечить висновкам податкового органу про безпідставне неврахування позивачем висновків такої перевірки в своєму податковому обліку.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про безпідставність та неправомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2010 року №00000372301/2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість без винесення податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Інтер-Інвест вугілля".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров